170 років аграрних досліджень: історія виникнення Рільничої школи в Дублянах

Основну будівлю Рільничої школи в Дублянах було збудовано в 1888 році.

Сьогодні ми відзначаємо 170-річчя з моменту створення Рільничої школи в Дублянах, яка сьогодні є частиною Університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Це навчальний заклад є одним із найстаріших в Україні в галузі аграрної освіти.

9 січня 1856 року у Дублянах распочала свою діяльність вища рільнича школа, заснована під егідою Галицького господарського товариства. Мета установи полягала в покращенні сільськогосподарського виробництва в регіоні через впровадження наукових досліджень і експериментів. Перший набір складався з 24 студентів, які навчались на платній основі, проте за успішні результати навчання деякі з них мали можливість отримувати стипендії.

Основна будівля аграрного навчального закладу (зображення з офіційного сайту університету)

Персонал навчального закладу поступово збільшувався, і для комфортного проживання викладачів та студентів були зведені гуртожитки. Основну будівлю закладу збудували в 1888 році, де розмістили лекційні аудиторії, професорські кабінети, кімнати для практичних занять та адміністративний офіс. У приміщеннях, зведених у 1900 році, розташовувалися лабораторії.

Слухачі навчального закладу проходили трирічний курс, але згодом його змінили на дворічну програму, яка включала річні підготовчі курси. Після завершення теоретичного навчання студенти мали виконати дворічну практику в аграрному підприємстві, а також скласти письмові та усні випускні іспити. Окрім вищої аграрної школи, була заснована також нижча сільськогосподарська школа та навчальний заклад для виноробів. Крім того, школа організувала курси для вчителів сільських шкіл, де викладали сучасні методи ведення сільського господарства для учнів.

Виноробня, що слугувала місцем навчання для учнів, 1911 рік.

Згідно з інформацією, наданою дослідником історії навчального закладу Юрієм Токарським, у Рільничій школі викладали різні дисципліни, такі як агрономія, агрохімія, кадастр та основи ґрунтознавства. Для практичного навчання поблизу університету були створені дослідницькі поля. На першому з цих полів у 1891 році було розпочато наукові експерименти з вирощування картоплі. Установа також мала ботанічну та хімічну станції, а також лабораторію для проведення аналізів ґрунту. Студенти досліджували врожайність сільськогосподарських культур і займалися меліорацією. Поряд з основними приміщеннями був створений ботанічний сад і розсадник для плодово-ягідних дерев.

Спочатку школу фінансувало Галицьке господарське товариство, але в 1877 році її передали під контроль Галицького крайового уряду, що забезпечило їй державну підтримку. В процесі навчання використовувалися німецька та польська мови, однак згодом викладання стало проводитися виключно польською.

Навчальні аудиторії Рільничої школи (фото з сайту університету, NAC)

У 1901 році Міністерство сільського господарства Австро-Угорщини надало навчальному закладу статус Академії агрономії, яка функціонувала до 1919 року.

Європейську агрохімічну школу в Дублянах заснував Юліуш Мікуловський-Поморський, який згодом обійняв посаду ректора цього навчального закладу. Юрій Токарський підкреслює, що в аспектах освіти та наукових досліджень Академія рільництва в Дублянах у цей час досягла міжнародного визнання.

На сайті вишу пишуть, що тут зосередилися відомі учені, завдяки чому Академія стала центром аграрної освіти і науки тогочасної Європи. Під керівництвом професора, одного із засновників Галицької меліоративної школи професор Яна Бляута, розробили та реалізували проєкти осушення боліт і меліорації полів. Дослідження перезволожених і заболочених ґрунтів виконували на Дублянській торфово-болотній станції, заснованій 1904 року.

Професура Вищої рільничої школи у Дублянах, 1896 рік (фото з сайту університету)

За часів міжвоєнної Польщі Академію в Дублянах 1919 року зробили рільничо-лісовим факультетом Львівської політехніки. Перші три семестри навчання відбувалося у Львові, а три наступні - в Дублянах. Тоді ж створили першу на заході України кафедру агрохімії та ґрунтознавства. Засновник кафедри професор Мар'ян Гурський завідував і хімічно-рільничою станцією. Він одним із перших в агрономічній науці опрацював результати польових досліджень методами математичної статистики.

Дублянська академія, поряд з університетами Кракова, Варшави та Познані, відігравала ключову роль у розвитку сільськогосподарської освіти в Польщі в міжвоєнний період. Після завершення Другої світової війни професори з двох львівських навчальних закладів - Академії рільництва в Дублянах та ветеринарного університету у Львові - переїхали до Вроцлава, де в 1951 році заснували Вищу школу сільського господарства.

У період з 1929 по 1934 рік Степан Бандера здобував освіту на рільничо-лісовому факультеті. Після здобуття незалежності Україні було встановлено пам'ятник на його честь перед головним корпусом університету, а також створено музей, присвячений його життю. Проте, на день народження провідника ОУН у 2024 році, російська ракета завдала шкоди будівлі вишу.

Історична будівля університету та пам'ятник Степану Бандері (зображення з архіву університету)

У 1947 році навчальний заклад у Дублянах отримав статус самостійної установи, перетворившись на Львівський сільськогосподарський інститут. Згодом його назва змінювалася ще двічі: спочатку на Львівський національний аграрний університет, а потім на Львівський національний університет природокористування. У 2024 році Міністерство освіти і науки України вирішило об'єднати цей університет з Львівським університетом ветеринарної медицини та біотехнології імені Степана Гжицького.

В честь 170-річчя Центрального державного історичного архіву України у Львові була опублікована грамота. Цей документ, виданий колегією викладачів, адресовано керівнику Вищої сільськогосподарської школи в Дублянах, та містить слова вдячності за вагомий внесок у розвиток навчального закладу.