230 вольт – це більше енергії та вищі витрати? Які наслідки нового європейського стандарту для споживачів?
З 1 липня 2025 р. країна перейшла на нову напругу в розетках. Різні інформаційні джерела переважно розхвалюють цю зміну як крок у напрямку до Європейського Союзу, але за цими дифірамбами проглядаються як брутальні бізнесові інтереси, так і політична заангажованість. При цьому ніхто з численних експертів не ставить питання, як зміняться цифри у платіжках населення за електроенергію. А навіщо? Адже ДТЕК у Telegram-каналі показав гарну дівчину, яка "авторитетно" пояснила -- нічого в платіжках не зміниться, адже ми платимо за кіловати, а не за напругу. Чи справді не зміниться?
Насправді рішення про перехід на новий стандарт напруги задовго до НКРЕКП ухвалило ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (УкрНДНЦ) -- ще 23 травня 2024 р. "методом перекладу, із збереженням року першого прийняття цього європейського стандарту як національного методом підтвердження, з наданням чинності з 01 березня 2025 року" -- наказ №179 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT)".
Цей незрозумілий словесний вираз вказує на те, що, по-перше, європейський стандарт було просто переведено українською без врахування будь-яких національних, технічних чи інших особливостей. По-друге, термін "метод підтвердження" свідчить про те, що цей стандарт вже був затверджений, а саме 4 грудня 2023 року, наказом №330 -- ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT), де в дужках зазначено номер європейського стандарту.
Проте, якщо детально розглянути останнє розпорядження, можна зробити висновок, що процес впровадження стандартів ЄС триває вже з 2014 року — більше десяти років! Причини такого затягування переходу залишаються загадкою, але, можливо, ДТЕК та інші гравці енергетичного ринку не були зацікавлені інвестувати в модернізацію своїх технологій відповідно до європейських норм — до моменту, коли війна не змусила їх це зробити. Водночас, вони лише використовували обладнання, яке надходило з Європи як гуманітарна допомога або купувалося урядом, фінансуючи це за рахунок наших податків. Це лише моя думка...
Так чи інакше, але нарешті ДП "УкрНДНЦ" встановило "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (мовою оригіналу). Вже після цього Національний регулятор вніс зміни до Кодексу систем розподілу, що регулює діяльність операторів систем розподілу -- колишніх обленерго. По суті вони вилилися в коротеньку фразу: в абзацах другому та третьому пункту 11.4.7 цифри "220" замінити цифрами "230".
У другому з наведених абзаців зазначається, що в системі з чотирма проводами (три фази та земля) напруга між "нулем" і "фазою" повинна становити 230V, а не 220V, як це було зазначено раніше. У випадку ж мережі з трьома проводами (без заземлення) напруга між "фазами" також має бути 230V.
Цікаво, а що в першому абзаці цього пункту? Виявляється, там нічого не змінилося -- якщо до вашого лічильника йде лише два проводи, то від постачальника ЕЕ нічого не вимагається -- там залишається напруга 220V!
Отже, якщо у вашій оселі є лише одна фаза, що характерно для багатьох багатоквартирних і приватних будинків, ви навряд чи відчуєте будь-які зміни — ані підвищення напруги, ані покращення якості електропостачання. На мою думку, НКРЕКП зробила лише формальний крок, намагаючись показати, що піклується про домогосподарства з однією фазою, в той час як більш заможні користуються трьома. Щоб втілити цю технічну ідею в життя, обленерго повинні створити дві окремі мережі — одну на 220V, іншу на 230V. Проте, зрозуміло, що на практиці цього ніхто не здійснить. Ситуація залишиться такою ж, як і раніше: три фази та нуль проходитимуть по стовпах, а в будинки чи квартири підключатимуть лише одну фазу, з можливістю підключення всіх трьох для тих, кому це потрібно. Різниця в тому, що замість 220V буде 230V. В будь-якому випадку, обленерго (оператори системи розподілу) завжди залишатимуться у виграшному становищі. Чому так?
Справа в тому, що при підвищенні номінальної напруги до 230V, діапазон коливань +/-10% значно розширюється. Раніше він становив від 198V до 242V, а тепер – від 207V до 253V, що означає, що верхня межа зросла на цілих 10V! Таким чином, якщо у людей електроприлади почнуть перегріватися на межі допустимої напруги, відповідальність за це не лягає на обленерго – все залишається в рамках норми.
Насправді перехід від 220V до 230V не є таким страшним, оскільки сучасні електроприлади розраховані саме на цю номінальну напругу. Проте це справедливо лише за умови, що в електромережі відсутні різкі короткочасні коливання напруги, які можуть завдати шкоди чутливим пристроям, зокрема тим, що містять двигуни, такими як холодильники та пральні машини, вартість яких може бути досить високою. Відомі випадки, коли подібні пристрої виходили з ладу в усіх квартирах одного будинку, але жодного разу я не чув, щоб енергопостачальна компанія компенсувала завдані збитки — довести наявність стрибків напруги для споживачів практично неможливо. На фоні цього викликає подив оптимізм НКРЕКП: "Очікується, що зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання. Стабільна напруга зменшить ризики пошкодження техніки, що чутлива до коливань, а також знизить необхідність у додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори". Стабільність – це добре, але де ж її знайти?
Таким чином, питання стрибків напруги залишається актуальним, і просте впровадження паперового формату відповідно до стандартів ЄС не зможе його вирішити.
Давайте пригадаємо шкільний курс фізики. Якщо в трубі тече вода, а ви збільшуєте її тиск, чи зростає швидкість потоку? Так, отже, за один й той самий час через трубу протече більша кількість води.
Ситуація з електричним струмом аналогічна. Потужність, яку використовує ваша квартира або будинок, розраховується як добуток сили струму на напругу за певний проміжок часу. Таким чином, якщо ваш лічильник фіксує не 220V, а 230V, ви автоматично витрачатимете на 4,5% більше електроенергії — незалежно від ваших бажань. А в разі, якщо напруга сягне максимально допустимих 253V, ваше споживання може підскочити на 15%!
Для перевірки своїх обчислень я звернувся до свого однокласника, який зараз є доктором наук та професором у КПІ. Він підтвердив мої думки, зазначивши, що закон Ома досі залишається в силі.
Таким чином, зміни в платіжках не відбудуться – тариф залишиться на рівні 4,32 грн, проте українці почнуть споживати електроенергії значно більше. Відповідно, зросте й сума до сплати. Яка ж ціна цього питання? Хоча статистичні дані є неповними та фрагментарними, певні розрахунки все ж можливі. Наприклад, за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року домогосподарства спожили 12,64 млрд кВт·год, заплативши близько 54,6 млрд грн (без урахування нічних тарифів). Якщо споживання зросте навіть на мінімальні 4,5% протягом чотирьох місяців 2025-2026 років, це додасть енергетичним магнатам 2,5 млрд грн. І все це – без жодних зусиль. Це, так би мовити, український бізнес.
На останок хочеться запитати НКРЕКП -- а може, слід переглянути тариф? У бік зменшення...
