8 футболістів УПЛ, здатних трансформувати свої клуби в зимовий трансферний період.

Блогер Sport.ua Сергій Тищенко - про гравців українських клубів, які можуть змінити прописку

З 1 січня стартує зимове трансферне вікно. У рамках УПЛ є кілька гравців, які, ймовірно, змінять свої клуби цієї зими. Деякі з них можуть перейти до більш престижних команд, тоді як інші, можливо, повинні будуть знайти більш скромний клуб, аби забезпечити собі регулярну ігрову практику.

У цьому матеріалі ми розглянемо найбільш ймовірні, на нашу думку, можливі трансфери зимового міжсезоння 2025 року в Українській Прем'єр-лізі.

Перша половина сезону була вкрай вдалою для Калюжного, який дебютував за збірну України і залишив дуже гарне враження. У жовтні на позиції опорного півзахисника було багато травмованих у національній команді. Калюжний отримав свій шанс, яким скористався. У листопаді вже не було сумнівів, що Івана знову покличуть до національної команди.

На клубному рівні Калюжний виступає як ключовий гравець "Олександрії", яка протягом тривалого часу конкурувала на рівних з лідером українського чемпіонату "Динамо". У першій частині сезону команда під керівництвом Руслана Ротаня не зазнала жодної поразки.

Контракт Калюжного із "Олександрією" чинний до кінця поточного сезону. Зрозуміло, що для гравця зараз є дуже хороша можливість піти на підвищення та отримати свій найкращий контракт у кар'єрі. Другого такого шансу вже може не бути. Іван може отримати не тільки хороші особисті умови, але й можливість перейти до сильнішого чемпіонату, або статуснішого клубу.

"Олександрія" навряд чи домовиться про новий контракт із футболістом. Взимку потрібно продавати, щоб отримати хоч якісь гроші, бо влітку гравець може піти безкоштовно. Власне, вже 1 січня Калюжний може підписати контракт із будь-яким іншим клубом.

Серед можливих кандидатів на трансфер знаходиться "Шахтар". Тарас Степаненко, через свій вік, втратив місце в стартовому складі. Зараз більш помітного опорного півзахисника, ніж Маріно Пушич, у команди немає. Також на Калюжного можуть звертати увагу клуби з Польщі, а також престижні команди з Угорщини, Болгарії та Бельгії. Для того, щоб отримати можливість перейти до сильнішого чемпіонату, необхідно стабільно продемонструвати свою гру хоча б протягом одного сезону. Наразі Супер-Іван не може цим похвалитися.

Мініатюрний бразилець став одним із найцікавіших відкриттів стартового етапу чемпіонату. Зміна тактики Руслана Ротаня в значній мірі сприяла успіхам Безеррі. "Олександрія" почала грати більш раціонально, зосередившись на обороні, що дало можливість Безеррі продемонструвати свої швидкісні можливості.

Потрібно продавати гравця, поки для цього є можливість, бо дуже скоро все може змінитися не в кращий бік. Минулого сезону Бені Макуана провів дуже сильну першу частину сезону, а у першому матчі другої частини проти "Руха" отримав травму, від якої повноцінно відійти не може досі. Якщо минулої зими "Полісся" могло без проблем продати Макуана за хороші гроші, то сьогодні він мало кому цікавий. Ніхто не дасть гарантій, що навесні Безерра зможе тримати свій рівень, як і вся "Олександрія".

Вже були чутки про "Лудогорець" та суму 2 млн євро. Це було б хорошим варіантом для всіх сторін. "Олександрія" отримує гроші та відсоток від майбутніх продажів. "Лудогорець" - якісного гравця, який у побудовах Ігора Йовічевіча може грати роль Михайла Мудрика. Болгарський клуб може засвітити бразильця на європейській вітрині завдяки єврокубкам та потім продати дорожче. Безерра отримає можливість більше заробляти та перейти у статуснішу команду.

"Рух" має на меті вирощувати та реалізовувати талановитих футболістів. Важливо здійснювати престижні трансфери, які забезпечать клубу не лише фінансовий прибуток, а й підвищать його міжнародний статус.

Сичу виповнилося 23 роки. За цей період він встиг виступити за молодіжну збірну України, з якою досяг півфіналу Євро, а також зіграти на Олімпійських іграх у Парижі та дебютувати в національній команді. Настав час для нього зробити наступний важливий крок у своїй кар'єрі, і після дебюту за збірну України у нього є всі шанси для цього.

В Україні Сич може бути цікавим "Динамо" та "Шахтарю". У киян на правому фланзі Олександр Караваєв та Олександр Тимчик. Контракт першого завершується влітку та йому вже 32 роки. Тимчик залишається дуже нестабільним та у нього вистачає травм. У "Шахтарі" ніяк не заграє Вінісіус Тобіас, а Юхим Конопля може піти. У нього ще залишилося півтора року контракту та він почав працювати із європейськими агентами.

Калюжний наближається до свого 27-річчя (21 січня відзначить свій день народження), і його вже не можна підписувати для наступного продажу. Натомість, Сич є молодшим гравцем. Олексій має потенціал, щоб змагатися на найвищому рівні, і його перехід до умовної "Жирони" став би відмінним кроком у розвитку співпраці з українським футбольним ринком.

Наразі розгортається справжня драма навколо можливого переходу Крупського. За інформацією ЗМІ, Ілля вже на порозі підписання контракту з МЛС, хоча остаточні деталі ще не узгоджені. Ситуація виглядає так, ніби гравець активно використовує цю можливість для покращення своїх умов.

У 2024 році ім'я Крупського стало широко відомим. Він здобув статус ключового гравця у "Ворсклі" та потрапив до складу молодіжної збірної. Як сучасний фланговий захисник, він вирізняється швидкістю та вмінням володіти м’ячем. Проте, у свої 20 років йому все ще не вистачає стабільності у виступах.

Я сумніваюся, що сьогодні Ілля готовий до серйозних викликів чи може змагатися на європейському рівні. Матч проти "Інгульця" виявив чимало слабких місць у грі молодого захисника. Це абсолютно нормально, якщо врахувати його вік. Йому потрібно поступове розвиток. Переїзд до США може означати відмову від амбіцій на користь комфортнішого життя. Колишній капітан молодіжної збірної Євген Чеберко, після свого переходу в МЛС, жодного разу не потрапив навіть до резервного списку національної команди, хоча здобув перемогу у лізі.

Українські клуби, зокрема "Динамо" та "Шахтар", виглядають найбільш переконливо. В майбутньому також можуть зацікавити команди з Бельгії. Проте важливо зазначити, що ніхто не готовий викладати 3 мільйони євро за футболіста, який лише обіцяє потенціал. Інвестування відбувається в першу чергу у стабільність та якість гри.

"Ворсклі" немає сенсу тримати гравця. Їм потрібно вчитися розвивати молодих гравців та вчасно продавати. Зараз потрібен перехід, який залишить за собою певні відсотки, що у майбутньому принесе гроші.

Цей гравець абсолютно не потрібен у складі "Шахтаря". Його підписали як можливу альтернативу Тарасу Степаненку, але коли Тарас втратив своє місце в основному складі, на Назарину ніхто не покладає великі надії.

Клубу не вигідно зберігати гравця, який не входить до планів тренера. Гравцеві не має сенсу залишатися на лаві запасних, марнуючи свої найцінніші роки. Важливо шукати нові можливості та продовжувати виступи, навіть якщо це означає меншу зарплату.

В Україні існують так звані "грошові мішки", такі як ЛНЗ, "Полісся" та "Карпати". Для кожної з цих команд було б корисно мати якісного гравця в центрі поля. Що стосується європейських клубів, ситуація виглядає складніше. Вряд чи знайдеться багато охочих підписати футболіста, який за останні роки майже не виходив на поле і вже досяг 27-річного віку. Можливо, його могли б розглянути лише другорядні команди з Польщі чи Чехії.

Олександр Андрієвський і Володимир Шепелєв.

Це два гравці, які стали символами "Динамо" у негативному контексті. Жодного розвитку, прогресу чи якості в обох немає. Потрібно вже було давно прощатися із ними обома. Але клуб особливо не наполягав, а гравців влаштовує статус гравців ротації. Колись усьому приходить кінець.

У "Динамо" наразі існує велика конкуренція в центрі поля. Літнім трансфером з "Дніпра-1" до команди приєдналися Валентин Рубчинський та Олександр Піхальонок. Також залишилися Микола Шапаренко, Віталій Буяльський і Володимир Бражко. Не слід забувати про молодого Романа Саленка, а Олександр Яцик показує хороші результати на оренді. Оскільки навесні команди не буде у єврокубках, можливо, команда зможе обійтися без Андрієвського та Шепелєва.

Гравці дуже тривалий час були у зоні комфорту, тому навряд чи можуть претендувати на щось серйозне та вигравати конкуренцію. Плюс вони вже немолоді. Я не думаю, що вони обоє зможуть знайти собі команди у Європі. Мова хіба що про умовну "Лехію". Потрібне серйозне лобі, щоб кудись перейти. Я більше схиляюся до України - "Зоря", можливо, "Карпати" чи ЛНЗ.

Основний козир "Кривбаса", який досі залишається нерозкритим. Існували надії, що команда з Кривого Рогу зможе пройти кваліфікаційний етап хоча б до Ліги конференцій, але жереб виявився несприятливим для колективу Юрія Вернидуба.

Цього літа "Кривбас" уклав угоду з Олександром Драмбаєвим, який займатиме позицію лівого захисника. Всі вже усвідомлюють, що Дібанго може бути проданий у будь-який момент, адже його контракт триває ще півтора року. Час ухвалювати рішення вже настав. Для клубу з Кривого Рогу важливо не затримувати гравців надовго, а проводити невеликі трансфери, щоб мати можливість запрошувати нових легіонерів.

На жаль, Кривий Ріг розташований неподалік від лінії фронту, і туди часто приходять обстріли. Утримати легіонера на цій території надзвичайно важко. Саме тому важливо вчасно прощатися з футболістами.

Літом "Кривбас" здійснив продаж Прінса Ади в "Вікторію Пльзень" за суму в 1 мільйон євро. Існують всі підстави вважати, що трансфер Дібанго може мати аналогічний розвиток подій. Якщо надійде пропозиція в розмірі мільйона євро з додатковими бонусами, то немає сенсу затримувати гравця в команді.