Absolutely! Just share the text you want me to rework, and I'll create a new version for you.
В останні дні лютого у Страсбурзі пройшла сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Видання ЄвроПравда ретельно висвітлювало цю подію, акцентуючи увагу на суперечностях між прихильниками та противниками санкцій, введених проти уряду Грузії.
Проте варто підкреслити один суттєвий момент, який залишився недооціненим. Йдеться про зміну в сприйнятті українських ініціатив з боку членів Європейського парламенту.
Варто підкреслити, що вперше з початку великомасштабної агресії, Україна зазнала політичного програшу на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. Хоча обговорення безпосередньо не стосувалося України, воно відбувалося у контексті аналізу ситуації в Грузії. Цей випадок став важливим прецедентом. Делегація України разом із представниками кількох інших країн висловила своє незадоволення щодо надання Грузії певних повноважень, проте, на жаль, більшість делегатів підтримала курс на "діалог".
Современные эксперты ПАРЄ акцентируют внимание на том, что:
Це викликало у пам'яті бесіди, які відбувалися в Страсбурзі під час обговорень санкцій проти Росії в період з 2015 по 2019 роки.
З цієї сесії ПАРЄ можна зробити також певні тривожні висновки.
У цьому контексті відбулося обговорення резолюції, що стосується України, однак дискусія проходила в майже порожньому залі. Лише кілька депутатів виявили бажання взяти участь у розмові, переважно це були представники українського парламенту.
Ми розглянули ключові аспекти, що впливають на сучасну реальність, а також озвучили причини, чому, незважаючи на численні труднощі, ПАРЄ та Рада Європи продовжують залишатися важливими інституціями. У нашій розмові взяв участь Олексій Гончаренко, який представляє Україну в ПАРЄ з 2015 року. Цей відеозапис був зроблений наприкінці сесії у Страсбурзі.
Ми підготували письмову версію нашої бесіди, написану від першої особи, щоб кожен, хто її слухає, міг ознайомитися з її змістом.
На минулому тижні в Страсбурзі ми стали свідками зростаючої активності прихильників Росії. Це явище вимагає нашої уваги. В даний час можна з упевненістю стверджувати, що ця тенденція не лише залишається на передньому плані, але й активно розвивається.
Цей "відкат" не став для нас несподіванкою – його час настало. Це схоже на принцип коливань: у 2022 році нам супроводжувала удача, і така ситуація не могла тривати вічно.
Протягом останніх двох років українська делегація в Страсбурзі реалізувала всі заплановані ініціативи. Європейські парламентарі активно підтримували ключові резолюції, включаючи всі важливі формулювання. Це свідчить про стабільну підтримку звернень з України. Подібна динаміка чітко підкреслює повагу до Збройних сил України та народу, що незмінно бореться за свої права і свободи.
Ця повага в Асамблеї залишає надзвичайно значущою в умовах сучасності.
Проте вперше з моменту початку широкомасштабної агресії ми спостерігаємо зміни в суспільній свідомості. Погляди людей набирають все більшої складності та різноманітності.
Цей випадок з Грузією яскраво ілюструє цю проблему.
Запис ЄП: Україна підтвердила свою позицію стосовно введення санкцій проти проросійських державних діячів у Тбілісі та закликала не визнавати мандати депутатів, обраних шляхом маніпуляцій під час виборів. Незважаючи на визнання цих мандатів Парламентською асамблеєю Ради Європи, були встановлені певні умови та обмеження.
Проте ця проблема не обмежується лише територією Грузії. Слід звернути увагу на те, що активізуються політичні сили, які просувають ідеї типу "мир заради миру" і "значення діалогу". Як правило, це ті ж особи, які шість років тому підтримували реінтеграцію Росії до ПАРЄ та закликали до скасування санкцій, введених через її невиконання зобов'язань.
Ці люди підкреслили, що "для досягнення успішної співпраці необхідні росіяни".
Таким чином, це акцентує на необхідності активної залученості та уникнення повної залежності від автоматизованих рішень у контексті України. Нам слід знову активно долучитися до закулісних переговорів, залучаючи до дискусії всіх західних політиків. Важливо проявити ініціативу, докладно роз’яснюючи поточну ситуацію та підтримуючи інтерес до нашої країни, щоб зберегти ту підтримку, яку ми здобули за останні кілька років.
Висловлювання угорських чиновників, що вже привернули увагу, викликають глибокі побоювання, схожі на ті, що виникають у зв'язку з поглядами радикальних осіб з правого та лівого спектрів, зокрема представників партії "Альтернатива для Німеччини".
Концепція "ігнорування" дій правопорушників знайшла прихильність серед чиновників, зокрема у секретаріаті Парламентської асамблеї Ради Європи. Цей феномен може бути зрозумілий з логічної точки зору. Для представників адміністрації в Страсбурзі ситуація ускладнюється тим, що рік тому Азербайджан призупинив своє членство в асамблеї.
Тепер Грузія приєдналася до нашої команди!
Схоже, що з кожним наступним роком Парламентська асамблея Ради Європи все менше демонструє активність у різних державах.
Це, безумовно, серйозна проблема для них, оскільки ситуація охоплює не лише фінансові питання, але й аспекти, що стосуються виплат зарплат. Загалом, такі дії цілком неприпустимі; головним завданням залишається забезпечення стабільності. У результаті пропонується "ініціювати переговори" з порушниками. Однак насправді єдиним результатом таких "перемовин" стане посилення влади Іванішвілі, яка не має наміру йти на будь-які компроміси чи угоди.
Однак прагнення до стабільності є ключовою рисою бюрократичних організацій.
Отже, для того щоб запобігти виникненню подібних ситуацій у майбутньому, важливо, щоб ці питання знаходили своє вирішення не в руках бюрократів, а політичних лідерів.
Слід зауважити, що, попри численні виклики, які можуть виникати, зокрема в контексті ініціатив, пов'язаних із "прощенням" Грузії, питання про можливе повернення Росії до Ради Європи наразі не стоїть на порядку денному. Підкреслюю слово "наразі", адже сподіваюся, що ці дискусії відновляться після завершення конфлікту.
У цій ситуації, безперечно, ми опинимося перед різноманітними точками зору. Наприклад, можна почути думку, що "Росія відіграє важливу роль на світовій арені, і її участь у Раді Європи має своє обґрунтування" (хоча, відверто кажучи, було б доцільніше обмежити її вплив). Крім того, можуть виникнути висловлення на кшталт "росіянам слід дати можливість" та "важливо відновити з ними діалог", а також інші схожі аргументи.
Сьогодні у коридорах Палацу Європи можна зустріти декілька "дружніх росіян", які раніше відкрито виступали проти Путіна та здебільшого представляли різні організації у Парижі. Однак всім очевидно, що реальна цінність таких заяв є досить незначною.
Існує також суттєва системна проблема, що охоплює не лише Раду Європи, а й Сполучені Штати Америки.
Це свідчить про те, що на Заході вже тривалий час існує особливе ставлення до Росії. Розглядаючи програми досліджень Східної Європи в провідних університетах Європи та США, можна помітити, що акцент ставиться на вивчення російської мови, культурних аспектів та історичних контекстів. Ці компоненти значно формують загальне сприйняття цієї держави.
Це не означає, що росіяни постійно отримують підтримку.
Однак усі ці чинники сформували в західній свідомості уявлення про Росію як невід'ємну частину світового порядку — щось, що завжди існувало, продовжує існувати і, ймовірно, залишиться на віки. У їхніх умах немає простору для думки, що Росія може бути колоніальною імперією, подібною до інших європейських колоніальних держав, які врешті-решт зникли або розпалися. Ідея про таку можливість щодо Росії категорично відкидається!
У ході обговорень з європейськими партнерами стосовно ймовірності розпаду Росії їхні відповіді часто викликають подив: "Як це можливо? Росія не може просто перестати існувати! Це абсолютно неможливо!"
Коли ми згадуємо, що сьогодні вівторок, а вже наступного дня настане четвер, виникає захоплююча дилема: куди ж поділася середа? Як так сталося, що цей день просто не знайшов свого місця у нашому календарі?
Ця проблема є надзвичайно важливою і не може бути вирішена швидко. Її складність вимагає налагодження дієвого співробітництва з університетами.
Цей процес вже демонструє виразний прогрес: західні вищі навчальні заклади все активніше виявляють інтерес до української мови та історії народів, що зазнали різних форм переслідувань. Проте, зміни відбуватимуться повільно, і їх результати стануть очевидними лише через 10-15 років, коли нове покоління випускників займе важливі посади в політичному та державному житті.
Сьогодні класичні підходи набули значної популярності, тому можна з впевненістю сказати, що активна участь у "обговоренні" буде помітною.
Варто бути уважними до узагальнень, що походять зі стереотипів: багато людей не вважають себе частиною Росії і насправді не відчувають до неї жодної симпатії. Проте їхнє світосприйняття часто формується під впливом закріплених стереотипних уявлень.
Раніше для ухвалення рішень у ПАРЄ було достатньо підтримки з боку України. Однак сьогодні цей механізм втратив свою дієвість, що можна обґрунтувати кількома факторами.
Головним фактором є "втома" західних керівників від постійних звернень, що стосуються ситуації в Україні та її конфлікту.
Сьогодні наші знайомі в політичних колах зазначають у кулуарах: "Ми щиро вас цінуємо, підтримуємо та поважаємо, але не можемо зосередитися виключно на українських питаннях". Це справді відображає дійсність, адже протягом останніх трьох років Україна постійно привертає увагу на сесіях ПАРЄ. Кожне засідання супроводжується спеціальними дебатами, присвяченими українським темам. Важливо зауважити, що ці обговорення не завжди призводять до нових або значущих висновків, оскільки існує думка, що резолюція, ухвалена в січні щодо мирних переговорів, була недостатньо глибокою, і українські представники можуть мати іншу точку зору з цього питання.
Ще один важливий момент полягає в тому, що Рада Європи, до складу якої входять 46 держав, не може зосередити всі свої ресурси лише на Україні.
Навіть ті політики, які висловлюють підтримку Україні, підкреслюють необхідність зосередження уваги на інших серйозних викликах. Ми готові врахувати їхні рекомендації. Однак наша рішучість у боротьбі за виживання залишається непохитною, оскільки Збройні Сили України не тільки захищають нашу державу, але й забезпечують безпеку всього європейського континенту. Водночас ми активно підкреслюємо інші питання, що стосуються європейського порядку денного, підтверджуючи свою участь у спільних ініціативах Європи.
Хочу підкреслити, що підтримка України залишається незмінною та надійною.
У мене немає причин вірити, що ставлення до України погіршилось.
У різних галузях відбуваються помітні зміни: зменшилася кількість людей, які раніше приховували свої проросійські погляди, і тепер вони вільно їх висловлюють, не відчуваючи жодного тиску.
Ми уважно слідкуємо за розвитком подій навколо Фіцо, у той час як Орбан продовжує зміцнювати свої позиції. Варто зазначити, що в Німеччині існують партії, які мають схожість з "Альтернативою для Німеччини". Незабаром у Бундестазі може з'явитися нова ультраліва та проросійська політична сила — Альянс Сари Вагенкнехт, яка планує брати участь у засіданнях ПАРЄ.
Таким чином, з розвитком часу їхній голос набуде більшої виразності та глибини, тому варто заздалегідь підготуватися до цього важливого етапу.
У світлі подій, що відбуваються в Грузії, доцільно було б надіслати прощальне звернення до народу цієї країни зі словами: "Прощавайте!", виключивши їх з участі в асамблеї. Це могло б стати чітким сигналом для режиму Іванішвілі, що їхні дії не можуть отримати визнання, адже те, що сталося, важко назвати виборами. Українська делегація однозначно висловила цю позицію.
На жаль, це рішення не отримало схвалення через суттєві розбіжності, які виникли в межах ПАРЄ.
Історичні дані свідчать про те, що ухвала відправити делегацію з Грузії, напевно, була прийнята після всебічного вивчення обставин. Хоча асамблея запропонувала різні компромісні рішення, Грузія обрала вийти з ПАРЄ і на даний момент не має свого представника в цій структурі.
Ми створили умови, які сприяли визнанню грузинського парламенту, що фактично підтвердило його законність. Це дозволило представникам грузинської влади заявити, що їх не було усунуто від виконання своїх обов'язків, а вони, так би мовити, "пішли з посад за власним бажанням".
Вони безумовно маніпулюють даними, а їхні рішення не ґрунтуються на усвідомленому виборі. У рамках Парламентської асамблеї Ради Європи на них покладені важливі зобов'язання, зокрема, організувати нові парламентські вибори до квітня. Проте грузинська влада категорично відмовляється виконати цю вимогу, усвідомлюючи, що це може призвести до її поразки, особливо якщо голосування проходитиме в умовах прозорості та відкритості.
Хоча рішення ПАРЄ не виключати грузинську делегацію може викликати певні тривоги, важливо наголосити, що не слід сприймати це як "абсолютну зраду".
У Страсбурзі зібралася велика група представників грузинської опозиції та активістів, які займаються питаннями громадянського суспільства. Вони вважають, що це рішення є суттєвим кроком у правильному напрямку.
Встановлено дві основні вимоги: організація нових виборів та звільнення політичних в’язнів. Обидва ці пункти знайшли своє відображення в ухваленому рішенні. Проте варто підкреслити, що ці вимоги могли бути сформульовані більш чітко, що дозволило б уникнути додаткових маневрів з боку режиму Іванішвілі.
Ми впевнені, що Рада Європи здійснить два основних етапи.
На початкових етапах передбачено заснування автономного судового інституту, що спеціалізуватиметься на аналізі випадків агресії.
Ось свіжі новини: Генеральний секретар Ради Європи оголосив про старт підготовки угоди між Україною та цією організацією. Основна мета цього документа полягає у створенні трибуналу, який має на меті притягнення до відповідальності Володимира Путіна та інших високопосадовців Росії за їхні військові та політичні злочини. Це, без сумніву, стане серйозним викликом. Проте Рада Європи має всі шанси стати ефективною платформою для реалізації такого механізму.
Ще одним ключовим елементом є діяльність Реєстру втрат, що виникли внаслідок російської агресії, а також процеси, пов'язані із поданням заяв на отримання компенсації від агресора.
Цей текст підкреслює ключові моменти: на саміті Ради Європи 43 держави підписали міжнародну угоду, яка передбачає створення реєстру. Угоду уклали як країни-члени Ради Європи, так і декілька держав, що не входять до її складу, зокрема США, Канада, Японія та Європейський Союз. Реєстр вже активно працює, надаючи українцям можливість фіксувати свої особисті дані та інформацію про завдані їм збитки.
На наступному етапі передбачено створення комісії, що займеться вивченням заявок українців, які зазнали шкоди внаслідок агресії російських військ. Це охоплюватиме, зокрема, ситуації з пошкодженням їхніх житлових приміщень, а також встановлення відповідних розмірів компенсацій.
Сьогодні актуальним є питання: яким чином організувати фінансування для виплат компенсацій громадянам? В нинішніх умовах немає жодного сенсу покладатися на можливі репарації з боку Росії, тому основним джерелом для таких виплат залишаються заморожені активи країни-агресора. Ми сподіваємося, що в майбутньому настане момент, коли репарації зможуть стати реальністю.
Однак, надзвичайно необхідно розпочати підготовку вже сьогодні.
Цей процес буде й надалі розвиватися. Зокрема, наступного тижня в Брюсселі заплановано підготовчу зустріч, на якій генеральний секретар Ради Європи обговорить питання створення трибуналу.
Щодо компенсаційних виплат, визначено конкретні завдання: у цьому році планується створення комісії, яка займатиметься оцінкою заяв українських громадян на отримання фінансової допомоги.
Окрім цього, політичні рішення, прийняті Парламентською асамблеєю Ради Європи, мають значну вагу та справляють істотний вплив.
В Україні такі заяви часто викликають недовіру — громадськість запитує: "Ви ухвалили нову резолюцію, яка засуджує Путіна, але яку реальну користь це приносить?"
Проте ці резолюції мають надзвичайну значущість, і їхній вплив відчувається не лише в Страсбурзі; вони функціонують в абсолютно іншій обстановці.
Сила Парламентської Асамблеї Ради Європи полягає в її здатності об'єднувати законодавців з різних країн, які мають спільні інтереси в галузі міжнародних відносин. У багатьох національних парламентах кількість спеціалістів у цій царині є обмеженою. Проте в Страсбурзі їм надається унікальний шанс обмінюватися ідеями, ділитися досвідом та здобувати нові знання. Повертаючись додому, ці делегати можуть істотно впливати на формування громадської думки. Саме в цих столицях ухвалюються важливі рішення щодо санкцій, підтримки України та інших актуальних міжнародних викликів.
Таким чином, ці резолюції акцентують увагу на ключових моментах, що стосуються України, і мають потенціал значно змінити ситуацію.
Сергій Сидоренко поділився своїми думками щодо взаємозв'язків між різними елементами.
