Of course! Please provide the text you want me to reword, and I'll create a new version for you.

У 2024 році в пенітенціарних установах Російської Федерації зафіксували щонайменше 29 політичних в'язнів з Криму, які були покарані без достатніх доказів своєї вини.

Цю інформацію озвучив Євген Ярошенко, фахівець з організації КримSOS, під час прес-конференції, що відбулася в інформаційному агентстві Укрінформ.

"Частина з цих осіб була переведена з російських правоохоронних органів до установ, де відбувається позбавлення волі, в той час як інші опинилися в колоніях після відбуття своїх термінів. Необхідно зазначити, що умови проживання та ставлення адміністрації у цих закладах, зазвичай, значно жорсткіші, ніж в традиційних пенітенціарних системах," – підкреслив він.

Серед тих, хто зазнав насильства внаслідок незаконних політичних арештів, особливо варто звернути увагу на Олександра Сізікова. Його ситуація ускладнена серйозними проблемами зі зором та першою групою інвалідності. У списку постраждалих також можна знайти такі імена, як Володимир Сакада, Ремзі Бекіров, Раїм Айвазов, Айдер Джаппаров, Владлен Абдулкадиров, Ельдар Кантимиров, Осман Аріфметов та інші.

За багатьма джерелами, політичні в'язні часто опиняються далеко від своїх домівок. Яскравим прикладом цього є випадок Різи Ізетова, члена "другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір", якого засудили на 19 років позбавлення волі. У жовтні 2024 року його перевели до виправної колонії №1, розташованої в Республіці Саха, приблизно за 9000 км від його рідної землі, Криму.

21 січня в Красногвардійському районі розпочнеться судовий процес стосовно матері Ізетова. Жінка з усіх сил намагається повернути свого сина додому. 71-річна Надія, яка в даний час веде боротьбу з онкологією, не має можливості зустрічатися з Різою, і їхні зустрічі не відбувалися вже протягом шести років.

Ярошенко зазначив, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на важливості переведення засуджених до установ, розташованих ближче до їхніх родичів. Неврахування цього принципу може вважатися порушенням їхніх прав на приватність і можливість підтримувати зв'язок із сім'єю.

У червні 2024 року Європейський суд з прав людини ухвалив важливе рішення, розглядаючи апеляцію України щодо Російської Федерації, що стосується ситуації в Криму. Суд акцентував увагу на тому, що переміщення ув'язнених із Криму до російських пенітенціарних установ значно ускладнює їхнє спілкування з родичами. У своєму вердикті суд зобов'язав Росію забезпечити всі необхідні умови для безпечного повернення цих осіб на їхню батьківщину.

Представник аналітичного відділу КримSOS повідомив, що в 2024 році окупаційна влада планує перевести не менше десяти політичних в'язнів із СІЗО в Сімферополі до Ростова-на-Дону. Це рішення ухвалене з метою забезпечення їхньої присутності на судових засіданнях, які проводяться під контролем.

Важливо підкреслити, що примусове виселення осіб, які стали жертвами політичних репресій у Криму, має тісний зв'язок з незаконною депортацією цивільних осіб з окупованих територій. Такі дії можуть бути кваліфіковані як військові злочини. Відповідно до статті 76 Четвертої Женевської конвенції, особи, які підозрюються у скоєнні злочинів, мають залишатися на території, що перебуває під окупацією, а їхнє покарання повинно здійснюватися згідно з місцевими законами.

У 2023 році не менше 14 осіб, які стали жертвами політичних репресій, були переведені з Криму до в'язниць на російській території.