Absolutely! Kindly share the text you'd like me to rephrase, and I'll help you craft a unique version.
На думку Трампа, переговори між Україною та Росією, спрямовані на вирішення конфлікту, проходять "досить успішно". Він також зазначив, що найближчим часом Сполучені Штати мають намір організувати ряд зустрічей з цього приводу.
Дональд Трамп активно намагається реалізувати свої основні передвиборчі обіцянки, і ситуація в Україні не залишилася поза його увагою. Безперечно, досягти мирного вирішення конфлікту протягом 24 годин, як він неодноразово стверджував, є практично нереальним завданням. Однак уряд США вже розпочав переговори з Києвом та Москвою щодо можливості укладання угоди про припинення вогню. Трамп та його команда вважають, що для досягнення цієї мети обидві сторони — Україна та Росія — повинні будуть піти на певні поступки. Для цього їх можуть підштовхнути, погрожуючи призупиненням американської військової допомоги, в той час як Кремль може активізувати санкції та знижувати світові ціни на нафту.
На сьогоднішній день залишається нез'ясованим, коли та на якому рівні адміністрація Трампа планує почати переговори з російськими делегатами. Тим не менш, західні ЗМІ вже активно обговорюють можливі локації для цих зустрічей, серед яких особливо виділяються Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія. Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що незабаром до Києва прибуде Кіт Келлог, спеціальний представник Трампа, відповідальний за питання України і Росії. Проте залишається невідомим, чи відвідає він Москву та чи матиме мандат на ведення переговорів з російською стороною. Окрім того, з багатьох висловлювань Трампа стає зрозуміло, що його адміністрація вже встановила певні зв'язки з Кремлем. Путін, у свою чергу, висунув дві основні вимоги для початку діалогу: проведення президентських виборів в Україні та юридичне визнання російської окупації чотирьох українських регіонів.
Пропозиції, які озвучує Путін, включають не лише ці питання. Водночас, Україна має шанс надати Трампу переконливі контраргументи. Яким чином нова адміністрація США планує досягти мирної угоди з Росією для вирішення конфлікту? Додаткові деталі можна знайти в статті на ТСН.ua.
Наприкінці вересня 2024 року, всього за півтора місяця до президентських виборів у США, Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Ця зустріч відбулася на фоні критичних реакцій після візиту українського президента до оборонного заводу в Скрентоні, штат Пенсильванія. Республіканці використали цю ситуацію у своїй передвиборчій кампанії, звинувачуючи Зеленського у втручанні в американські вибори. Тим не менш, українському лідеру вдалося донести до Трампа свій План перемоги для України.
Невдовзі стало очевидним, що три основні елементи цього Плану досягнення успіху є вирішальними:
Під час свого візиту до Нью-Йорка українська делегація намагалася переконати Дональда Трампа в наявності значних запасів мінералів в Україні, включаючи ті, що розташовані на окупованих територіях. Росія та Китай, розширюючи свої позиції в Африці та Латинській Америці, вже займають значну частину світового ринку видобутку цих ресурсів. Якщо вони отримають контроль над українськими родовищами, це може призвести до серйозних наслідків для Заходу, який ризикує втратити доступ до критично важливих матеріалів, що залишаються в Україні та, наприклад, у Казахстані, в умовах глобальної конкуренції між демократичними та авторитарними режимами.
Згідно з інформацією, представленою на Всесвітньому економічному форумі, який щорічно проходить у Давосі, Швейцарія, Україна посідає місце серед десяти провідних країн-експортерів мінеральних ресурсів, володіючи приблизно 5% світових запасів. Серед цих сировин можна відзначити титан, літій, берилій, марганець, галій, уран, цирконій, графіт, нікель та інші. Наприклад, Україна має найбільші запаси титану в Європі, який знаходить широке застосування в аерокосмічній, оборонній, медичній, автомобільній та морській промисловості.
В Україні знаходяться одні з найбільших у Європі підтверджених запасів літію, які оцінюються приблизно в 500 тисяч тонн. Цей метал має велике значення для виготовлення акумуляторів, а також використовується в керамічній та скляній промисловостях. Крім того, Україна посідає п’яту позицію у світі за виробництвом галію, який є необхідним для розробки напівпровідників і світлодіодних технологій. Раніше країна також була важливим постачальником неону, забезпечуючи до 90% високоякісного неону для американської індустрії напівпровідників. Додатково, Україна має підтверджені запаси берилію, що грає критичну роль у ядерній енергетиці, аерокосмічній галузі, військових технологіях, акустиці та електроніці, а також урану, який є важливим для ядерного та оборонного секторів, як зазначено у звіті Всесвітнього економічного форуму.
За різними оцінками, загальна вартість запасів рідкоземельних елементів в Україні може коливатися від 12 до 15 трильйонів доларів. Понад 30% цих ресурсів розташоване на територіях, що наразі контролюються окупантами, до яких Росія вже має доступ. В умовах, коли Китай контролює близько 70% видобутку рідкоземельних матеріалів та близько 90% їхньої переробки, українські запаси набувають особливого значення для Сполучених Штатів. На третьому тижні свого президентства Дональд Трамп, підписуючи низку виконавчих указів у Овальному кабінеті, раптово оголосив, що його адміністрація працює над угодами, які можуть забезпечити США певні гарантії.
Президент Сполучених Штатів повідомив про те, що Україна має значні запаси рідкоземельних елементів, які відіграють важливу роль. Він підкреслив необхідність отримання певних гарантій для реалізації зобов'язань. Наразі триває процес пошуку таких гарантій. Головною метою є укладення угоди з Україною, яка дозволить їй ефективно використовувати свої рідкоземельні ресурси та інші активи для отримання ресурсів від США.
Україна продовжує отримувати військову допомогу від Сполучених Штатів у рамках затвердженого пакету на 61 мільярд доларів, який був схвалений Конгресом у квітні 2024 року після тривалої затримки, викликаної адміністрацією Трампа, що затягувала процес понад шість місяців. Ця адміністрація відкрито заявляла про намір використовувати допомогу як інструмент тиску на Україну, змушуючи Київ до переговорів з Росією для досягнення мирного врегулювання. Проте існує велика проблема: Путін відмовляється зустрічатися з Зеленським, заявляючи, що той не має легітимної влади. Крім того, президент Кремля уникає не лише переговорів з українським лідером, а й спілкування з європейськими керівниками, надаючи перевагу контактам лише з президентом США.
Таким чином, угода, що передбачає продовження американської підтримки в обмін на зобов’язання України щодо її природних ресурсів, може виявитися вигідною як для Сполучених Штатів, так і для України. Це питання набуває особливої актуальності в контексті, коли Трамп не зможе досягти угоди з Путіним, спрямованої на мир і стабілізацію конфлікту.
"Наша країна має значні резерви природних ресурсів. Як відомо, з 2014 року Росія незаконно захопила частини нашої території, які багаті на корисні копалини. Ми готові до співпраці з партнерами, які підтримують нашу державу в протистоянні агресії, використовуючи військові дії, армійську присутність та санкції. Ми відкриті для інвестицій від американських компаній," - зазначив Володимир Зеленський.
Президент України повідомив про активні зусилля, які вживаються Києвом та Вашингтоном для складання графіку майбутніх зустрічей. Цю інформацію озвучив Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, під час розмови з радником з національної безпеки Дональда Трампа Майком Волтцом у вівторок, 4 лютого. Учасники підкреслили важливість організації особистих зустрічей між президентами України та США найближчим часом. Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності того, щоб перед переговорами з російською стороною представники адміністрації Трампа спочатку зустрілися з українськими посадовцями для узгодження спільних позицій.
За словами Томаса Грехема, який є визнаним експертом Ради з міжнародних відносин (CFR) та колишнім спеціальним помічником президента США, а також старшим директором з питань Росії в Раді національної безпеки з 2004 по 2007 рік, нинішня адміністрація Трампа зустрічає два суттєві виклики.
По-перше, які підходи можуть бути застосовані для стимулювання Путіна до активної участі в переговорах та сприяння формуванню його конструктивної позиції в цьому процесі?
По-друге, важливо створити таку пропозицію, яка буде прийнятною для Путіна і Росії, а також задовольнятиме ключові інтереси Сполучених Штатів, українських партнерів і європейських союзників.
Сьогодні залишається незрозумілим, яким чином можна досягти поставлених цілей. Основна мета Путіна полягає у укладенні угоди про капітуляцію України. Він висунув ряд ключових вимог: відмову від вступу до НАТО, визнання анексії чотирьох українських областей, а також демілітаризацію і денацифікацію, не забуваючи про скасування санкцій, накладених західними країнами. Наразі Путін не бачить жодних можливостей для компромісу, оскільки впевнений, що події розвиваються згідно з його планами. Він переконаний, що його економіка здатна витримати тягар західних обмежень, і помічає кадрові труднощі, з якими стикається Україна. Крім того, він підкреслює недостатню підтримку з боку західних держав. Таким чином, якщо ви в Кремлі, чому б не уникати пошуку шляхів до переговорів? – звертає увагу Томас Грехем.
До всіх вказаних вимог додається ще одна від Путіна – проведення президентських виборів в Україні, що, навіть у разі припинення вогню, виглядає абсолютно нереалістично. Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що Путін ставить перед Україною завдання, яке за своєю суттю є недосяжним. Більше того, жоден український або західний лідер не погодиться визнати юридичну легітимність російської окупації чотирьох українських регіонів. У той час як Трамп постійно наголошує, що війна Росії проти України є переважно європейською проблемою, Європейському Союзу варто активніше втручатися в цю ситуацію, щоб не залишати Трампа та Путіна "на самоті".
Нещодавно Дональд Трамп знову поділився своїм поглядом на ситуацію, заявивши, що Європа відстає від США в наданні допомоги Україні. Він підкреслив, що "однією з проблем у контексті конфлікту між Росією та Україною є прагнення Америки до певного вирівнювання", оскільки США витратили близько 300 мільярдів доларів, тоді як європейські країни інвестували на 200 мільярдів менше. Проте ці дані виявилися неточними. З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії Сполучені Штати надали Україні військову техніку та озброєння на приблизно 177 мільярдів доларів. Натомість Європейський Союз оформив допомогу Україні на рівні близько 145 мільярдів доларів, що включає фінансову, військову та гуманітарну підтримку.
