Absolutely! Please provide the text you would like me to rephrase, and I'll craft a distinctive version for you.

Незабаром на каналі СТБ стартує довгоочікуваний серіал "Кохання та полумʼя", в якому Мітрюшина грає одну з ключових ролей. Напередодні прем'єри РБК-Україна провело інтерв'ю з актором, під час якого обговорили його персонажа, а також торкнулися ряду важливих тем, таких як ДШВ, подорожі до Росії, "канонізація" Булгакова, процеси українізації, зміни у українському кінематографі, а також аспекти його особистого життя.

Незабаром на телеканалі СТБ розпочнеться показ нового серіалу "Кохання та полумʼя", в якому я зіграв одну з ключових ролей. Чи можеш розповісти про свого персонажа та його найзначніші риси?

Мій герой - Максим Петрович, чоловік із складною життєвою історією. Йому 37 років, і він родом з Черкас. Має розлучення за плечима та виховує 15-річного сина Артема, який живе з його колишньою дружиною, тому їхні зустрічі відбуваються рідко. За фахом він є фельдшером і має відповідну освіту та значний досвід у медичній сфері. Хоча Максим досить закритий і не любить відкриватися емоційно, це не заважає йому бути відданим своїй професії - у найскладніших ситуаціях він здатний рятувати життя.

Конфлікт став важливою віхою у житті Максима. Під час цього важкого часу він виконував функції бойового медика, але зазнав травми, яка спонукала його обрати кар'єру в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Цей перехід від військових дій до рятування цивільних людей яскраво демонструє його внутрішню силу та відданість обраному шляху.

Що ж саме в цьому герої надихнуло тебе на те, щоб втілити його в життя?

По-перше, слід підкреслити глибину та багатогранність цього персонажа. Максим уособлює собою спокійну відданість, високу компетентність і здатність витримувати навіть найскладніші випробування. Більше того, для мене стало великою честю зіграти цю роль, адже мій двоюрідний брат працює в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Я завжди відчував гордість за його діяльність, і ця роль стала своєрідним визнанням його заслуг та всіх тих, хто щодня рятує життя.

Які риси чи характеристики ви поділяєте з вашим улюбленим персонажем?

Перше, що привернуло мою увагу в образі мого героя, - це його захоплення кулінарією. Як і Максим, я також маю пристрасть до приготування їжі. Для нас обох цей процес є не просто рутинною справою, а способом віднайти внутрішню гармонію та висловити свої почуття. Іншою спільною рисою є любов до спокою та природи. Максим, як і я, із задоволенням обрав би прогулянку лісом замість галасливої вечірки. І, звичайно, наші характери мають багато спільного: стриманість, схильність до самоаналізу та здатність зберігати спокій у складних ситуаціях. Вважаю, що саме ці якості допомогли мені глибше зрозуміти свого персонажа і максимально автентично відтворити його на екрані.

Сергій Мітрюшин приєднався до телевізійного шоу "Кохання та полумʼя", як зазначила пресслужба каналу СТБ.

Мені відомо, що актори не раз отримували консультації від професіоналів з Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які надавали підтримку під час зйомок. Як ти готувався до образу рятувальника? Чи проходив ти якісь спеціалізовані тренінги або курси?

Я не проходив спеціалізовані курси підготовки перед початком зйомок, але до своєї ролі підійшов дуже серйозно. Всі ключові навички роботи з технікою та обладнанням ми вивчали безпосередньо на знімальному майданчику під керівництвом досвідчених пожежників. Їхня підтримка виявилася надзвичайно важливою — вони не лише пояснювали технічні деталі, а й ділилися своїм життєвим досвідом, що значно збагачувало мій персонаж. Додатково, перед початком зйомок я ознайомився з посібником для пожежників, що дало мені можливість глибше зрозуміти цю професію. Це допомогло створити більш реалістичний образ рятувальника на екрані.

Які захоплюючі або неймовірні миті траплялися під час процесу зйомки?

Найбільше враження під час зйомок залишила пожежна естафета, яка стала одночасно веселою та захоплюючою. Спека була просто нестерпна, а нам довелося змагатися з професійними рятувальниками, повністю одягненими в бойову екіпіровку. Ми кидалися в бій з пожежними рукавами, обливали водою мішені, стрибали через бар’єри, тягнули манекени вагою близько 80 кілограмів і використовували штурмову драбину. Найсмішніше було спостерігати за виразами обличчя пожежників, коли вони зрозуміли, що нас чекає не просто короткий спринт, а справжнє випробування з безліччю повторів.

Які елементи цього процесу виявилися найбільш цікавими та водночас найскладнішими?

Найскладнішою частиною проєкту стали зйомки в Бородянці, у знищеній будівлі. Ця сцена була натхнена реальними подіями, і перебування в такому місці викликало надзвичайні емоції. Серце стискалося від усвідомлення масштабу трагедії та кількості загублених життів. Ці переживання залишили глибокий відбиток у моїй пам'яті.

Одним із найбільш запам'ятовуваних досвідів для мене стало співробітництво з режисером Віталієм Куксою. Його надзвичайний професіоналізм, оригінальний підхід та здатність надихати створювали дійсно вражаючу атмосферу під час зйомок. Він допомагав кожному з нас краще зрозуміти своїх персонажів і формував таку обстановку, в якій хотілося повністю віддатися своїй ролі.

Спільно з Максимом Рягіним ти приєднався до ініціативи "Друзі ДШВ". Поділись, будь ласка, що саме представляє собою цей проект і чому він є настільки важливим?

"Друзі ДШВ" — це унікальний проєкт, створений у співпраці з Командуванням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Медіагрупа StarLight Media виступає ініціатором та головним інформаційним партнером цього заходу. Головна мета проєкту полягає у всебічній підтримці як для ДШВ загалом, так і для конкретних штурмових бригад.

Проект створив платформу, що дозволяє кожному активно брати участь у благодійних ініціативах — через регулярні щомісячні внески або одноразові пожертвування. Усі зібрані кошти автоматично надходять на рахунок Десантно-штурмових військ. Таким чином, українці з усіх куточків країни отримують можливість підтримувати 13 штурмових бригад, які щодня виконують критично важливі завдання на фронті.

Цей проєкт має велике значення, оскільки забезпечує надійну фінансову підтримку нашим захисникам, які, ризикуючи власним життям, охороняють нашу країну. Станьте частиною ініціативи "Друзі ДШВ" — це можливість висловити свою вдячність і підтримати тих, хто щоденно відстоює нашу свободу.

Сергій Мітрюшин та його команда стали учасниками телевізійного проекту "Кохання та полумʼя", про що повідомила прес-служба каналу СТБ.

Перед початком конфлікту ти був залучений до зйомок серіалів з акторами з Росії. Які, на твою думку, причини того, чому лише мала частина з них висловилася проти війни?

Перед початком великого вторгнення я мав досвід лише в одному проєкті під назвою "Француженка для олігарха". У цій роботі брав участь актор з Росії, проте наші зустрічі поза зйомками траплялися дуже рідко. Він пересувався на своєму старенькому автомобілі, і всі наші розмови обмежувалися лише професійними темами, коли ми працювали над проектом.

Відносно причин, чому лише обмежена кількість російських акторів висловила своє незадоволення війною, можна виділити декілька факторів. Деякі з них бояться втратити свої робочі місця, інші ж ризикують власною свободою або навіть життям. Найбільше гнітить усвідомлення, що багато з них насправді підтримують те, що відбувається, або ж це їх зовсім не обходить. Це викликає глибоке розчарування, адже саме культурні діячі повинні бути голосом істини та совісті у своїй нації.

Чи підтримуєш ти в даний час зв'язок з кимось з Російської Федерації?

Ні, у мене немає жодних зв'язків із російськими знайомими чи колишніми колегами. В умовах війни, яку розв'язала Росія, це питання для мене є принциповим. Я не можу і не хочу спілкуватися з тими, хто залишився байдужим до нашої трагедії або підтримує агресію. У цей важкий час усі мої зусилля, думки та дії спрямовані на підтримку України та тих, хто бореться за нашу свободу та незалежність.

Сергій Мітрюшин (зображення люб'язно надане самим актором)

До речі, ще до початку великої агресії тобі випала нагода відвідати віддалені регіони Російської Федерації. Поділись своїми враженнями про росіян. Які моменти в їхній поведінці і повсякденному житті вразили тебе найбільше, якщо порівнювати з Україною та українцями?

Декілька років тому я отримав можливість відвідати віддалені куточки Росії... Там можна виявити безліч аспектів для аналізу. Але найбільше враження на мене справила відсутність глибокого розуміння культурних цінностей і недостатня схильність до розвитку. Багато людей виглядали безініціативними, обмеженими в своїх думках і позбавленими необхідної культурної освіти. У контексті України та її жителів це спостерігалося особливо виразно. Ми завжди були більш відкритими, активними й готовими до змін та прогресу. Ця характеристика надає нам сили як нації — наше усвідомлення власної ідентичності, прагнення до вдосконалення та пошук кращого майбутнього.

Ти працював у Харківському академічному драматичному театрі, коли його ще називали на честь Пушкіна. Як ти ставишся до пропозицій прибрати такі імена з назв установ, вулиць та інших місць, незалежно від їхньої популярності чи геніальності? Наприклад, чи доцільно було б змінити назву музичної академії Чайковського або ж припинити "вшанування" Булгакова?

Звичайно, я підтримую цю ідею! У сучасних умовах настав момент переосмислити, які імена ми вибираємо для названь установ, вулиць та інших об'єктів. Навіть якщо ці особистості були видатними, їхня популярність не повинна домінувати над принципами нашої національної ідентичності та історичної справедливості. Ми маємо вшановувати тих, хто дійсно близький до нашого народу, культури та боротьби за свободу. Перейменування - це не просто зміна назви, це значущий символічний крок, що підкреслює наш рух до незалежності від будь-якого впливу агресора.

Сергій Мітрюшин (зображення люб'язно надане самим актором)

Яка ваша точка зору стосовно українських артистів, що продовжують виступати в Росії?

Я переконаний, що кожна людина має можливість впливати на своє майбутнє, але важливо не забувати про результати своїх вчинків. Історичні факти свідчать про те, що зрадники зазвичай не мають прихистку в жодному суспільстві.

Щодо українських художників, які продовжують працювати в Росії під час війни, я вважаю це абсолютно неприйнятним. Це яскравий приклад нехтування агресією, яку ця країна вчиняє проти нашого народу. Їхні дії не лише свідчать про певний вибір, а й відображають позицію, що вказує на брак поваги до рідної країни.

А що можна сказати про тих, хто оселився в Європі?

Кожну ситуацію слід оцінювати в її специфічному контексті. Якщо артист використовує свої здібності на користь України — займається творчістю, організовує благодійні акції, підвищує обізнаність про війну та важливі події — це заслуговує на визнання. Однак, якщо після виїзду він виявляє байдужість, уникає дискусій про війну або не докладає жодних зусиль для підтримки країни в ці складні часи, це викликає багато запитань і потребує окремого розгляду.

З 2022 року ти досяг значних успіхів у вивченні української мови. Які відчуття супроводжували тебе під час цього шляху? Чи виявився він легким для тебе?

У своєму дитинстві я жив у Білгород-Дністровському, а пізніше переїхав до Харкова. У цих містах українською мовою розмовляла лише невелика кількість людей, тому більшість часу я спілкувався російською. Перехід до української мови став для мене досить складним завданням. Це вимагало від мене значних зусиль, терплячості та часу, але тепер я з гордістю володію українською. Ця мова є невід'ємною частиною нашої ідентичності та культурної спадщини.

Які ваші думки щодо українців, які продовжують вживати російську мову у своєму повсякденному спілкуванні?

Я впевнений, що це лише питання часу. На сьогоднішній день ми спостерігаємо зростання усвідомлення значення рідної мови, і чимало людей поступово обирають українську. Це природний процес, який вимагає підтримки, розуміння та стимулу.

Яким чином ти оцінюєш еволюцію українського кіно до і після 2022 року?

До 2022 року український кінематограф демонстрував стабільне зростання, з'являючись на екранах із якісними проєктами, які здобували популярність не лише в Україні, а й за її межами. Проте з початком повномасштабної війни наша кіноіндустрія зазнала серйозних втрат. Багато студій і продюсерських компаній були змушені призупинити свою діяльність, а ресурси, які могли б бути використані для розвитку кіномистецтва, були скеровані на вирішення термінових потреб країни.

Які заходи потрібно реалізувати для підтримки та розвитку українського кіно в сучасних умовах?

Кіноіндустрія України – це складний і багатогранний механізм, що потребує значних зусиль, часу та ресурсів для відновлення і подальшого розвитку. Вкрай важливо отримати підтримку як з боку держави, так і з боку приватних інвесторів, а також забезпечити фінансування нових кінопроєктів. Залучення іноземних інвесторів і популяризація українських фільмів на міжнародному рівні є важливими аспектами цього процесу. Водночас, необхідно зосередитися на підтримці молодих талантів, які прагнуть створювати якісне українське кіно, адже саме вони стануть основою майбутнього нашої індустрії.

Як ти сприймаєш свою професію після 24 лютого? Чи відчував ти коливання в своїй впевненості стосовно подальшого кар'єрного зростання в акторстві?

Після 24 лютого моя професійна діяльність у сфері практично зупинилася, і мені довелося шукати нові шляхи, освоюючи інші спеціальності та працюючи в незнайомих мені галузях. Однак у мене ніколи не було сумнівів щодо мого шляху в акторстві. Я завжди відчував, що це моє справжнє покликання. Акторство – це те, що я щиро люблю, і воно надихає мене навіть у найважчі моменти.

Які почуття у тебе викликають дії російських військових на українських теренах? Чи дійсно ти вважаєш, що відповідальність лежить лише на Путіні, а решта — це просто "звичайні громадяни"?

Дії російських військовослужбовців в Україні викликають у мене глибокий гнів, відразу та неприязнь. Вони не є просто бездумними "механізмами", які виконують команди. Кожен з них свідомо приймає рішення брати участь у цьому жахливому конфлікті. Хоча основна вина за війну лежить на Путіні, виправдовувати солдатів лише його впливом — це спроба уникнути їхньої особистої відповідальності, що абсолютно недопустимо. Усі, хто вчинив злочини проти нашої держави, мають зазнати покарання за свої дії!

Як конфлікт вплинув на твоє особисте життя?

Конфлікт докорінно трансформував моє життя – насправді, він практично знищив його. Багато моїх мрій і задумів перетворилися на минулі спогади, а деякі стосунки не витримали тиску, який принесла ця жахлива ситуація. Проте я намагаюся поступово відновити своє існування, відкриваючи нові можливості та знаходячи підтримку серед тих, хто залишився зі мною.

Чи вільне твоє серце від тягарів на сьогодні?

На мою думку, серце ніколи не досягає повної свободи. Воно завжди наповнене спогадами, почуттями чи прагненнями...

Які якості має мати дівчина, щоб завоювати твоє серце?

Для мене головним є не стільки риси її характеру, скільки те, аби вона відчувала себе щасливою поруч зі мною і щоб це почуття зберігалося з часом. Як і мій улюблений персонаж Максим Бідний з серіалу "Кохання та полумʼя", я не дуже люблю ділитися подробицями свого особистого життя.

Сергій Мітрюшин приєднався до телевізійного шоу "Кохання та полумʼя", як зазначила пресслужба каналу СТБ.

Чи є у тебе якась роль, про яку ти завжди мріяв?

Моя мета – відтворити постать Кевіна з фільму "Спліт". Мене завжди вражала концепція зіграти настільки багатогранного та складного персонажа, який ілюструє різноманітність людської психіки. Виконання такої ролі стане справжнім випробуванням для актора, і я впевнений, що це відкриє нові можливості для мого професійного розвитку.

Які в тебе плани на найближчий час, крім діяльності в акторській сфері?

Існує приказка: "Якщо хочеш, щоб твої мрії здійснилися, зберігай їх у секреті". Тому поки що я не планую розкривати свої наміри. Проте можу з упевненістю сказати, що завжди прагну до самовдосконалення та реалізації нових ідей, тож у майбутньому мене чекає багато цікавих перспектив.

Які локації в Україні викликають у тебе найбільший інтерес та захоплення?

Україна, наша рідна земля, є дійсно неповторним витвором природи, сповнена естетики та магії. Серед багатьох захоплюючих місць, які я відвідав, особливе місце в моєму серці займає Мис Плака в Криму. Цей регіон має свою унікальну ауру, яка залишає незабутні спогади, а його краєвиди вражають своєю величчю.

"Україна досягне тріумфу, адже її народ об'єднаний і готовий боротися за свої права та гідність."

...ми маємо надзвичайну силу, витривалість, автономність та щирість! Наш дух не знає поразок, а прагнення до успіху є незламним. Ми подолали всі труднощі і будемо йти вперед до нашої мети, адже кожен з нас глибоко вірить у свою націю та її майбутнє.