Адаптирующиеся города: как Киев использует силу природы

Війна не скасовує кліматичних викликів: хвилі спеки, сильні зливи та підтоплення, забруднення повітря і шум продовжують ускладнювати й без того непросте життя українців. Проте наші міста можуть ставати стійкішими вже сьогодні завдяки природоорієнтованим рішенням - ефективним і доступним підходам, які використовують природні процеси для розв'язання екологічних проблем. Київ активно впроваджує такі ініціативи вже сьогодні, і його досвід може стати прикладом для інших міст України. Як це працює і чому це важливо?

Це підходи, які залучають природу для вирішення міських проблем, пов'язаних з довкіллям: від підтоплень і спеки до забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Це не просто озеленення, а комплексні рішення, що покращують якість життя, економлять ресурси та підтримують екосистеми. Наприклад, дощові садки запобігають підтопленням, "зелені" стіни зменшують шум і пил, а відмова від косіння охолоджує міські поверхні.

Активно впроваджувати природоорієнтовні рішення Київ почав влітку 2022 року з проєкту #МістоЖивихСтін - ініціативи з популяризації вертикального озеленення. Це поширена у світі практика збільшення площі зелених насаджень за рахунок висадження рослин на вертикальних поверхнях - стінах та парканах.

Науково доведено, що таких підхід срияє поліпшенню якості повітря за рахунок поглинання забруднювачів, знижує температуру поверхонь та зменшує навантаження на каналізацію за рахунок поглинання дощової води.

І хоча класичні "зелені" стіни можуть бути досить дороговартісними, адже потребують спеціальної інфраструктури, систем поливу та постійного догляду, існує альтернатива - стіни, сформовані завдяки в'юнким рослинам. Наприклад, виноград Вічі є чудовим рішенням для покриття великих площ огороджень, непривабливих бетонних блоків, парканів і стін. Ця виноградна лоза є недорогою, вона легко чіпляється за стіни, тому не вимагає особливої опори і не руйнує поверхні. Ми в Києві зробили ставку саме на неї, висадивши понад тисячі паростків винограду Вічі в різних районах столиці.

У 2023 році Київ розпочав експеримент із відмови від косіння на окремих ділянках за численними проханнями містян. В результаті в кожному районі столиці були визначені ділянки, де комунальники не скошують траву взагалі. Окрім очевидної економії ресурсу, такий підхід сприяє покращенню водного балансу ґрунту, зниженню шумового та повітряного забруднення. А для того, щоб кияни розуміли, що перед ними - не занедбана ділянка, а продумане природоорієнтоване рішення, ми розмістили на місцях спеціальні інформаційні таблички.

Паралельно з відмовою від косіння, ми запустили ще один експеримент - ділянки з декоративними луками. Висадження багаторічних лучних трав в місті приносить численні екологічні переваги: зменшення ерозії ґрунту, поглинання дощової води та зниження ефекту "теплових островів". Важливим плюсом цього підходу є забезпечення харчуванням комах-запилювачів, що своєю чергою сприяє розвитку біорізноманіття. А ще такі ділянки потребують мінімального догляду і просто чудово виглядають.

Наступним впровадженим у Києві природоорієнтовним рішенням стали дощові садки. Це спеціально створені заглиблені клумби, що допомагають збирати, очищати та утилізовувати дощову воду. Вони складаються з вологолюбних багаторічних рослин та дренажного шару, що сприяє природному фільтруванню води та її поверненню у природний цикл. Завдяки спеціальній конструкції вода, що стікає з доріг та тротуарів, затримується у садку, поступово проникає в ґрунт і очищується.

Таким чином дощові садки не лише розвантажують дренажну систему міста, а й допомагають зберігати водний баланс. У Києві такі садки з'явилися в зонах, схильних до підтоплень, поєднуючи практичність із привабливим виглядом. Рослини в них також створюють середовище для комах-запилювачів, сприяючи біорізноманіттю.

Ще одним реалізованим у Києві природоорієнтованим рішенням стали будиночки (або, як їх ще називають, - готелі) для комах. Це невеликі конструкції з дерева, соломи, шишок, бамбукових паличок та інших природних матеріалів, встановлені у міських зелених зонах. Як можна здогадатися з назви, будиночки покликані подарувати прихисток корисним комахам: бджолам, сонечкам, жужелецям та іншим.

Такі комахи дуже важливі для природи: вони запилюють рослини, допомагають боротися зі шкідниками і покращують ґрунт. Але через умови життя в місті, зміну клімату, нестачу їжі, хвороби, паразитів і використання пестицидів їх стає все менше. Щоб допомогти комахам вижити, ми і встановлюємо для них спеціальні будиночки, в яких ті можуть сховатися від негоди, хижаків, зберігати їжу та вивести потомство.

Попри похмуру назву, це рішення є надзвичайно корисним для довкілля і, що важливо, є абсолютно безкоштовним у реалізації. Йдеться про практику залишати стовбури сухих дерев або їх частини в парках та скверах для підтримки екосистеми. Хоча на перший погляд такі залишки можуть здаватися "непотрібними", насправді мертва деревина є важливою: вона створює середовище для життя комах, птахів, дрібних ссавців, рептилій, амфібій та мікроорганізмів, які розкладають деревину і збагачують ґрунт корисними речовинами. До того ж відмерлі стовбури довгий час утримують вуглець, зменшуючи його викиди в атмосферу й допомагаючи боротися зі зміною клімату.

Надихнувшись досвідом багатьох європейських міст, ми свідомо відмовилися від повного прибирання сухостою в зелених зонах столиці і залишили безпечні елементи мертвої деревини. Таке рішення сьогодні можна побачити в кожному районі столиці.

Ще одне природоорієнтоване рішення, яке Київ впроваджує другий рік поспіль, - це вуличні меблі з озелененням. Це більше, ніж просто лавки посеред вулиці: це спеціальні конструкції з природних матеріалів, які поєднують місця для відпочинку з зеленими насадженнями. Ми розміщуємо такі меблі у громадських просторах, не тільки створюючи затишок, а й допомагаючи боротися із хаотичним паркуванням та тротуарах.

Завдяки таким недорогим рішенням вулиці стають зручнішими для пішоходів, а міський простір - більш впорядкованим. А ще рослини у вуличних меблях підтримують біорізноманіття, допомагають гармонійно поєднати природу з сучасною інфраструктурою та просто піднімають настрій.

Це далеко не вичерпний перелік природоорієнтованих рішень, які вже впроваджено в Києві за останні три роки. Ознайомитися з іншими підходами, які використовують природні процеси для розв'язання екологічних проблем і вже реалізуються у столиці, можна на сайті Київського Будинку природи.

Досвід столиці показує, що природоорієнтовані рішення можна і потрібно впроваджувати. Головне - почати з невеликих кроків, поступово масштабуючи підходи і продовжуючи експерементувати. Наприклад зараз ми тестуємо принцип Міявакі - швидкого створення щільних мінілісів за спеціальною японською технологією. Вона дозволяє за кілька років виростити стійку, самодостатню екосистему на невеликій ділянці міської землі.

Ми переконані: навіть у найскладніші часи можна знаходити можливості для створення більш стійкого і дружнього до природи середовища. Тому закликаємо інші міста долучатися: впроваджувати природоорієнтовані рішення, адаптувати досвід інших і розвивати власні зелені ініціативи.