Американські дослідники нарешті вирішили 98-річну дискусію між Ейнштейном і Бором про сутність світла.

Фізики з Массачусетського технологічного інституту (MIT) провели революційний експеримент, що поставив крапку у відомій суперечці між Альбертом Ейнштейном і Нільсом Бором, яка триває з 1927 року. У центрі уваги -- природа світла: хвиля чи частинка?

Група, очолювана лауреатом Нобелівської премії Вольфгангом Кеттерле, застосувала більше ніж 10 000 ультрахолодних атомів, які були охолоджені практично до абсолютного нуля, і організувала їх у формі кристалічної решітки.

Атоми слугували надточними "щілинами" для оновленої версії класичного експерименту з двома щілинами.

Дослідники використали надзвичайно слабкий лазер, щоб впевнитися, що кожен атом випромінює лише один фотон. Залежно від того, наскільки точно було відомо про шлях фотона, змінювалася інтерференційна картина: хвильові властивості зникали, коли спостерігалася частинкова природа.

Це повністю підтвердило позицію Бора: одночасно побачити хвильову і корпускулярну природу світла неможливо. Експеримент показав, що сама спроба визначити траєкторію фотона руйнує його хвильові властивості.

Хоча подібні досліди проводилися і раніше, ця версія є найчистішою на сьогодні.

Висновки, представлені в журналі Physical Review Letters, підтверджують парадоксальну, але водночас точну природу квантової механіки, остаточно спростовуючи надії Ейнштейна знайти спосіб обійти квантову невизначеність.