Астрономи нещодавно натрапили на нову планету в нашій галактиці, і в цьому відкритті їм посприяв Альберт Ейнштейн (зображення).

Дослідники скористалися космічним телескопом Габбла для виявлення нової масивної планети, яка не має гравітаційного зв'язку зі зіркою та вільно мандрує всесвітом. Це відкриття стало можливим завдяки явищу, яке було передбачено Альбертом Ейнштейном.

Астрономи проаналізували архівні матеріали космічного телескопа і, завдяки випадковому збігу обставин, виявили нову блукаючу планету в нашій галактиці Чумацький Шлях. Ця планета стала помітною для телескопа Хаббла завдяки явищу гравітаційного лінзування, яке було передбачено Альбертом Ейнштейном. Дослідження опубліковано на платформі препринтів arXiv, повідомляє Space.

У Фокус. Технології запустили новий Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх і найцікавіших новин з царини науки!

Блукаючі або автономні планети — це світи, які не мають орбіти навколо зірок і, як випливає з їх назви, вільно мандрують у космічному просторі. Ці небесні тіла можуть бути викинуті зі своїх зоряних систем через гравітаційні взаємодії з іншими планетами або під впливом гравітації зірок, що пролітають поблизу.

Сучасні астрономи здебільшого виявляють екзопланети, що обертаються навколо зірок, використовуючи метод транзиту. Це означає, що коли планета проходить перед зіркою, вона викликає зниження її яскравості. Дослідження світла, що проходить через атмосферу планети, дозволяє встановити її характеристики. Однак знайти блукаючі планети цим способом неможливо, оскільки вони не мають зіркових орбіт. Для їх виявлення використовують явище, відоме як гравітаційне лінзування.

Згідно з теорією відносності Ейнштейна, нашою найкращою теорією гравітації, об'єкти з масою викликають викривлення тканини простору. Що більша маса об'єкта, то сильніше викривлення і, отже, то сильніша гравітація, що виникає внаслідок викривлення.

Гравітаційне лінзування відбувається, коли світло, що походить від більш віддаленого джерела, проходить через спотворений простір, створений ближнім об'єктом. Це призводить до посилення світла від фонових джерел, що робить їх видимими. Завдяки цьому астрономи мають можливість виявляти надзвичайно далекі галактики.

Астрономи провели аналіз архівних даних телескопа Габбл і виявили, що під час вивчення космосу за допомогою гравітаційного лінзування у 2023 році обсерваторія виявила невідому блукаючу планету. Світло від більш далекої зірки посилилося завдяки гравітації блукаючої планети і вчені змогли визначити її характеристики.

Нещодавно виявлена блукаюча планета отримала назву OGLE-2023-BLG-0524. Дослідники припускають, що її маса може бути подібною до маси Нептуна, а відстань до неї становить приблизно 15 000 світлових років. Проте існує ймовірність, що це може бути більший об'єкт з масою, що дорівнює масі Сатурна, який знаходиться на відстані 23 000 світлових років від нашої планети. Ці спостереження ще потребують додаткової перевірки.

Астрономи кажуть, що відкриття нової блукаючої планети відбулося абсолютно випадково і припускають, що в архівних даних телескопа Хаббл можна знайти й інші подібні об'єкти.

Як уже писав Фокус, астрономи з'ясували, що льодовики на Марсі на 80% складаються із замороженої води. Якщо люди зможуть створити колонії на Червоній планеті, то водяний лід, виявлений у льодовиках, може стати дуже цінним ресурсом. З нього можна буде добувати воду, а також кисень і водень.