Батько, що вже більше 40 років намагається знайти свою зниклу доньку - BBC News Україна

Дворічна Катріс Лі зникла з британського військового супермаркету в Німеччині 43 роки тому. Відтоді її батько ніколи не припиняв її шукати.

Багато батьків відчувають паніку, коли в людному місці втрачають з виду свою дитину.

Для багатьох цей страх, на щастя, швидко проходить, але для Річарда Лі він триває вже 43 роки.

"Увесь мій світ розвалився в одну мить", - згадує Річард, ветеран британської армії.

Події, що відбулися 28 листопада 1981 року, мали значний вплив на всі аспекти його наступного існування.

Це був другий день народження Катріс, і вони вирушили до супермаркету неподалік Падерборна, щоб придбати смаколики для святкового чаювання.

Родина на короткий час втратила її з виду, а згодом маля просто зникло.

З того моменту жодна інформація про Катріс не з’являлася, проте її близькі вірять, що вона досі серед живих.

Вони вважають, що її вкрали з метою стати сурогатною матір'ю і виховували, приховуючи справжню інформацію про її походження.

Для святкування 45-річчя Катріс, Річард разом зі своєю донькою Наташею вирушив з Великої Британії до Німеччини, щоб відвідати місце, де пропала його дитина.

Тепер на території, де колись функціонував супермаркет Інститутів військово-морського флоту, армії та повітряних сил (NAAFI), відкрилася художня галерея, в якій проходить фотовиставка під назвою "Missing Katrice".

Родина сподівається, що ця виставка сприятиме отриманню нових відомостей щодо її зникнення.

"Ми відчули зраду, нас залишили на самоті, і тепер ми залишилися єдиними, хто не перестає шукати нашу дочку," - говорить Річард.

У 2020 році Королівська військова поліція прийняла рішення припинити активні розслідування.

Сім'я Катріс висловила думку, що розслідування з самого початку було "недостатнім і нездатним".

Прикордонників не сповістили про зникнення Катріс відразу ж, блокпости на шляхах не були організовані, а перевірок не проводили.

Ключових свідків не допитували протягом десятиліть, а зображення підозрюваного залишалося невідомим протягом 36 років.

Відтоді Королівська військова поліція визнала помилки в своєму розслідуванні та вибачилася перед родиною.

Ці визнання не принесли Річарду особливого втішення; він вирішив повернути свої військові медалі, висловлюючи таким чином протест проти способу, яким проводилося розслідування.

Річард із Наташею відвідали виставку художника Стю Маккензі, яка, за словами автора, демонструє глибокі емоції справи Катріс.

Він зазначає, що мета виставки полягає в тому, щоб дати змогу усвідомити "глибоке горе, затяжну травму та незламну надію, які спонукають родину безперервно шукати відповіді".

Родина сподівається, що ця виставка допоможе відновити пошуки Катріс та підвищить обізнаність на місцевому та національному рівні про її зникнення.

Однак у цій боротьбі вони відчувають глибоке почуття самотності.

Королівська військова поліція отримала VIP-запрошення на виставку, однак жоден з представників не з’явився на заході.

Не було ані політиків, ані міліціонерів, ані армійців.

Міністерство оборони висловило свої глибокі співчуття родині Катріс.

Представник зазначив, що підрозділ, що займається розслідуванням серйозних злочинів у Міністерстві оборони, "взяло на себе провідну відповідальність у цій справі", і було б "недоцільно" обговорювати попередні етапи розслідування.

Цього місяця Річард відзначить своє 75-річчя, і він зізнається, що це може стати його останньою поїздкою до місця, де зникла Катріс.

Навіть якщо він, ймовірно, більше ніколи не повернеться сюди, його прагнення знайти доньку не згасне.

"Катріс - це те, що завжди спадає мені на думку вранці, коли я відкриваю очі, і те, про що я міркую перед сном, - ділиться він. - Я не збираюся відмовлятися."

"Наша сім'я має єдину мету в житті — відшукати Катріс."