Базова пенсія та накопичувальні бали: які зміни чекають на українців і кому збільшать виплати.
Міністерство соціальної політики планує здійснити радикальні зміни в солідарній пенсійній системі. Якщо реформа буде реалізована успішно, 80% громадян України зможуть розраховувати на підвищення своїх пенсійних виплат. Крім того, держава матиме можливість значно зекономити на витратах, пов'язаних із суддями та прокурорами. Детальніше про це розповідає журналіст РБК-Україна Руслан Кисляк.
Зміст можна перефразувати як "структура" або "вміст". Якщо вам потрібно більш детальне переписування, будь ласка, уточніть, що саме ви маєте на увазі!
В Україні планують переглянути існуючу пенсійну систему, зокрема здійснити суттєві зміни в солідарному рівні пенсійного забезпечення. Повномасштабна війна не повинна стати перешкодою для ініціатив, спрямованих на підвищення якості життя українських пенсіонерів. Міністерство соціальної політики опублікувало новий проект реформи пенсійної системи.
Зміни спрямовані на поліпшення справедливості та адекватності пенсій, що призначаються і виплачуються в рамках солідарної пенсійної системи. Передбачається, що реалізація цієї реформи поступово ліквідує диспропорції між пенсіями, призначеними в різні роки; значно спростить процес розрахунку пенсій; а також забезпечить чіткий зв'язок між розміром страхових внесків, які громадяни сплачують до пенсійної системи, та сумою пенсії, яку вони отримуватимуть у майбутньому. Одним з очікуваних результатів реформи стане підвищення пенсій для понад 80% пенсіонерів.
По-перше, необхідно переглянути підходи до визначення розміру пенсійних виплат. Нинішня ситуація характеризується диспропорцією між раніше призначеними та новими пенсіями, оскільки використовуються різні показники заробітної плати. Через це, навіть у осіб з однаковим стажем та заробітком, розмір пенсій може відрізнятися більш ніж у півтора рази. Ще одним чинником, що сприяє цим дисбалансам, є застосування різних надбавок і доплат, що призвело до суттєвих розбіжностей у пенсійних виплатах для осіб, які мають однакові страхові права.
По-друге, необхідно переглянути формулу для індексації пенсій. Сьогодні індексація базується на середньому розмірі заробітної плати. Пенсії коригуються за певним коефіцієнтом, що складає 50% від темпу зростання середньої заробітної плати за останні три роки, з яких сплачувалися страхові внески, і 50% від зростання споживчих цін за попередній рік. Використання цієї формули призводить до поступового знецінення пенсій, що вимагає регулярного "осучаснення" їх розміру. Це пов'язано з тим, що в Україні в довгостроковій перспективі темпи росту зарплат, як правило, перевищують темпи інфляції. Якщо механізм не буде змінено, коефіцієнт заміщення (співвідношення пенсії до зарплати) буде продовжувати знижуватись.
Крім того, ця формула функціонує у зворотному напрямку щодо економічного розвитку. Коли економіка демонструє зростання, підвищуються і зарплати, що призводить до збільшення надходжень від Єдиного соціального внеску (ЄСВ). У той же час, темпи зростання пенсій сповільнюються через зниження інфляції. Навпаки, під час економічного спаду зростання зарплат уповільнюється, що веде до зменшення надходжень від ЄСВ, а пенсії починають зростати у відповідь на підвищення інфляційних показників. У таких умовах бюджет не має фінансових ресурсів для підвищення пенсій, а доходи працюючих залишаються на тому ж рівні.
Окремою проблемою є те, що під час щорічного процесу індексації пенсій коригується лише одна частина загальної виплати – основний розмір пенсії. В результаті цього часто трапляються ситуації, коли під час індексації сума виплат залишається незмінною або збільшується лише на кілька гривень. Це викликає почуття несправедливості та сприяє зниженню довіри до держави й пенсійної системи серед пенсіонерів.
По-третє, має бути покінчено з непрозорістю пенсійної системи та нівелюванням страхових принципів. Для забезпечення підтримки пенсіонерам, які мали тривалий страховий стаж, але низькі заробітки, законодавчими та урядовими актами встановлювалися різні додаткові доплати та підвищення до мінімальних розмірів пенсійних виплат. Через це сума пенсійної виплати в окремих пенсіонерів може складатися із основного розміру пенсії (страхової пенсії), який становить менше 10%, а понад 90 % суми - з надбавок і доплат, встановлених у різні періоди. Це ускладнює розуміння встановленого розміру пенсії і не стимулює працюючу людину легально працювати.
Щоб українські пенсіонери могли отримувати ту пенсію, на яку вони мають право в рамках солідарної системи, пропонується використовувати дані про сплачені страхові внески для розрахунку розміру пенсій, замість інформації про заробітну плату (дохід), з якої ці внески були сплачені.
До солідарної пенсії не буде застосовуватися обмеження щодо її максимальної величини.
Планується введення нової системи базової пенсії, яка замінить існуючу заплутану та непрозору структуру численних доплат і компенсацій. Це означає, що всі ці доплати будуть об'єднані в одну єдину суму — базову пенсію. Додатково, базова частина пенсії гарантує мінімальний рівень пенсійного забезпечення для тих, хто досяг віку, необхідного для виходу на пенсію.
Крім того, передбачається виключення з поняття "пенсія" усіх додаткових виплат, що мають статусний характер, а також інших привілеїв, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету.
Кожен громадянин України повинен мати забезпечену базову пенсію у своїх останніх роках життя (джерело: Getty Images).
Увага! Пропонується розширити доступ до пенсійного забезпечення для осіб, які досягли 65-річного віку, але не мають достатнього страхового стажу, незважаючи на значні суми сплачених страхових внесків. Зокрема, планується надати право на пенсію за віком незалежно від наявності необхідного страхового стажу (в даний час мінімум становить 15 років) особам, які досягли 65 років, при умові, що вони сплатили внески, еквівалентні сумі внесків за 30 років стажу з мінімальної заробітної плати.
Передбачається, що розмір пенсії за віком дорівнюватиме сумі базової пенсії за віком та страхової частини пенсії, а також передбачається підвищення виплат за відстрочку часу виходу на пенсію. Розмір базової пенсії за віком не може бути меншим 30 % мінімальної заробітної плати, зменшеної на суму відрахувань податків.
Розмір страхової складової пенсії визначається на основі загальної суми внесків, які особа здійснила протягом усієї своєї трудової діяльності.
Реформа передбачає зміну стратегії щодо перерахунку пенсій, пов'язаного з індексацією. Основним критерієм для визначення рівня пенсійного забезпечення є коефіцієнт заміщення, що відображає відсоток від заробітної плати. Оскільки зазвичай темпи зростання заробітних плат перевищують темпи інфляції, пропонується проводити осучаснення пенсій відповідно до зростання середньої заробітної плати. Цей підхід запобігатиме зниженню розміру пенсій. Таким чином, зростання пенсій буде відображати економічні зміни: з підвищенням зарплат зростають надходження від внесків, а відповідно й пенсії; якщо зростання зарплат сповільниться, то й темпи зростання пенсій також зменшаться.
Змінюються також методи перерахунку пенсій для тих, хто продовжує працювати після виходу на пенсію. Для пенсіонерів, які працюють, перерахунок буде здійснюватися автоматично щорічно. Сума пенсії буде зростати залежно від кількості додаткових років стажу, які вони набули.
Усі нинішні доплати, підвищення, додаткові пенсії, надбавки та інші фінансові надбавки до пенсії, які мають статусний характер або були запроваджені за певні заслуги чи особливості трудової діяльності, залишаться в силі. Розмір цих додаткових виплат буде визначатися як відсоток від базової величини, яка на початковому етапі реформи відповідатиме розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Ініціатори реформи запевняють, що це не обмежить наявні права пенсіонерів. У подальшому розмір базової величини буде затверджуватися Верховною Радою у законопроекті про Державний бюджет на відповідний рік з урахуванням економічної ситуації.
Реформа передбачає, що солідарна пенсія буде мати дві складові: базову пенсію та страхову частину. Базова пенсія становитиме 30% від мінімальної зарплати після сплати податків і зборів. Всі пенсіонери, без винятку, матимуть право на отримання базової пенсії. Зараз, при мінімальній зарплаті в 8 тисяч гривень, розмір базової пенсії складе 1848 гривень.
Для точного визначення страхового стажу, що сприятиме справедливому призначенню пенсійних виплат, планується впровадження системи балів для всіх учасників солідарної системи. Ця бальна система, відповідно до планів авторів реформи, покликана зменшити нерівність у розмірах пенсій, які призначаються в різні роки, для осіб з однаковим стажем роботи та рівнем заробітної плати.
Кількість балів, які нараховуються, буде залежати від суми єдиного соціального внеску (ЄСВ), сплаченого працівником протягом його трудової діяльності. За внесок ЄСВ, що відповідає середній зарплаті в Україні, щомісячно нараховуватиметься 10 балів. Таким чином, за 35-річний період, необхідний для виходу на пенсію, особа може накопичити 4200 балів. Якщо ж зарплата, з якої сплачувався ЄСВ, є нижчою або вищою за середню по країні в певний момент, то відповідно буде нараховано менше або більше балів.
Вартість одного балу буде встановлюватися урядом щороку в березні.
Формула для визначення балу буде такою: середнє значення заробітної плати за минулий рік (згідно з інформацією Пенсійного фонду) помножується на коефіцієнт 0,3 і потім ділиться на 4200, як зазначено раніше.
У 2024 році ціна одного бала складала 1,02 гривні.
Наступним етапом є множення вартості одного бала на загальну кількість балів, які людина заробила протягом свого життя. Це дозволяє визначити розмір страхової частини солідарної пенсії. Після цього, якщо до цієї суми додати гарантовану базову пенсію, ми отримаємо загальний розмір пенсійних виплат, на які може розраховувати особа в межах солідарної системи.
Отже, в 2024 році особа, яка пропрацювала 35 років із середнім рівнем заробітної плати та здійснювала внески до ЄСВ, могла б розраховувати на пенсію в розмірі 4292 гривень. До цієї суми додається гарантована державою базова пенсія в розмірі 1848 гривень. В результаті загальна сума становитиме 6140 гривень.
Згідно з нормативно-правовим актом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в Україні максимальна пенсія не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму, що визначений для осіб, які втратили працездатність. На сьогодні ця сума становить 23 610 гривень.
В Україні існує кілька категорій пенсіонерів, які отримують помітно вищі виплати. Зокрема, це стосується суддів. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, на початок 2023 року середній розмір пенсії для суддів становив понад 96 тисяч гривень. Також значні пенсії отримують прокурори, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, військовослужбовці та представники силових структур.
Щоб зробити пенсійні виплати різним категоріям населення в рамках солідарної системи більш справедливими, ініціатори нинішньої реформи пропонують низку новацій.
Щодо пенсій для осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської аварії, державна соціальна доплата за проживання на територіях з радіоактивним забрудненням надається лише непрацюючим пенсіонерам, що постійно мешкають у зонах безумовного або гарантованого добровільного відселення. Це можливо лише за умови, що вони проживали або працювали на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року, або в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Інші категорії населення не мають права на отримання "чорнобильських" доплат.
Планується введення обмежень на пенсії, що перевищують 10 "мінімальних" розмірів (джерело: bank.gov.ua)
Що стосується тих, хто отримує пенсію понад 10 прожиткових мінімумів, ініціатори реформи пропонують застосовувати спеціальні коефіцієнти щодо сум, які перевищують десять мінімумів.
Так, до суми пенсії, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму та не перевищує 11 розмірів, - пропонується застосовувати коефіцієнт 0,6;
Зазначимо, що йдеться лише про ті суми, які пенсіонер може отримати в межах солідарної пенсійної системи. Очікувати на значні додаткові пенсійні виплати в похилому віці українці можуть лише за умови тривалого та регулярного внесення коштів в систему обов'язкового або добровільного накопичувального страхування.
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак висловив свою думку щодо проекту пенсійних змін, опублікованого Мінсоцполітики. У коментарі для РБК-Україна він підкреслив, що запропонований законопроект, який винесено на публічне обговорення, приблизно на 80% повторює положення чинного закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Експерт також спробував виокремити переваги та недоліки цієї реформи.
Пропозиція впровадити більш прозорий механізм для визначення розміру пенсій є безсумнівним позитивом даного проекту. Замість традиційного підрахунку, що базується на зарплаті, пенсійні виплати тепер будуть визначатися згідно зі страховими внесками. Такий підхід чітко демонструє бізнесу, що спроби лобіювання зменшення ставки ЄСВ призведуть до автоматичного зниження пенсійних виплат, - зазначає співрозмовник видання.
Проте, за словами Ганущака, існує проблема з організацією єдиного соціального внеску. Цей внесок охоплює не лише платежі до Пенсійного фонду, але й внески до двох інших соціальних фондів. Пропонований законопроект не визначає пенсійні внески як окрему категорію страхових платежів. "Отже, аргумент про те, що пенсія нарешті безпосередньо залежить від внесків, має свої слабкі місця. Крім того, відповідальність за сплату ЄСВ залишається на роботодавцеві, а не на працівникові, що суперечить практикам більшості європейських країн. В результаті, працівники не мають реальної мотивації вкладати кошти у своє майбутнє пенсійне забезпечення," - підкреслює він.
Серед переваг нової версії реформи можна виділити скасування положення щодо індексації пенсій відповідно до рівня інфляції, замість цього запроваджується індексація виключно на основі зростання середньої заробітної плати.
"Зроблена спроба розмежувати "зароблену пенсію" від соціальної допомоги, яка має платитись з державного бюджету. Це можна було б вітати, якби не пропозиція в дусі соціалізму - поява базової пенсії в розмірі 30% від мінімальної заплати. І це для всіх - і для тих, хто ні дня не працював, і тих, хто отримує високу пенсію, як, наприклад, судді та правоохоронці. Це додаткових 30 млрд грн, які можна було б використати більш винахідливо", - вважає економіст.
Співрозмовник РБК-Україна звертає увагу на те, що запропонований пенсійний закон не містить змін до ставки страхових внесків до Пенсійного фонду. Тому не варто очікувати підвищення коефіцієнта заміщення вище за поточні 30%. Крім того, покладатися на добровільні додаткові відрахування без виокремлення пенсійних внесків у складі ЄСВ також не має сенсу, оскільки люди можуть не вірити в це.
Ключовий момент, на який акцентує увагу Юрій Ганущак: якщо з фізичних осіб-підприємців вимагати сплату єдиного соціального внеску виключно з мінімальної заробітної плати, необхідно відверто повідомити їх, що в такому випадку й пенсія буде відповідно мінімальною.
"В законопроекті немає формули розрахунку пенсії, прив'язаної до актуарного віку (очікуваний вік життя людини - ред.). Як і прив'язки пенсійного віку до того ж актуарного віку та середнього віку входу в страхову систему, який теж зростає. Тому болюче рішення про збільшення пенсійного віку не просто відкладається. Система консервується, що провіщає великі проблеми, особливо з різким порушенням демографічної піраміди", - попереджає співрозмовник видання.
В будь-якому разі, упевнений експерт, чергову спробу навести лад в заплутаному пенсійному законодавстві України слід вітати. Проте законопроект Мінсоцполітики не пропонує комплексних рішень щодо реформування пенсійної системи загалом. Наразі мова йде лише про зміни в солідарній системі.
Перетворення, які давно стали нагальними. Без цих нововведень, за великим рахунком, більшість українців, які планують вийти на пенсію, можуть опинитися в ситуації фінансової скрути. Сучасна солідарна пенсійна система фактично зазнала краху, перетворившись на своєрідну фінансову піраміду. Щороку уряд змушений виділяти величезні суми з державного бюджету для підтримки Пенсійного фонду, оскільки ця система не здатна забезпечити себе фінансово. Індексувавши пенсії без реального підвищення економіки та, відповідно, фондового заробітку, уряд лише погіршує фінансову залежність Пенсійного фонду від державних коштів.
Водночас, питання про впровадження обов'язкового накопичувального пенсійного страхування залишається відкритим, незважаючи на те, що законодавча база для цього була закладена ще в 2003 році. З того часу різні уряди України неодноразово намагалися реалізувати так званий другий рівень пенсійної системи. Остання спроба відбулася за кілька місяців до початку повномасштабної війни – восени 2021 року. Проте, питання пенсійної реформи досі не вирішене.
Чи не головна причина такої ситуації - відсутність довіри населення і бізнесу до держави, яка мала би адмініструвати пенсійні заощадження громадян в рамках обов'язкової накопичувальної системи. Люди просто не впевнені, що їхні пенсійні накопичення банально не вкрадуть, до речі, як це зараз відбувається в Росії. Наступна причина - відсутність широкого спектру реально працюючих надійних інвестиційних інструментів фондового ринку. По суті, їх не було протягом всієї історії вітчизняного ринку капіталів. Повномасштабна ж війна поставила на цьому питанні якщо не хрест, то логічну жирну трикрапку.
