"Це стало б ідеальним рішенням": Трамп висловив підтримку змінам влади в Ірані на фоні зростання американської військової присутності.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив провокаційні думки стосовно перспектив Тегерана. У той час, як Пентагон розміщує в цьому районі другий авіаносець, адміністрація Білого дому сигналізує про можливість вжиття рішучих заходів у випадку, якщо не вдасться досягти угоди щодо ядерної програми.

Напруженість на Близькому Сході вийшла на новий рівень після заяви Дональда Трампа про підтримку зміни влади в Ірані. Виступаючи у Північній Кароліні, американський лідер зазначив, що падіння чинного режиму стало б "найкращим, що могло б статися" для стабілізації регіону. Трамп натякнув, що вже має на прикметі лідерів, здатних очолити країну, проте відмовився публічно називати їхні імена.

Глава держави висловив незадоволення щодо тривалого десятиліття безуспішних дипломатичних спроб, які не змогли зупинити агресивні дії Ірану.

"Протягом 47 років вони тільки й роблять, що розмовляють... Тим часом ми втратили багато життів. Відірвані ноги, руки, обличчя. Це триває надто довго", -- наголосив Трамп, підкреслюючи ціну пасивності.

Військова сила та вимоги столиці США.

На сьогоднішній день Сполучені Штати пред'являють Ірану широкий спектр вимог, що, крім ядерної програми, охоплюють також:

* Повне згортання програми балістичних ракет;

* Припинення фінансування терористичних угруповань у регіоні;

* Дотримання прав людини всередині країни.

Тегеран готовий вести переговори виключно щодо ядерних обмежень в обмін на зняття санкцій, рішуче відмовляючи від обговорення питання своїх ракет. У відповідь на таку позицію Ірану, США продовжують зміцнювати свою військову присутність: до регіону вже направлено другий авіаносець. Трамп відкрито погрожує ударами в разі невдачі на переговорах, нагадуючи про успішні атаки на іранські ядерні об'єкти, які відбулися минулого року.

Поки США демонструють рішучість у боротьбі з диктатурами, росія намагається використати хаос на Близькому Сході для відволікання уваги від власної агресії. Проте нарощування американської "величезної сили" свідчить про те, що Вашингтон здатен тримати під контролем кілька стратегічних напрямків одночасно.