Чи планують відновлення Каховської ГЕС, чому Дніпро покривається цвітом, і яка ситуація з Полтвою у Львові: швидкий огляд з гідрологом.

Які проблеми турбують українські річки, які небезпеки їм приносить війна, як виглядає нинішній стан основної водної артерії України - Дніпра, і чи варто відновлювати Каховське водосховище для порятунку південних регіонів - в інтерв'ю з РБК-Україна.

Основное:

Близько половини річок і озер в Україні перебувають у незадовільному стані. Вони зазнають навантаження з боку промисловості, сільського господарства, побутового водокористування, зміни клімату й військових дій. Деякі водойми на півдні вже пересихають, а для річки Дніпро характерним стало аномально раннє цвітіння.

РБК-Україна звернулося до Оксани Коноваленко, керівниці водного напрямку Всесвітнього фонду природи WWF-Україна та кандидата географічних наук, щоб дізнатися про основні виклики, що стоять перед українськими річками та водоймами, а також про ризики і можливості їх відновлення.

Яке у вас враження від сучасного стану річок в Україні?

- В Україні налічують близько 9 000 масивів поверхневих вод. МПВ - це окремий водний об'єкт або його частина (наприклад, річка чи озеро), який використовується як одиниця моніторингу та оцінки екологічного стану. В управлінні водними ресурсами МПВ визначають для того, щоб оцінювати їхній стан і досягати встановлених екологічних цілей, згідно з офіційною методикою для поверхневих і підземних вод.

Державні установи постійно здійснюють моніторинг та аналізують фізико-хімічні, гідроморфологічні (особливості русел) і гідробіологічні показники, а також оцінюють хімічний стан води за 45 різними забруднюючими речовинами. Використовуючи ці результати, вони розробляють стратегії для покращення якості водних ресурсів.

Серед усіх водних об'єктів природної категорії, таких як річки та озера, налічується майже 5 000. Проте лише 57% з них демонструють задовільний екологічний стан. Це означає, що приблизно третина цих водних ресурсів не відповідає стандартам доброї якості. Крім того, близько 4 000 водних об'єктів класифіковані як істотно змінені, що вказує на їх фізичні модифікації внаслідок людської діяльності, такі як каналізація русел, будівництво гребель та регулювання потоків. Для цих водойм екологічний стан оцінюється за їх потенціалом, і на сьогодні лише 37% з них можуть похвалитися добрим екологічним потенціалом.

Доктор географічних наук Оксана Коноваленко (зображення: Всесвітній фонд природи WWF-Україна)

Які проблеми "підривають" здоров'я українських річок?

Всі річки України, починаючи від величних, як Дніпро і Дністер, і закінчуючи найменшими притоками, стикаються з низкою схожих викликів. Найважливішими з них є:

Кліматичні зміни мають значний вплив на водні ресурси. Зокрема, спостерігається зростання частоти та сили екстремальних погодних явищ, таких як посухи та повені. Підвищення температури повітря призводить до збільшення випаровування, що, в свою чергу, може викликати зниження рівня води в ріках і озерах, а також утруднення доступу до прісної води. Вже сьогодні ми можемо спостерігати відсутність чітко вираженого водопілля в весняний період.

Малі річки більш вразливі, бо на них припадає досить серйозне навантаження від громад, що зменшує можливості для їх відновлення.

Чи спостерігається підвищення забруднення річок упродовж останніх десяти років?

Національний моніторинг водних ресурсів включає в себе збір, обробку та аналіз даних про стан водних об'єктів. Виходячи з отриманої інформації, здійснюється прогнозування можливих змін та розробка рекомендацій щодо використання, охорони та відновлення водних ресурсів. Починаючи з 2019 року, в Україні впроваджено європейські методи моніторингу вод, що відповідають вимогам Водної Рамкової Директиви ЄС.

Відповідальність за спостереження за поверхневими водами покладена на Державне агентство водних ресурсів України. На даний момент моніторинг охоплює лише 5% усіх водних масивів. Однак ми здатні виявити загальні тенденції, проаналізувати їх і визначити ключові проблеми.

За ці роки, що діє державний моніторинг, особливого погіршення не бачимо, покращення - тим паче. Інколи стаються аварії, які пов'язані із військовими діями. Але з часом ситуація все одно покращується.

Проте, якщо на водозборі не відбуваються зміни у господарській діяльності — триває внесення добрив на сільськогосподарські землі, які згодом змиваються у річки; ігноруються норми щодо прибережних захисних зон; відбувається скидання промислових відходів; системи очистки перебувають у незадовільному стані; скидаються неочищені стоки — то ситуація не матиме жодних шансів на поліпшення.

Які зміни відбуваються з річками внаслідок військових дій? Чи можемо отримати достовірну інформацію про їхній стан?

- Ми не скрізь можемо дослідити стан річок, відібрати проби води, бо до якихось територій взагалі доступу немає. Тому повної картини не маємо. Є певні моніторингові дослідженні вод Сіверського Донцю, оскільки його частина на підконтрольній нам території, звідти відбирають проби та аналізують.

Фіксувалися і, мабуть, ще будуть фіксуватися забруднення води нафтопродуктами, добривами, токсичними речовинами, які потрапили у річки внаслідок знищення військової техніки. Дощі змивають з полів залишки після вибухів і ці забруднювачі надходять у природні води.

Окрім цього, завжди існує ймовірність виникнення аварійних ситуацій, наприклад, якщо відбудеться руйнування очисних систем, що призведе до забруднення. Минулого року подібний інцидент стався у річці Сейм через військові дії в районі Курська. Наразі Державне агентство водних ресурсів активно відстежує ситуацію і проводить моніторинг якості водних ресурсів, які на даний момент перебувають у задовільному стані.

Конфлікт в Україні спричинив серйозні пошкодження водогосподарської інфраструктури та забруднення водних ресурсів. В результаті бойових дій постраждали багато водоочисних установок, каналів, систем водопостачання, каналізації та насосних станцій.

Це призвело до скидання неочищених стічних вод у водойми, витоків небезпечних речовин, а також забруднення води нафтопродуктами, важкими металами та іншими токсичними сполуками. У багатьох населених пунктах спостерігалися перебої з водопостачанням. Більше того, у ряді районів підземні води або недостатньо наявні, або ж непридатні для використання.

Внаслідок війни сьогодні постраждало кілька водосховищ, які раніше забезпечували потреби сільського господарства, промисловості та питного водопостачання. Це може призвести до браку водних ресурсів у певних областях, зокрема, існує загроза зменшення доступу населення до чистої води. Наразі найгострішою є проблема водопостачання у південних частинах України.

Яке у вас думка щодо необхідності відновлення Каховського водосховища?

Сьогодні провідні наукові організації та академії наук акцентують увагу на важливості міждисциплінарних методів у майбутніх дослідженнях стратегій відновлення. Ці стратегії повинні враховувати гідрологічні, екологічні, економічні, інженерні та соціальні аспекти. Вже зараз можна розробляти різні варіанти відновлення або трансформації Каховського водосховища.

Втім, повноцінно говорити про конкретні рішення можна буде лише тоді, коли ми матимемо повний доступ до півдня України. Поки оцінки робити складно. Час покаже, чи доцільно відбудовувати Каховське водосховище. Цілком можливо, що до того часу з'являться нові вимоги до обсягів водних запасів або технології, які дозволять реалізувати проєкт більш екологічно. Поки що це залишається відкритим питанням.

Слід підкреслити, що південні та східні регіони України опинилися в надзвичайній ситуації. Ще з 50-х років вся місцева інфраструктура, включаючи водопроводи, мости та системи зрошення для сільгоспугідь, була спроектована з урахуванням доступності води з Каховського водосховища.

Через два роки після руйнування Каховської ГЕС водопостачання відновили майже в усіх громадах постраждалих районів. 18 червня 2024 року централізовану подачу води отримали жителі Марганця та Покрова.

Каховське водосховище після вибуху дамби (зображення: Getty Images)

Дніпро належить до річок з задовільним чи незадовільним екологічним станом?

Дніпро займає половину території України, якщо враховувати не лише саму річку, але й її водозбірний басейн. Приблизно 60% водойм цього басейну мають задовільний екологічний стан, тоді як решта перебувають у кращих умовах. Як і інші річки країни, Дніпро стикається з подібними проблемами: забруднення органічними сполуками та біогенними елементами через недостатню ефективність очистних споруд, а також скидання добрив і пестицидів з аграрних земель і забруднення від промислових викидів.

Цього року Дніпро незвично рано демонструє свої весняні кольори. Які ж причини такого явища?

У водосховищах вода може цвісти через повільні течії, які там спостерігаються. Це призводить до змін у температурному режимі, внаслідок чого прогрівання води відбувається швидше, ніж у річках.

Щороку спостерігається зміна температурних умов весни та початку літа. Процес цвітіння активується, коли температура води досягає 15 градусів. Таким чином, це може відбутися вже на самому початку літнього сезону.

Поєднання надлишку поживних речовин (фосфор, азот), тепло і застій води - це класичне середовище для явища евтрофікації. Цвітіння дніпровських водосховищ - це не лише природне явище, а наслідок поєднання зміни клімату, антропогенного забруднення, зарегульованості течії річки.

Темп цього процесу буде визначатися температурами повітря та води. Існували роки, коли ситуація стала справді критичною.

Побороти цвітіння - це досить тривалий процес. Необхідно доводити до ладу всі очисні споруди на Дніпрі. Зменшити змив із сільськогосподарських угідь, бо добрива з полів дають органічні сполуки, які ще й прискорюють це цвітіння.

Квітучий Дніпро в Києві (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

- Чи є загрози для якихось річок, що вони обміліють або висохнуть?

Якщо розглядати довгострокові прогнози, то ризики спостерігаються на півдні та південному сході України, однак мова йде про можливі сценарії на горизонті 50 років.

Водні ресурси нерівномірно розподілені територією України. Якщо північ і північний захід більш-менш достатньо зволожений, то південь і південний схід мали проблеми ще з середини 50-х років. Тому й там створювали водосховища - щоб дати воду малозабезпеченим регіонам.

На південних теренах України вже спостерігаються річки, які втрачають воду - це, в основному, ті, що впадають в Азовське та Чорне моря. У разі відсутності опадів вони можуть зовсім зникати, а після дощів знову ставати тимчасовими водними артеріями.

Малі річки міліють і заростають через забруднення та надлишок органічних речовин, що прискорює ці процеси. Локальне розчищення русел саме по собі не дає довготривалого результату. Потрібен комплексний підхід:

Замість цього, в численних регіонах ґрунти обробляють практично до самих водних артерій, позбавляючи ріки їх природного захисту. Якщо така практика продовжиться, ситуація лише ускладниться.

Цього літа екологічні умови для збереження водних ресурсів є сприятливими у центральних та північних регіонах - тут температури помірні, а опадів достатньо. Водночас південь країни залишається вразливим до посух.

На Поліссі спостерігається висихання боліт. Які можуть бути наслідки цього явища в майбутньому?

У 1960-х роках на Поліссі розпочалася масова осушувальна діяльність, спрямована на створення іригаційних систем для потреб сільського господарства. Це призвело до негативних наслідків для місцевої екосистеми: було знищено величезні площі водно-болотних угідь, порушено природний водний баланс у водозборах, а також збільшилася частота пожеж на торфовищах — результат антропогенного втручання, яке почалося ще в ті часи.

Різке припинення цього процесу є складним завданням, тому важливо зосередитися на відновленні водно-болотних угідь та повторному обводненні торфовищ у регіоні Полісся. Наразі втілюється безліч проєктів, які орієнтовані саме на ці цілі.

Заплавна зона, громада Вашковець, Чернівецька область (зображення: Всесвітній фонд природи WWF-Україна)

А що скажете про річки Карпат? Чи існують ризики повеней?

- Загроза паводків є завжди. Це природний процес і ми не можемо бути абсолютно захищені від цього. Коли річки виходять з берегів - це для екосистем добре, хоча для населення - це негативні фактори. Тому важливо розуміти, коли, як і де можуть наступити такі процеси. Інтенсивні опади спричиняють паводки. Якщо за добу випадає 30 мм опадів є ризик виникнення паводків.

В Україні діє Директива 2007/60/ЄС, що стосується оцінки та управління ризиками затоплення. У жовтні 2022 року були затверджені плани щодо управління ризиками затоплення для різних річкових басейнів країни.

Чому купання в гірських озерах, таких як Синевир, може бути небезпечним?

- Синевир - це національний парк і там діє заборона на купання, бо цей об'єкт охороняється. Люди мають дотримуватись встановлених правил, оскільки цінні водні екосистеми краще залишати у недоторканому стані, щоб зберегти екосистему цілісною.

Якою мірою корисні води Східниці та Трускавця?

З цього питання доцільно звертатися до медичних фахівців, оскільки вони можуть оцінити вплив цих вод на організм. Я вважаю, що ці води мають свої корисні властивості, адже їх використовують для лікування різних захворювань. Проте важливо враховувати, що не кожна вода підходить всім, тому слід орієнтуватися на рекомендації лікарів.

Більш ніж півтора століття тому у Львові Полтва була закрита в колектор, а в Києві частина Либеді також зазнала подібної долі. Наразі тривають дискусії щодо можливості їх "відкриття". Чи є це доцільним рішенням?

Заміщення річок колекторами не є оптимальним виходом, хоча в сильно урбанізованих зонах це іноді виглядає як неминучість. Проте світова практика демонструє іншу тенденцію: навіть у насичених забудовою містах річки повертають до життя, знімають бетонні укріплення з їхніх берегів, відновлюючи їх природний вигляд і русло.

Подібні заходи сприяють досягненню багатогранного позитивного впливу:

Щодо річки Полтви у Львові, важливо провести детальний аналіз її стану перед прийняттям будь-яких рішень. Кожна річка володіє унікальними характеристиками, і те, що є ефективним для однієї, може виявитися непридатним для іншої через різницю в кліматичних умовах, рівні впливу людської діяльності та особливостях інфраструктури.

- Що чекає українські річки у найближчі десятиліття?

Ми підготували дев'ять планів управління річковими басейнами, враховуючи їхні специфічні проблеми. Крім того, розроблені заходи, спрямовані на досягнення високого екологічного стану. Серед них - оптимізація функціонування очистних споруд та ліквідація органічного і біогенного забруднення. В даний час цієї програми надається оцінка близько 8 мільярдів євро.

Звертаюся до громади з проханням відповідально ставитися до ведення господарства, адже життя малих річок залежить від наших дій. Дуже важливо зберігати цілісність прибережних захисних зон і не наближатися до межі води. Якщо є така можливість, варто розглянути питання про видалення споруд, які заважають вільному потоку води, адже це одна з причин погіршення екологічного стану річок.

"Розгреблення" річок - потужний рух не лише в Європі, а й у всьому світі. Знесення гідроспоруд допомагає відновлювати міграційні шляхи для риб, сприяє адаптації до змін клімату та підвищує здатність річок до самоочищення.

Ми вже реалізували таку роботу на річці Черемош у Карпатах в межах проєкту Open Rivers Programme, а також працюємо на річці Кам'янка в Дніпропетровській області. Намагаємося заохочувати громади долучатися до цих процесів і активно співпрацюємо з міжнародною програмою "Відкриті річки".

WWF-Україна також реалізує ініціативу в межах проєкту Restoriver, що отримує підтримку від Програми Interreg Danube Region Programme. Ця ініціатива спрямована на відновлення водних систем у міських районах.