Чому Китай не розглядає Україну як партнера: експерт розкрив сувору правду.

Україна припустилася стратегічної помилки, переоцінивши свою значущість для Китаю та не врахувавши реальні механізми прийняття рішень у КНР.

Про це в інтерв'ю виданню Onet заявив експерт Центру східних досліджень Міхал Богуш.

За інформацією фахівця, Пекін ніколи не розглядав Київ як рівноправного союзника. Він користується спрощеною моделлю світового порядку, у якій країни поділяються на учасників "великої гри" та об'єкти впливу.

"Китай ніколи насправді не розглядав Україну як партнера в класичному розумінні. Їхній світогляд досить простий: країни поділені на супротивників і потенційних союзників -- як Росія -- а решта є об'єктом, а не суб'єктом "великої гри". Це поділ на тих, хто "сидить за столом", і тих, хто "в меню". Тож Україна радше "в меню"", -- наголосив Міхал Богуш.

Він зазначив, що до повномасштабної війни Китай цікавили в Україні лише конкретні ресурси: продовольство та радянські військові технології (зокрема авіадвигуни "Мотор Січ"). Проте цей процес був зупинений під тиском США.

Аналітик зазначає, що Київ опинився в складній ситуації, помилково вважаючи активність китайських бізнес-груп за прояв державної підтримки. У Китаї галузеві та економічні об'єднання можуть діяти самостійно лише до того моменту, поки їхня діяльність не почне загрожувати національній безпеці, що є пріоритетом для центрального уряду.

"Україна явно переоцінила свою роль і значення в китайському стратегічному мисленні. Це значною мірою випливало з нерозуміння механізмів китайської політики", -- пояснює експерт.

Поворотним моментом у відносинах стала спроба України налагодити прямий діалог із країнами Глобального Півдня (Азія, Африка, Латинська Америка). Пекін, який десятиліттями вибудовував там свій вплив через систему ООН, сприйняв українські мирні ініціативи як загрозу та втручання США.

Внаслідок цього Пекін змінив свою позицію з нейтралітету на активне підривання дипломатичних ініціатив України. Це стало очевидним під час голосування в Генеральній асамблеї ООН у грудні 2025 року стосовно депортованих дітей, коли Китай і його союзники вирішили утриматися, що фактично ослабило резолюцію.

На сьогоднішній день взаємодія між державами залишається на низькому рівні, а особисті контакти між Володимиром Зеленським та Сі Цзіньпіном обмежуються лише єдиною бесідою, що відбулася в квітні 2023 року. Дипломатичні переговори проходять досить рідко, в основному в кулуарах великих міжнародних форумів, і не сприяють зближенню країн.

В Україні військові структури через посередницькі компанії набувають цивільні компоненти для дронів з Китаю. Тим часом Росія отримує від Китаю набагато більшу підтримку, включаючи готові модулі та адаптовані технології. Експерт зазначає, що Київ усвідомив справжню ситуацію лише після того, як Пекін відкрито став на протилежну сторону у питаннях, пов’язаних з українськими ініціативами на міжнародній арені.

Згадаємо, що поки Сполучені Штати ведуть конфлікт з Іраном, Китай обережно утримується від активних дій. У китайській столиці вважають, що кроки Вашингтона є стратегічно неправильними, і вважають за краще не втручатися.

У провінції Сичуань відзначається активна діяльність у сфері будівництва об'єктів, пов'язаних із ядерною програмою Китаю, що супроводжується знесенням місцевих населених пунктів.