"Виразити свою присутність". Співробітниця Івана Миколайчука поділилася таємничою розповіддю, яка трапилася після його відходу з життя.

Відома актриса Лариса Кадочникова, яка втілила образ Марічки у знамените кіно "Тіні забутих предків", поділилася спогадами про те, яким насправді був легендарний Іван Миколайчук. Він зіграв головну роль Івана Палійчука у цьому фільмі.

Акторка поділилася особистими спогадами про Миколайчука, з яким товаришувала, а також відкрила містичний випадок, яка сталася вже після смерті актора. Про це артистка розповіла в інтерв'ю OBOZ.UA.

"Я побачила його на пробах в "Тіні забутих предків", - згадує акторка. - Хлопець ще вчився, тільки починав життя. А вже знявся в першій своїй картині, де чудово зіграв Шевченка. Вродливий, високий, вільний, розкутий - і водночас напрочуд скромний і природний у спілкуванні. Проби пройшли швидко і дуже успішно. А потім почалися зйомки в Карпатах. Миколайчук сам звідти, все це було йому близьким. Він фактично грав самого себе, тому виглядало так легко і правдиво. Репетицій майже не було - він виходив на майданчик і грав, як відчував".

"Дружина Марічка весь час перебувала поруч з Іваном, - продовжує Лариса Кадочникова. -Весь час розповідала про нього: найкрасивіший, найрозумніший, найталановитіший. Він справді був особливим. Я працювала з багатьма видатними акторами, але таких вражаючих зовнішніх даних і водночас такої глибини внутрішньої присутності, як в Івана, не зустрічала ні в кого. Але треба сказати, що він не був простою людиною - не любив панібратства, не всім давав до себе наблизитися. Це була людина мистецтва з великої літери".

Кадочникова пригадала свою спільну подорож з Іваном на Міжнародний кінофестиваль в Аргентину у 1965 році. Вони зробили зупинку в Парижі на шляху до мети. Для обох це була перша закордонна експедиція: "Ми з Іваном прибули з пересадкою в Париж. Нас зустріли, і сказали: 'Гуляйте, а через два дні летите далі'. Я дуже боялася вийти на вулицю, адже це був мій перший раз за кордоном. Грошей у нас було обмаль — видали лише символічні відрядні. Але Іван наполягав: 'Треба дослідити місто'. Ми вийшли і прогулювалися до вечора. Якраз почалося заходи сонця, і Париж раптом наповнився вечірнім світлом — він став зовсім інакшим. Я почала переживати: 'Як ми повернемося? Де наш готель?' Але через кілька хвилин Іван привів нас туди, де ми зупинилися. Я була вражена. А він лише усміхнувся: 'Я ж гірський, запам'ятовую деталі'. У цьому незнайомому місті він почувався, як удома."

Та найемоційнішими стали спогади про останні роки життя актора. Іван Миколайчук боровся з раком шлунку і поступово згасав. Остання зустріч актриси з Миколайчуком була в Будинку кіно: "Бачити це було непросто: я завжди його пам'ятала в ідеальній формі. Говорили, що він хотів, щоб на його похороні йшов дощ, мовляв, гарна прикмета. І під час прощання з ним раптом почалася гроза... І після смерті Іван дав про себе знати. У 2013 році ми з режисером Дмитром Томашпольським знімали документальний фільм про мене "Лариса Кадочникова. Автопортрет", кілька сцен було заплановано в Парижі, де ми зупинялися з Іваном. Коли ми знімали з Дмитром біля готелю, де жили, і я заговорила про Миколайчука, пролунав грім, блиснула блискавка і хлинула злива. Це було неймовірно!"

Повне інтерв'ю з Ларисою Кадочниковою читайте на OBOZ.UA в неділю, 20 липня.