Екс-детективи НАБУ, які за допомогою "керованих" конкурсів займають високі посади, призводять державні компанії до фінансових труднощів, — Олег Постернак.
Політичний експерт Олег Постернак заявив, що конкурсні процедури створюють механізм зовнішнього впливу на ключові державні органи. Політолог вважає, що залучення працівників НАБУ до оцінки кандидатів, серед яких є чинні працівники бюро, -- це інструмент концентрації влади в руках однієї структури. В результаті, на його думку, країна отримує неефективних управлінців та збиткові інституції, як це сталося з Укрзалізницею після призначення ексдетективів на керівні посади.
Постернак підкреслив, що, наприклад, комісія, відповідальна за обрання керівника Державної митної служби України, підписала меморандум з НАБУ для проведення перевірки кандидатів. Проте серед конкурсантів є діючі співробітники бюро, що викликає ризик виникнення корупційних схем.
"Зовні все виглядає прийнятно. Проте насправді це яскравий приклад того, як іноземні партнери можуть створювати потенційні корупційні загрози через дії наших "антикорупціонерів". Можливо, це відбувається в обмін на контроль над українськими державними структурами", -- зазначає фахівець.
Він вважає, що через ці дії комісія зростає до значної кількості осіб, які не підкоряються Україні. В результаті конкурси стають схожими на "рейдерство" державного органу.
Які ж висновки можна зробити? Іноземні хлопці об'єднуються для захоплення цілісних державних інституцій, аби контролювати їх з-за меж країни. Чи це вже можна вважати державним зрадництвом, чи все ще залишаємося в рамках демократії? Ситуація нагадує спробу централізувати владу в руках однієї структури, на яку чиниться зовнішній вплив, -- зазначається у дописі.
Подібна практика часто має негативні наслідки, констатує Пастернак. Як приклад, він навів ситуацію в Укрзалізниці, де за час керівництва ексдетектива НАБУ Михайла Риковцева (обіймає посаду керівника Директорату з економічної безпеки УЗ) було зафіксовано тільки влітку минулого року майже 80 мільйонів збитків на закупівлях дизельного пального, вугілля та вагонів.
На думку спеціаліста, схожа обстановка виникла і після того, як Тарас Лікунов, старший детектив НАБУ, був призначений на пост заступника директора з корпоративної безпеки в Укрзалізниці.
"Водночас, в НАБУ вирішили ігнорувати статтю 26 Закону "Про запобігання корупції", яка забороняє колишнім посадовцям протягом року після звільнення займатися діяльністю в компаніях, під контролем або наглядом яких вони перебували. І як тут можна щось помітити, коли сестра Лікунова, Олена Щербан, є активною учасницею "Центру протидії корупції"? Це справжня корупційна структура під маскою антикорупційної діяльності", -- коментує Постернак.
У результаті зміни в управлінні, Укрзалізниця зазнала чистого збитку в розмірі 7,3 млрд грн у 2025 році. Також спостерігається негативна динаміка в операційних показниках компанії: операційний збиток склав 3,82 млрд грн, тоді як у 2024 році був зафіксований операційний прибуток у 4,17 млрд грн.
Раніше народний депутат VIII скликання Борислав Береза зазначив, що в антикорупційних органах діє принцип "свій свого не здає".
Изображение из Facebook
Матеріали, розміщені у рубриці "Блоги", відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
