"Енеїда": більше ста років театрального дійства.
Поема "Енеїда" Котляревського написана такою смачною, соковитою мовою, що перенесення її на театральну сцену - було питанням часу. За останні 115 років поема незліченну кількість разів побувала спектаклем, а ще оперою, анімаційним фільмом, ляльковою виставою, мюзиклом. Чим приваблює режисерів-постановників та глядачів історія троянського героя, розказана українцем - і про Україну?
Те, що "Еней був юнаком активним", протягом попереднього століття театрального мистецтва демонстрували глядачам такі митці, як Микола Садовський, Сергій Данченко, Ростислав Держипільський та Максим Голенко. Наразі на сцену виходить нова версія "Енеїди", створена Ахтемом Сеітаблаєвим, Євгеном Лавренчуком, Давидом Петросяном та Іваном Уривським.
"Енеїда" Івана Котляревського була видана у 1798 році, що передувало народженню "сонця російської поезії" Олександра Пушкіна на рік, у 1799-му. То як же можна стверджувати, що українська мова не існувала, якщо вже тоді виходили друком такі видатні твори, ще до того, як молодий Пушкін навіть замислився стати "основоположником російської літератури"?
Опера "Енеїда"
Шлях "Енеїди" Котляревського до театральної сцени виявився довгим і цікавим. Перший її показ відбувся у київському театрі Миколи Садовського в сезоні 1910-11 років. Ця подія викликала великий резонанс, про що свідчили афіші, розклеєні по всьому Києву, а також спеціально написана музика, створена самим Миколою Лисенком. Щодо суспільних обговорень, які продовжують існувати й сьогодні, ця вистава цілком може змагатися з найвідомішими сучасними театральними постановками.
Наступні сліди "Енеїди" з’явилися наприкінці 1950-х років, коли сталінські обмеження почали послаблюватися. Через три роки після знаменитої доповіді Микити Хрущова "Про культ особи та його наслідки", на сцені Театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка відбулася прем'єра опери Лисенка, в якій партію Енея виконував Дмитро Гнатюк. Серед почесних гостей цього заходу були артисти, які виконували ролі Дідони та Енея в постановці 1910 року.
Твір Лисенка отримав нове втілення 2025 року. Харківська опера прем'єрою "Енеїди" відзначила своє 100-річчя - як першого українського оперного театру. Постановка часів російсько-української війни об'єднала майже весь колектив театру, що створили масштаб на лофт-сцені в укритті (диригент - Дмитро Морозов, режисерка - Жанна Чепела, балетмейстер - Костянтин Томільченко).
Перший розділ драматичної повісті "Енеїда", що охоплює період 1970-80-х років.
Інсценізація "Енеїди", створена українським драматургом і публіцистом Василем Котляром у 1969 році, вперше була поставлена на сцені лише в 1976 році. Цю постановку реалізували Борис Прокопович і Віталій Кашперський, і вона стала першою з трьох версій "Енеїди", представлених у Полтаві. Володимир Грипич двічі брався за цю виставу: спочатку в театрі Запоріжжя у 1978 році, а пізніше, вже на посаді директора Чернігівського обласного театру, у 1986 році.
Київську інтерпретацію створили режисер Сергій Данченко разом з українським поетом Іваном Драчем. Завдяки музиці Сергія Бедусенка, у 1986 році Київський театр ім. Івана Франка представив справжню рок-оперу, яку часто називали "бурлеск-оперою". У виставі взяли участь відомі актори, зокрема, Анатолій Хостікоєв у ролі Енея та Богдан Ступка, який виконував роль провідника, представляючи автора. Ця "Енеїда" здобула популярність як серед місцевих жителів, так і серед туристів, що спонукало франківців жартувати, що вона стала "валютною". Музика Бедусенка також лунала у виставі, поставленій у 1988 році в Ужгороді під керівництвом Станіслава Мойсеєва, тодішнього голови Закарпатського обласного музично-драматичного театру.
Другий розділ драматичної епопеї "Енеїда", 1990-2010 роки.
Отримання Незалежності також відбувалося під впливом анімаційної "Енеїди". З 1988 по 1991 рік на студії "Укранімафільм" активно працювали над створенням повнометражного мультфільму (режисер Володимир Дахно), який після прем'єри здобув звання "першого повнометражного мультфільму незалежної України".
Цікавість до театральної адаптації "Енеїди" залишається актуальною, особливо в українських, переважно російськомовних регіонах. Вистава Світлани Олешко, яка була поставлена у 1997 році, здобула популярність завдяки гастролям Харківської театр-студії "Арабески" по Україні та за її межами, ставши візитівкою "Арабесків". А без будь-яких адаптацій, постановка Віктора Шулакова привернула увагу глядачів у Донецьку в 2002 році.
Андрій Романов здійснив постановку "Енеїди" у Запоріжжі в 2005 році, Олег Ігнатьєв - у Миколаєві в 2006, а "Енеїда-XXI" Максима Голенка була представлена в Одесі у 2019 році. Серед останніх прем'єр перед початком війни можна виділити адаптацію поеми Котляревського, здійснену Анатолієм Левченком на сцені драматичного театру в Маріуполі у 2018 році. "Роком українського театру" визнали 2013 рік у російськомовному Херсоні, коли відбулася найвитратніша постановка за останні два десятиліття (вистава Сергія Павлюка обійшлася у 250 тисяч гривень). У тій виставі грали актори херсонського театру: Олександр Мельник в ролі Енея, козак Мамай - Сергій Кияшко, а дочку богині Юнони - Ружена Рубльова (ця ж акторка, Народна артистка України, у серпні 2022 року прийняла пропозицію від російської окупаційної адміністрації Херсона).
"Енеїда" не раз слугувала стартовим майданчиком для здобуття престижних нагород. У 2003 році державну премію імені Тараса Шевченка отримав Віктор Шулаков, а в 2019-му - Ростислав Держипільський, зокрема за його постановку "Енеїди" в Івано-Франківському театрі імені Івана Франка. У 2007 році Наталія Орешнікова була нагороджена премією в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв за "Енеїду" Закарпатського театру ляльок. Останнім часом "Енеїди" з різних театрів неодноразово потрапляли до списку номінантів театральної премії "ГРА", а "Енеїда-XXI", створена Максимом Голенком у співпраці "Дикого театру" з Одеським театром імені Василя Василька, здобула перемогу.
"Енеїда" новітнього часу, від 2022-го
Російські атаки на українські міста остаточно відкрили людям очі, що й пояснює їхнє прагнення до коріння та ідентичності. У листопаді 2022 року Дніпровська філармонія представила театралізовану програму для дітей, натхненну "Енеїдою". Містяни мали можливість пройти "Слідами Енея", супроводжуючи виставу тріо бандуристок "Етніка" під керівництвом Івана Шепелєва.
Київський театр українського фольклору "Берегиня" представив свою нову роботу, присвячену сучасним козаків, адже прем'єра "Енеїди" Тетяни Авраменко відбулася в грудні 2022 року. У свою чергу, "Енеїди" також були поставлені в Хмельницькому театрі ім. Михайла Старицького (режисер Дмитро Некрасов, 2024), Рівненському драмтеатрі (режисер Іван Данілін) та Київському театрі ляльок (режисер Дмитро Драпіковський). Цікаво, що обидва театральні колективи провели прем'єру в один і той же день — 25 березня 2023 року — без попередньої узгодженості.
Окремий вимір додала експериментальна "Енеїда" Театру ветеранів у постановці Ахтема Сеітаблаєва, презентована на фестивалі "Bouquet Kyiv Stage 2025". Тут на сцену вийшли не актори, а ветерани російсько-української війни, які поєднали класичний текст із власним тілесним та емоційним досвідом.
Обговорення нової адаптації "Енеїди" на сцені Київського театру ім. Івана Франка триває з 2024 року, і є висока ймовірність, що в сезоні 2025-26 ці плани втілить в життя Давид Петросян. Хоча офіційних підтверджень поки немає, але також планується створення власної версії "Енеїди" в Театрі ім. Марії Заньковецької у Львові, де постановку здійснить Іван Уривський. Кадри з перших репетицій "Енеїди" вже з’явилися з Черкаського театру ім. Тараса Шевченка, режисером якого є Станіслав Садаклієв. Крім того, директор-художній керівник Закарпатського музично-драматичного театру Рудольф Дзуринець оголосив про початок роботи над постановкою, представивши команду, до якої увійшли режисер Євген Лавренчук, композитор Рубен Толмачов та хореограф Дмитро Коляденко.
Схоже, настав момент перейти від окремих вистав до концепції справжнього фестивалю "Енеїди". Адже літопис — це добре, але необхідно глибше проаналізувати художню цінність постановок та їх ключові акценти, які досі залишаються поза увагою.
