"Європейський Союз" виступає за запровадження обмежень на позасудові обшуки, дозволяючи їх проведення лише у випадках серйозних злочинів та корупційних правопорушень.

Нардепи "Європейської Солідарності" подали до Ради законопроєкт, що суттєво обмежить права силовиків проводити позасудові обшуки на підприємствах і в помешканнях громадян.

Цю інформацію надає Цензор.НЕТ, посилаючись на пресслужбу політичної сили.

Співголова фракції Артур Герасимов підкреслив, що цей законопроєкт є ключовим елементом у боротьбі з тиском на підприємства.

"Цей законопроєкт розроблений на основі міжнародних практик і є професійним. Я закликаю членів відповідного комітету Верховної Ради України терміново розглянути його після реєстрації. На найближчому засіданні важливо ухвалити його в пріоритетному порядку," - підкреслив він.

Проєктом закону обмежуються обставини, що дозволяють правоохоронцям проводити невідкладні обшуки без санкції суду.

У 233 статті Кодексу кримінального процесу встановлюється чіткий перелік обставин, за яких лише слідчий або прокурор мають право без судового рішення входити до приміщень громадян і офісів підприємств. Це стосується екстрених ситуацій, що пов'язані з порятунком людських життів, запобіганням прямій загрозі здоров'ю, статевій свободі або особистій безпеці, а також у випадках, коли йдеться про безпосереднє переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, зазначених у статтях 115-118, 121, 127, 146, 147, 149, 152, 153, 155, 156-1, 258, 258-1 і 259. Чому це має значення? Адже мова йде про такі серйозні злочини, як вбивство, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування та інші подібні злочини, які потребують термінових дій. - зазначив Герасимов.

Парламентар зазначив, що в законопроєкті прописують норму, що також мають змогу проводити обшук і заходити в помешкання та офіси без ухвали суду представники НАБУ за статтями 368 і 369 Кримінального кодексу.

Це питання стосується корупційних платежів. Це має велике значення, адже ми віримо, що необхідно активізувати зусилля у боротьбі з корупцією.

Третій аспект цього законопроєкту стосується проблеми "безпредєлу" в Україні, для якої вже існують конкретні рішення Європейського суду з прав людини. У нашому законопроєкті чітко зазначається, що якщо обшук було проведено без судового рішення, то протягом 48 годин його потрібно легалізувати на відкритому судовому засіданні за участю потерпілого та його адвоката. На цьому засіданні прокурор чи слідчий повинні обґрунтувати, чому кожен з вилучених доказів має відношення до конкретної справи. Це питання має велике значення, адже часто під час обшуків забираються не лише речі, що стосуються справи, але й гроші, коштовності, техніка – все, що потрапляє під руку. І в результаті за це ніхто не несе відповідальності. Тепер же слідчий буде змушений доводити, чому були вилучені ті чи інші матеріали, - підкреслив нардеп.

Законопроєкт також передбачає введення відповідальності для суддів, щоб запобігти ухваленню ними формальних рішень. Рішення суду першої інстанції стане можливим оскаржити в апеляційному порядку.

Народна депутатка Ніна Южаніна зазначила, що обставини, що стосуються тиску на бізнесменів, залишаються незмінними.

"Кримінальні справи, які після останньої хвилі протестів бізнесу залишилися на столах чи в архівах, знову беруться до розгляду, залишаючись незавершеними та без належного розслідування. Це призводить до того, що підприємці постійно живуть у невизначеності. Натомість, щоб зосередитися на своїй роботі, їм доводиться постійно думати про те, що чекає їх у майбутньому. Особливо це стосується безпідставних обшуків і вилученого майна, яке до цього часу не повернене, а обладнання так і не знайдене. Яка подальша доля цих кримінальних справ? Сподіваємось, що після виконання рішення РНБО та проведення належного аналізу ми отримаємо відповіді на ці питання", - підкреслила вона.

Южаніна впевнена, що жодні заборони на здійснення перевірок не здатні вирішити цю проблему.

"Тільки такі системні речі, які ми зараз запропонували цим проєктом закону. Тому що змагальні процеси, доведення доказів навіть вже після проведення обшуків, проведення судового засідання щодо їх узаконення дають можливість і бізнесу, і громадянам захищати себе. Прозорість, відкритість - це все має бути в демократичній державі. Тим більше, що проєкт закону насправді виписаний виключно на основі досвіду і рішень ЄСПЛ, які рекомендовані Україні.

Я впевнена, що правоохоронні органи не висловлять жодних заперечень. Ця процедура підвищить репутацію як самих правоохоронців, так і надасть можливість бізнесу та громадянам відстоювати свою позицію і справедливість у судах. Саме так повинна організовуватися діяльність у демократичних країнах", - резюмувала депутатка.