Європа є головною потерпілою в "боротьбі за ресурси" між Сполученими Штатами та Китаєм, згідно з аналізом Financial Times.

Геополітична боротьба між Сполученими Штатами та Китаєм, що триває у сфері високих технологій, має несподіваним, але найбільш істотним "програвшим" – Європу. У той час як Вашингтон вводить обмеження на експорт мікрочипів до Китаю, Пекін у відповідь встановлює контроль над вивозом рідкоземельних елементів, що ставить Європейський Союз у вкрай вразливе становище.
Цю інформацію зазначає Міша Гленні, ректор Віденського інституту гуманітарних наук, у статті для Financial Times.
Конфронтаційна стратегія між Західними та Східними країнами в сфері технологій має давнє коріння. Під час Холодної війни західні держави утворили Комітет з координації багатостороннього контролю за експортом, аби запобігти доступу СРСР до сучасних технологій. Сьогодні ж адміністрації США впроваджують аналогічний підхід стосовно Китаю, накладаючи обмеження на продаж високоякісних мікросхем та обладнання для їх виробництва.
Проте, на відміну від Радянського Союзу, Китай володіє значним важелем впливу: він займає провідні позиції у глобальному ринку переробки рідкісноземельних елементів (РЗЕ). Нещодавно Пекін розширив контроль за експортом на 12 із 17 рідкісноземельних металів, підкресливши, що цей крок є необхідним для "захисту національних інтересів в сфері безпеки".
Ці критичні мінерали є ключовими не лише для "зеленого" енергетичного переходу (сонячна, вітрова енергетика, електромобілі), а й для оборонної промисловості. Наприклад, кожна з приблизно 800 ракет, якими під час нещодавнього конфлікту "обмінялись" Ізраїль та Іран, містила від 2 до 20 кг РЗЕ, зокрема диспрозій і тербій, які тепер підлягають китайському контролю. За оцінками, за сім днів конфлікту було "випарувано" від 1,6 до 16 тонн рідкісноземельних елементів.
"Європа стоїть перед подвійною залежністю від цифрових послуг Америки та від китайської промисловості з перероблення критичних мінералів, що робить її вкрай вразливою до зовнішнього тиску", -- зазначає автор статті.
За останні три десятиліття Китай вийшов на передові позиції у сфері переробки більшості з 54 видів сировинних мінералів, які Геологічна служба США вважає критично важливими. Сьогодні процеси переробки в Китаї на 30% менш витратні у порівнянні з конкурентами.
Європа, незважаючи на своє становище як лідера у сфері зеленої енергетики та електромобільного транспорту, дозволила Китаю зайняти провідні позиції в усіх цих секторах, а також у виробництві літій-іонних акумуляторів. Поки США поступово відновлюють свою галузь рідкоземельних елементів, Брюссель залишається в тіні.
Незважаючи на те, що Європейський Союз створив план дій для забезпечення доступу до критично важливих сировин, його зусилля з видобутку власних основних мінералів стикаються з сильним політичним протистоянням з боку екологічних організацій.
На фоні того, як Китай і США вкладають трильйони в критично важливі технологічні сектори (такі як штучний інтелект, робототехніка та квантові обчислення), інвестиції з боку Європейського Союзу виглядають вкрай незначними. Автор статті застерігає: якщо Брюссель не зможе швидко мобілізувати свої держави-члени, ЄС ризикує стати "вічним прохачем", змушеним підкорятися як Китаю, так і США.
Нагадаємо, ринок криптовалют обвалився після заяви Трампа про нові мита для Китаю. Найсильніше постраждали менш ліквідні криптовалюти.