Європа стикається з проблемою зменшення кількості запилювачів: дикі медоносні бджоли вперше опинилися на межі зникнення.

Вперше в історії Європейського Союзу дикий медоносний бджолиний вид отримав офіційний статус загрози зникнення. Це рішення було ухвалене Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) внаслідок оновлення Червоного списку — глобальної бази даних, що відображає стан збереження видів.
Цю інформацію оприлюднило видання Sciencealert.
Незважаючи на стрімкий розвиток комерційного бджільництва в Європі, ситуація з дикими медоносними бджолами виявляється абсолютно іншою. Якщо бджоли, що утримуються пасічниками, живуть у вуликах, то дикі колонії обирають природні укриття, такі як дупла дерев, печери або інші сховища. Ці популяції сформувалися протягом мільйонів років і залишалися на довгий час практично невивченими.
Ще у 2014 році диких медоносних бджіл у Червоному списку позначали як "недостатньо вивчених" через брак даних. Проте останніми роками європейські дослідники зібрали нову інформацію про їхній стан у різних країнах -- від Ірландії та Великої Британії до Італії, Польщі, Франції, Німеччини й навіть Сербії.
У 2020 році була заснована міжнародна ініціатива "Спостереження за медоносними бджолами" (Honey Bee Watch) для координації дослідницьких проектів у цій галузі. До ініціативи приєдналися спеціалісти з різних країн, які разом з Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) досліджували можливість самостійного існування диких колоній бджіл без людського втручання.
Дослідження виявили, що Європа демонструє найнижчий рівень щільності диких бджолиних колоній в глобальному масштабі. Вчені виділяють кілька ключових загроз для цих комах: нищення природних лісів, поширення хвороб і паразитів, а також гібридизацію, що виникає внаслідок змішування з бджолами з комерційних пасік. Усе це негативно впливає на чисельність диких популяцій.
Науковці акцентують увагу на тому, що ці бджоли відіграють особливу роль у екосистемі. Вони еволюціонували без впливу людини, що робить їх більш стійкими до хвороб і кліматичних змін. Таким чином, їхній генетичний фонд має величезне значення для збереження цього виду в цілому.
Новий статус диких медоносних бджіл у Червоній книзі ЄС -- "під загрозою зникнення" -- став офіційним визнанням їх як диких тварин, що потребують охорони. У ширшому пан'європейському масштабі вид досі позначено як "недостатньо вивчений", адже даних бракує для деяких регіонів -- зокрема Балкан, Балтії, Скандинавії та Східної Європи.
Екологи наголошують: збереження диких медоносних бджіл є ключовим для майбутньої продовольчої безпеки, запилення рослин і стабільності природних екосистем континенту.
Згадаємо, що на обмеженій території, що розташована між Кенією та Сомалі, проживає найунікальніша антилопа в світі – гірола. Її популяція швидко зменшується, досягнувши критичного рівня.