Голодна кутя на Водохреще: способи приготування, традиції та їхнє значення

Кутя для українців - це не просто страва. Це - символічна обрядова їжа, пов'язана з великими зимовими святами. Її готують тричі: на Святвечір (24 грудня), на Щедрий вечір (31 грудня) та на Водохресний святвечір (5 січня).

Дізнайтеся, чому кутя на Водохреще має своєрідне значення, а також про її приготування в нашій статті на ТСН.ua.

Кутя на Водохреще символізує завершення різдвяно-новорічного циклу свят, вдячність та очищення. Її ще називають: голодна кутя, третя кутя чи водохресна кутя.

У народі третя кутя означає - чищення та прощання зі святами, вдячність за прожитий рік та духовне оновлення. Після цієї Святої вечері людина ніби входить у новий період -- після освяченої води закінчувався строгий піст.

Голодна кутя є менш розкішною у порівнянні зі Щедрою, яка вважається найнасыщенішою та святковою. Водночас, вона не така складна, як Святвечірня кутя, що є найсуворішою та найсимволічнішою.

Водохресна кутя пісна, але дуже скромна. Її готують не лише без молока, вершків, масла, а також - без зайвих солодких інгредієнтів. На Поліссі її робили майже несолодкою. На Поділлі іноді додавали лише краплю меду, а на Галичині могли розводити мед освяченою водою

У культурі існують звичаї, що стосуються третьої куті. Зазвичай після вечері їсти більше не прийнято, адже всі очікували на святу воду. Також частину страви залишали на столі "для душ померлих", а деякі з неї висипали для птахів, "щоб вони принесли весну".