Кабінет Міністрів України - Кожен, хто прагне знайти роботу, заснувати власний бізнес або оволодіти новою професією, має отримати цю можливість, - зазначила Тетяна Бережна.

Економічна безбар'єрність виступає одним із ключових аспектів діяльності Міністерства економіки України. Таку думку висловила заступник міністра Тетяна Бережна під час фінального засідання Ради безбар'єрності.

У події взяли участь Олена Зеленська, Перша леді України, Олексій Кулеба, Віце-прем'єр-міністр з відновлення України та Міністр розвитку громад і територій, а також представники уряду, місцевих органів самоврядування, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

"Щонайменше кожна четверта людина в країні має запит на безбар'єрність. Ось чому це не про когось, це завжди про всіх нас", - наголосила Перша Леді Олена Зеленська.

За її словами, цієї весни 83% українців вперше визначили безбар'єрність як нову цінність. А восени цей показник підвищився до 87%.

Учасники зборів провели аналіз досягнень у сфері безбар'єрності, яких вдалося досягти протягом поточного року, та обговорили стратегії на наступний. Зокрема, заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна поділилася інформацією про реалізацію ключового проекту "Робота без бар'єрів".

"Основним пріоритетом Міністерства економіки в ці складні часи є забезпечення підтримки для підприємств, які здійснюють свою діяльність, вносять податки, створюють та зберігають робочі місця, а також розвиваються. Ми прагнемо підтримати українців, які хочуть бути активними в економічному житті, отримувати нові знання, працювати та професійно зростати, щоб підвищити свою конкурентоспроможність. Крім того, важливо підтримувати громади, які беруть участь у співфінансуванні державних ініціатив, реалізують місцеві програми для сприяння зайнятості та розвитку бізнесу", - підкреслила Тетяна Бережна.

Впровадження ключового проекту "Робота без бар'єрів" включає в себе різноманітні програми та ініціативи для громадян, серед яких:

З початку року Державна служба зайнятості допомогла знайти роботу 245 тисячам осіб. Серед них є чимало людей, які були змушені залишити небезпечні регіони через війну, особи з інвалідністю, а також ті, хто перебуває на межі пенсійного віку і мають труднощі з працевлаштуванням. Крім того, серед працевлаштованих є багато молоді, яка вперше шукає своє місце на ринку праці.

Цього року за цією програмою компенсацію від держави отримали понад 10 тисяч підприємців, які надали роботу майже 15 тисячам внутрішніх переселенців, з яких понад 500 - люди з інвалідністю.

З початку року більше тисячі підприємців створили робочі місця для 1700 працівників з інвалідністю та отримали 112 мільйонів гривень компенсації. Для забезпечення зручності та безпеки на робочих місцях, роботодавці інвестували в спеціально розроблені меблі, обладнання та техніку.

Грантова ініціатива "Власна справа" функціонує вже два з половиною роки, за цей час державою було виділено 21,5 тисячі мікрогрантів на загальну суму понад 5 мільярдів гривень. Ця програма стала поштовхом для тисяч українців, які змогли заснувати нові підприємства в різних секторах, розширити свій бізнес, створити більше ніж 40 тисяч нових робочих місць, збільшити асортимент та обсяги продукції і послуг, а також вийти на нові ринки. Окрім цього, близько 500 мільйонів гривень на розвиток власного бізнесу отримають 1100 ветеранів та їхніх родин. Також восени цього року стартувала нова грантова програма, спрямована на підтримку молоді, яка прагне започаткувати власну справу. Молоді люди віком до 25 років можуть отримати грант у розмірі до 150 тисяч гривень без обов'язкового створення робочих місць.

Станом на сьогодні існує 67 регіональних офісів "Зроблено в Україні", де бізнесмени можуть звертатися за інформацією про актуальні програми підтримки, отримувати консультації та допомогу в розробці бізнес-планів для отримання грантів та участі в інших програмах підтримки.

Цього року 23 тисячі українців скористалися ваучерами від держави до 30 тис. гривень на перенавчання, перекваліфікацію та здобуття нової професії. За цими ваучерами вони змогли опанувати понад півтори сотні професій та спеціальностей. Найчастіше навчались на медсестер, психологів, кухарів, водіїв, кондитерів.

З початку року ЦПТО підготували 33,5 тис. фахівців за 98 робітничими професіями та понад 400 напрямками підвищення кваліфікації. Наразі функціонує 8 ЦПТО: в Одесі, Полтаві, Дніпрі, Рівному, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Сумах. Зокрема, безоплатно здобути нову професію в ЦПТО можуть учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни. Люди, що повернулись з фронту, можуть змінити свій фах або підвищити професійний рівень. Цього року такою можливістю скористались 2,4 тисячі людей. Наші ветерани найчастіше обирали професії психолога, оператора БПЛА, водія, з ІТ-напрямку.

Цьогоріч стартувала інформаційна кампанія "Звісно. Зможеш", мета якої - протягом п'яти років знизити існуючий в Україні гендерний розрив в оплаті праці з 18,6% до 13,6%. Кампанія реалізується Міністерством економіки спільно з ООН Жінки, за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської та підтримки Уряду Швеції.

Крім того, Міністерство економіки підготувало проект нового Трудового кодексу, який встановлює законодавчі основи для рівної оплати праці чоловіків і жінок за виконання роботи однакової цінності. Він також пропонує розширення різновидів трудових договорів, легалізацію дистанційної та надомної роботи. Додатково, кодекс забезпечує однакові права для обох батьків на відпустку по догляду за дитиною та скасовує ряд застарілих норм, що полегшує жінкам поєднання професійної діяльності з материнством, підвищуючи їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Тетяна Бережна наголосила на важливості посилення ініціатив Міністерства економіки в регіонах.

"Представникам місцевої влади слід більш активно долучатися до наших проектів, оскільки лише спільними зусиллями ми можемо досягти значно більших результатів. Через спільне фінансування програм підтримки, запровадження власних регіональних грантів для підприємців, укріплення можливостей офісів "Зроблено в Україні", а також активніше співпрацюючи з Державною службою зайнятості, зокрема у підтримці забезпечення інклюзивними приміщеннями чи створенні доступних просторів", - підкреслила вона.