Катастрофа чи військовий табір? Відомий педагог України окреслив два варіанти реформування шкільної освіти та висунув альтернативне рішення.
Заслужений учитель України Олександр Триліс представив два варіанти реформування шкільної освіти. Він підкреслює, що жоден з них не є досконалим: перший варіант він охарактеризував як "катастрофічний", а другий — як "казарменний".
За словами освітнього експерта, необхідність реформи освіти є актуальною, оскільки щорічно виникають суперечки щодо НМТ: деякі вважають його надто складним, інші пропонують усунути з шкільної програми все, що, на їхню думку, є зайвим. У своїй колонці для ZN.UA пан Триліс ділиться цими міркуваннями та представляє альтернативу двом найбільш ймовірним варіантам розвитку подій.
Сценарій "Катастрофа"
Як пише вчитель фізики, цей сценарій полягає в тому, що треба прибрати зі шкільної програми чималу кількість складної інформації, яка більшості учням навряд колись знадобиться. І лишите те, що потрібне і буде використовуватись в буденному житті кожного. Такий рівень знань він називає терміном "ознайомлення", на противагу "вивченню", коли предмет подається більш глибоко, з формулами, фактами, датами й іншою інформацією.
"Рівень ознайомлення дає нам змогу шанувати відповідних спеціалістів, розуміти, чим вони займаються, бачити їхні результати. Рівень вивчення - це початок шляху майбутнього спеціаліста", - пише Триліс і додає, що попри те, що цей шлях здається логічним, адже орієнтується на більшість учнів у класі, він вважає його катастрофічним. Бо виховання майбутнього спеціаліста потребує значно більших обсягів фактів, формул, практичних завдань, ніж це потрібно для ознайомлення й буде цікаво іншим учням у класі. А якщо цього не буде, то майбутній спеціаліст не лише не пройде цей шлях, він навіть не зрозуміє, що мав потенціал спеціаліста.
Сценарій "Казарма"
Другий варіант розвитку подій передбачає надання учням великої кількості інформації в навчальному процесі, включаючи формули, аксіоми, дати та численні факти, які необхідно запам’ятовувати. За словами видатного вчителя України, це призведе до того, що більшість учнів на уроках відчуватимуть нудьгу, незручність і дискомфорт, тоді як лише невелика частина майбутніх фахівців зможе отримати необхідну базу знань.
"Обидва сценарії є непривабливими, але перший я б назвав "катастрофою", а другий - "казармою". Зауважу, що сценарій "казарма" є в принципі прийнятним для країни, яка воює, він - не найгірший. Так, дискомфортно. Так, стрес, перенапруження, всяке таке. Альтернатива - сценарій "катастрофа", коли наші діти, натхненні, культурні та розвинені, воюють у складі російської армії в Європі", - пише Олександр Триліс.
Альтернативний вибір.
Вчитель наполягає на тому, що необхідно визнати як аксіому: кожен учень у класі повинен мати постійний доступ до знань відповідного профілю. Це означає, що математичні знання мають починатися з п'ятого класу, а знання з природничих дисциплін - з сьомого.
Далі Триліс зазначає, що у разі, якщо держава не інвестуватиме жодних ресурсів, існуватиме ризик перетворення ситуації на "казармену" модель. Проте, якщо все ж виділити необхідні ресурси та залучити кваліфікованих педагогів і управлінців з високими когнітивними та комунікативними здібностями, з'явиться можливість організувати навчання фахівців, які є критично важливими для держави.
З цією метою він надає шість етапів:
Проте він зазначає, що наразі реалізувати цей варіант реформи неможливо, оскільки молоді люди, які відповідають першим трьом вимогам, не готові зайняти посаду вчителя у державних школах.
"Тоді наступні пункти можна не розглядати", - говорить він і додає, що будуючи чи реформуючи освітню систему, потрібно керуватися тим, які ресурси в це вкладає держава.
"Якщо ресурсів буде достатньо (разів у п'ять-десять більше, ніж зараз), то, в принципі, зрозуміло, що і як робити, потреби в якихось особливих новітніх підходах нема. Є потреба в учителях та управлінцях із високим когнітивним і комунікативним рівнем", - робить висновок освітянин.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в Україні планують спростити процес вступу до ряду вищих навчальних закладів. Відповідно до нових пропозицій, абітурієнти зможуть вступати до університетів на основі результатів співбесід або вступних іспитів, без необхідності проходження національного мультипредметного тесту.
