Ключ до створення більш ефективних ліків. Вперше за вісімдесят років хіміки знайшли рішення для основної проблеми, пов'язаної з асиметричними молекулами.
Міжнародна команда вчених з Університету Сент-Ендрюс, спільно з колегами з Університету Бата, оголосила про успішне вирішення ключової хімічної задачі, яка не мала відповіді протягом більше восьми десятиліть.
Дослідники виявили метод, який дозволяє управляти складним процесом, що називається [1,2]-перегрупуванням Віттіга. Це відкриття прокладає шлях до розробки більш безпечних і ефективних лікарських засобів.
Відкриття стало можливим завдяки дослідженню хіральних молекул. Ці молекули відрізняються асиметричною структурою: вони мають "праву" та "ліву" версії, які є дзеркальними аналогами одна одної, схожими на людські кисті. У фармацевтичній галузі це відіграє критично важливу роль, оскільки лише одна з форм молекули може мати терапевтичний ефект, тоді як її дзеркальне відображення може бути бездіяльним або навіть небезпечним.
Протягом багатьох років хіміки намагалися застосувати перегрупування Віттіга для створення молекул з певною хіральністю, однак результати виявлялися досить непередбачуваними. Вважалося, що в процесі реакції контроль над молекулярною структурою неминуче втрачається, що робило цей метод малопридатним для сучасного виробництва ліків. Завдяки поєднанню лабораторних досліджень і сучасних квантово-хімічних обчислень, вчені з’ясували, що реакція відбувається значно складніше, ніж раніше вважалося. Виявилося, що вона складається не з одного етапу, а з багатьох взаємопов’язаних подій.
Спершу спеціалізований каталізатор направляє молекулу через процес, який визначає її початкову хіральність. Найзначнішим відкриттям стала раніше невідома "прихована" перестановка атомів, що відбувається відразу після цього етапу. Вона не знищує просторову структуру молекули, а, навпаки, стабілізує та консервує її. Ця відсутня частина головоломки пояснює невдачі дослідників протягом останніх восьми десятиліть. Головний автор дослідження, професор Ендрю Сміт, підкреслив, що це відкриття є суттєвим кроком вперед у розумінні стереохімії. Розкривши загадку 1940-х років, вчені не лише надали відповідь на теоретичне питання, але й суттєво розширили горизонти сучасного хімічного синтезу. Це свідчить про те, що навіть традиційні наукові концепції можуть приховувати механізми, здатні викликати технологічну революцію у XXI столітті.
