Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті та пожертвувала родинними узами заради мистецтва сцени.


Талант української акторки Марії Заньковецької вражав тисячі глядачів. Вона була готова на все заради сцени: навіть розірвала шлюб і відмовилась від родинних зв'язків.

Протягом усього свого життя Марія Заньковецька віддала себе театральному мистецтву, але її шлях до популярності був далеко не простим. Вона пішла з життя у віці 80 років 4 жовтня 1934 року. Напередодні пам'ятної дати OBOZ.UA підготував добірку найцікавіших фактів з життя "королеви українського театру", яка сміливо відмовилася підкоритися Росії ще в XIX столітті.

Псевдонім, обраний на згадку про моє рідне село.

Батьки Марії були категорично проти її захоплення театром, тому своє дівоче прізвище Адасовська вона не могла використовувати для акторської гри. Її чоловік Олексій Хлистов, за якого Марія вийшла заміж у 18 років, бо він пообіцяв підтримувати її прагнення пов'язати життя з театром, не дотримався слова, та забороняв грати на сцені. Тому за псевдонім Марія взяла прізвище Заньковецька - на честь рідного села Заньки на Чернігівщині.

Боротьба за можливість стати акторкою.

У ті часи жінки не мали можливості самостійно вирішувати багато аспектів свого особистого життя. Більшість із них не володіли документами, а право на вільне пересування залежало від дозволу батька чи чоловіка. Марія отримала згоду від Олексія Хлистова, щоб вперше вийти на сцену Єлисаветграда (сучасний Кропивницький) у виставі "Наталка-Полтавка". Проте постійна боротьба за можливість виступати та відсутність підтримки з боку батьків і чоловіка призвели до розірвання її церковного шлюбу з Хлистовим. Вона вирішила відмовитися від зв’язків з рідними і цілком присвятила своє життя театральному мистецтву.

Могла бути оперною співачкою

Окрім таланту чудової акторської гри, Заньковецька мала шикарний голос. Коли вони з чоловіком жили у Фінляндії, брала уроки співу у відомого професора Гржималі, який хвалив її та пророкував кар'єру співачки. Однак хвороба все перекреслила. Після перенесеного дифтериту у Марії змінився тембр, і про оперний спів можна було забути.

Заручена зі сценою

Виступ Марії на сцені справляв незабутнє враження на глядачів. Після однієї з репетицій засновник першого професійного театру в Україні, відомого як "театр корифеїв", Марко Кропивницький вручив їй перстень, проголосивши: "Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер я маю натхнення для своїх драм".

Її виступ є психологічним тренінгом.

Відомі лікарі Олександр Богомолець та Микола Скліфосовський брали своїх учнів на вистави, в яких виступала Марія. Професори охарактеризували це як "психологічний практикум". Тим часом український фотохудожник Альфред Федецький запросив акторку взяти участь у фотосесії для книги Дарвіна "Виявлення емоцій у людей і тварин", де вона демонструвала різні емоційні стани.

Любов і зрада Садовського

Марія була глибоко закохана в актора Миколу Садовського, з яким вона протягом багатьох років виступала в українському театрі. Їхнє взаємне захоплення стало причиною її появи на сцені театру Кропивницького, але також вплинуло на її стосунки з чоловіком Олексієм Хлистовим, що призвело до їхнього розлучення. Вона зізналася чоловікові в зраді і була змушена пройти через церковний обряд епітимії, що забороняло їй повторно виходити заміж. Разом з Миколою вони провели 27 років, які принесли як щасливі миті, так і чимало страждань.

Садовський зраджував Заньковецьку, вони часто сварились і влаштовували гучні примирення на очах у всіх причетних до театру. Крім того, Марія виховувала сина Садовського від коханки. Але врешті-решт вона не витримала та пішла, як із життя Миколи, так і з театру, де вони виступали разом.

Не відмовила українському театру.

Її майстерність стала відомою по всій Російській імперії. Марію запрошували виступати в Московському театрі Корша та в театрі А. Суворіна, де вона могла б здобути ще більшу популярність, більше ролей і вищі гонорари. Але Заньковецька рішуче відмовилася від цих пропозицій, адже прагнула грати лише в українському театрі. Це було вельми сміливо для епохи XIX століття.

Першою удостоїлася звання "Народна артистка".

Вітаючи актрису з сорокаріччям акторської діяльності у 1923 році їй було надане звання "Народна артистка УСРР". Вона стала першою акторкою, яка отримала це звання. У той самий час у Києві на її честь перейменували театр "Троїцький Народний Будинок".

Серіал та кінострічка, присвячені Марії Заньковецькій.

У 2020 році в Хотині стартували зйомки серіалу "Наймичка", який розповідає про життя Марії. Проте наразі відомостей про подальшу долю проекту немає. Тим часом у 2023 році було випущено документальний фільм про акторку під назвою "Марія Заньковецька. Обожнювана".

Вся життя - це сцена.

Протягом свого життя Марія втілила на сцені більш ніж 30 різноманітних образів. Вона була справжньою душею театру, легко адаптуючись до різних ролей та здобуваючи заслужену популярність. Заньковецька співпрацювала з видатними акторами української театральної сцени, серед яких можна згадати Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського та Миколу Садовського.

Нещодавно OBOZ.UA поділився вражаючою історією любові між Володимиром Винниченком і Розалією Ліфшиць.

Related posts