В Україні залишаться миротворці. У разі, якщо Російська Федерація відмовиться, вона понесе відповідальність перед Сполученими Штатами, стверджує експерт з політичних питань.
За словами експерта з політичних питань, Росія висловить протест проти розміщення миротворчих сил в Україні, проте їй доведеться обґрунтувати свою позицію перед Сполученими Штатами.
Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 6 січня підписали декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення війни. Французький лідер зазначив, що на саміті в Парижі були узгоджені механізми моніторингу режиму припинення вогню в Україні, і що їх забезпечуватимуть США. Яку функцію виконуватимуть миротворці, наскільки це вагома гарантія безпеки та якою може бути реакція Росії в інтерв'ю УНІАН розповів політолог Ігор Рейтерович.
Коаліція охочих підписала документ про розгортання в Україні контингенту західних військ. Чи погодиться з цими умовами російський диктатор Володимир Путін? Якщо ні, то навіщо тоді це було підписано?
Росія рішуче заперечує проти ідеї розміщення військ НАТО в Україні, проте існує один важливий момент: якщо йдеться про двосторонні або тристоронні угоди, це вже не вважається присутністю сил НАТО. У такому випадку країна може заявити, що на її території перебувають британські військові, але в цьому контексті вони не є частиною військових підрозділів країни-члена НАТО. Цікаво, що США часто вдаються до подібної практики, коли беруть участь у конфліктах в інших регіонах, підкреслюючи, що їх дії є діями Сполучених Штатів як незалежної держави, а не як члена НАТО.
Тому важливо врахувати інший аспект: якщо така угода буде укладена і ці питання будуть детально обговорені, це свідчитиме про те, що американська сторона підтримала її підписання та готова представити цю ініціативу Росії. Крім того, ймовірно, вони будуть її активно захищати, оскільки вона стосується гарантій безпеки. Кожна суверенна держава, а Україна є такою, має право вирішувати, які іноземні війська можуть бути розміщені на її території, або ж утримуватись від цього.
Ніхто, до речі, не перешкоджав країні-агресору укладати угоду з Північною Кореєю та розміщувати її війська на території Російської Федерації. Вважаю, що якщо Росія рішуче виступить проти цього, їй доведеться пояснювати Сполученим Штатам, чому такі події мають місце.
У будь-якому випадку, це для нас важлива історія. Ми маємо почати обговорення цієї теми вже сьогодні, адже існує не один, а чотири документи, що стосуються завершення війни. Один із них, зокрема, присвячений питанням безпекових гарантій. Тож ми виконуємо свої зобов'язання, а далі вже американська сторона вирішуватиме, наскільки активно відстоювати цю позицію перед Російською Федерацією.
Макрон заявив, що після припинення вогню в Україну можуть бути направлені "тисячі французьких солдатів". Він уточнив, що "це не сили, які будуть залучені до бойових дій". Яку роль вони виконуватимуть, щоб забезпечити гарантії безпеки для нашої країни?
Вони зосередяться на питаннях охорони українського повітряного простору та забезпечення безпеки України на водних шляхах. Цю інформацію офіційно підтвердив президент Франції. Крім того, планується підготовка та перепідготовка Збройних сил України.
Отже, вони будуть забезпечувати логістичну та іншу підтримку, що для нас, безумовно, є недостатнім варіантом. Проте у якості резервного заходу, чому б і не скористатися цим. Це будуть не військові бази, а швидше центри або хаби, де вони будуть присутні. Це, безумовно, стане стримуючим чинником для Росії. Наприклад, якщо вони знову вирішать вдатися до агресії, їм слід усвідомлювати, що завдаючи ударів по містах на заході України, вони ризикують влучити у британських чи французьких військових. Це може стати casus belli (приводом для війни) і спровокувати більш активну участь цих країн у конфлікті з Російською Федерацією. Вважаю, що це є максимально можливим результатом за нинішніх умов.
Але ці військові бази планують розмістити значно віддаленіше від лінії розмежування, лише на заході?
Дуже далеко від лінії розмежування. Моніторинг буде здійснюватися зовсім іншими засобами. Макрон казав про участь американців, але поки американців в фінальній версії цього комюніке немає. Я думаю, вони з'являться, тому що головне - це підписувалося за участі американців, і окрема делегація прилетіла. Тому вони, мабуть, погодили цю історію.
Що означає заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про те, що Німеччина готова розмістити контингент у сусідніх з Україною країнах НАТО? До того ж він дав зрозуміти, що його країна не має наміру розміщувати німецькі війська в Україні навіть після припинення вогню. Подібну позицію висловила Італія.
Вони висловлюють свою позицію, враховуючи поточну ситуацію. Наприклад, Бельгія також зазначала, що не планує направляти свої війська, але готова надати Україні допомогу в інших аспектах, де це можливо. Важливо усвідомлювати, що виборці, як-от Мерц і Мелоні, наразі не готові до відправлення військових. Проте питання розміщення іноземних військ в Україні, зрештою, постане. Хоча зараз це не є актуальним, у майбутньому ситуація зміниться. Це класичний приклад теорії вікна Овертона – головне зробити перший крок. Коли хтось наважиться на це, інші зрозуміють, що нічого надзвичайного чи небезпечного в цьому немає.
Отже, я не відкидаю можливості, що позиції Німеччини або Італії можуть змінюватися. Безумовно, важливу роль відіграє й позиція Трампа: якщо він в якийсь момент заявить, що підтримує певний документ, але пропонує збільшити участь інших країн, це може вплинути на зміну їхньої позиції. Особливо, якщо все відбуватиметься під контролем Сполучених Штатів, але без безпосередньої участі американських військових на території України. Власне кажучи, вони можуть залишатися на військових базах НАТО в Європі і координувати всі ці процеси з відстані.
Мерц також підкреслив, що для встановлення миру в Україні необхідні певні компроміси. Які саме компроміси маються на увазі?
Вони всі говорять фактично про один компроміс - це компроміс, який пов'язаний з територіями, тому що по іншим питанням Україна вже продемонструвала максимум, який могла. Головне, щоб коли говорять про компроміси, вони не забували говорити про компроміси зі сторони Російської Федерації. Це ключовий момент. Тому що Україна, в принципі, вже зробила дуже багато. Сама по собі ідея, що ми готові завершити війну, наприклад, по тій лінії розмежування, яка є на сьогоднішній день, - це вже компроміс з боку України, тому що всі ж інші території від цього не перестають бути українськими. Але якщо ми готові це питання обговорювати, це вже компроміс. Я думаю, що вони це мали на увазі, і рано чи пізно вони це питання піднімуть і будуть теж говорити, що Україна зробила все, що могла зі свого боку, ми тепер хочемо побачити подібну ситуацію зі сторони Російської Федерації. Тим більше, що Росія і близько немає великих успіхів на фронті, якими вона може похвалитися і які вона може використати в якості тиску на Україну.
Україна отримала певні гарантії, які частково відповідають п'ятій статті НАТО, що стосується колективної оборони. Проте, якщо ситуація загостриться, чи готові ці держави виступити на захист України? Якщо так, то чому вони не діють у цей момент?
Я би питання навіть по-іншому поставив. А якщо завтра Росія нападе на Естонію, чи буде працювати п'ята стаття НАТО? Гарантії немає, і вона не з'явиться. Зараз їм заважає воювати той факт, що в них немає ніяких підписаних документів з Україною. І вони бояться влазити в цей конфлікт з Російською Федерацією. Але якщо буде підписаний документ, то це вже буде інша ситуація. Це як от з Ізраїлем. Чому, наприклад, США, Британія або інші країни беруть участь у відбитті атак на Ізраїль, які здійснював Іран? Тому що в них є відповідні договори. І ці договори їх зобов'язують Ізраїлю в цьому питанні допомагати. Коли в нас буде такий же договір, тоді буде трошки інша розмова. Головне, щоб цей договір мав зобов'язуючий характер, а не був схожий на Будапештський меморандум.
Більшість держав, що входять до Коаліції охочих, потребують схвалення своїх парламентів для підписаних угод. Які шанси на те, що в цих країнах положення, що стосуються оборони України і які, як зазначив Зеленський, "мають юридичну силу", будуть підтримані голосуванням?
Це залежить від країни. Наприклад, у Британії, я думаю, без проблем, тому що там є двопартійна підтримка, і там не важливо, Стармер при владі, чи хтось інший буде. У Франції, принаймні станом на сьогодні, я думаю, що це можлива історія. А загалом треба дивитися просто кожну окремо взяту країну в той момент, коли будуть ці рішення прийматися, тому що очевидно, що все це демократії. І там є сили, які продовжують займати таку позицію, що ми повинні максимально дистанціюватися від російсько-української війни, не повинні туди лізти, Україні допомагати, але не більше того формату, що є на сьогодні. Тому, вважаю, нам треба просто дочекатися вже конкретного готового документу, де буде прописана позиція кожної окремо взятої сторони. І в залежності тоді вже від цієї позиції ми зможемо зробити висновок, наскільки парламенти будуть готові підтримати чи не підтримати ці ініціативи.
Особливо варто зупинитися на темі морських гарантій. Зокрема, Туреччина висловила готовність взяти на себе зобов'язання щодо морської складової безпекових гарантій для України. Яка ймовірність того, що ми можемо покладатися на підтримку Анкари в цьому контексті?
Туреччина здатна без зусиль впоратися з цим, адже турки мають найсильнішу присутність у Чорному морі. Їхній флот дійсно потужний, і жодна інша країна, зокрема Росія, не може зрівнятися з ними в цій частині світу. Таким чином, Туреччина може діяти впевнено і без проблем. Це питання не є для них складним, і вони вже давно обговорюють свої наміри, оскільки для турків це також є можливістю підвищити свій статус. Це геополітична стратегія, яку вони готові втілити. Для нас ця ситуація виглядає досить перспективно.
Вас також можуть зацікавити новини:
