Сталий партнер і сусід або нова "Угорщина Орбана": що слід очікувати від кардинальної зміни влади в Румунії.
В Румунії стартує виборча феєрія - сьогодні, 24 листопада, країна візьме участь у першому турі президентських виборів. Два кандидати, які отримають найбільшу кількість голосів, вийдуть до другого туру, який відбудеться 8 грудня. Між цими подіями, а саме 1 грудня, відбудуться парламентські вибори, які визначать, яка партія чи партії очолять уряд Румунії на найближчі чотири роки.
Результати виборів мають значну важливість через геостратегічну близькість Румунії до України. Вони можуть або зміцнити проєвропейський, центристський курс країни, або призвести до посилення політики опозиції щодо офіційного Брюсселя, подібно до Угорщини чи Словаччини.
Вибори можуть вирішити, чи залишиться Румунія на боці України у її боротьбі з Росією, чи ж обере позицію на кшталт Орбана та Фіцо, виступаючи за мирні переговори.
Що слід очікувати від виборів у Румунії - читайте в статті OBOZ.UA.
Президентські вибори - інтрига зберігається
Лідером президентських виборів у Румунії, згідно з останніми соціологічними даними, безсумнівно є кандидат від соціал-демократичної партії та чинний прем'єр-міністр Марчел Чолаку. Він активно підтримує Україну та її прагнення до вступу в ЄС і НАТО. Проте, найцікавішим залишається питання, хто займе друге місце, адже цей кандидат може мати значний вплив на політичну ситуацію в країні, навіть більше, ніж сам переможець.
На вихід до другого туру претендують одразу декілька кандидатів. Серед них представник Націонал-ліберальної партії - Ніколає Чуке, лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон та кандидатка від правоцентристської партії "Союз порятунку Румунії" (USR) Елена Ласконі, а також колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірчі Джоане, який балотується як незалежний депутат.
Переважна частина учасників дебатів, що відбулися перед першим туром, висловила підтримку ініціативі новообраного президента США Дональда Трампа щодо проведення мирних переговорів в Україні. Вони зазначили, що не вважають можливим досягнення миру без поступок Україні в частині її території на користь Росії.
"Безумовно, Україна не здатна відновити контроль над усіма втраченими землями. Повернення Криму виглядає малоймовірним, тоді як Донбас вже піддався російській асиміляції", - підкреслив Мірча Джоане.
Єлена Ласконі, єдина кандидатка, яка має реальні шанси на вихід у другий тур, відкрито заявляє про свою незгоду з ідеєю України відмовитися від територіальних втрат, підкреслюючи, що це лише підстьобне амбіції російського диктатора Володимира Путіна. Її риторика націлена на зміцнення позицій Європейського Союзу, НАТО та підтримку України.
"Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться", - сказала вона. "Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну".
На сьогоднішній день ситуація виглядає досить цікавою: якщо до другого туру виборів потрапить пара Чолаку-Сіміон, то інтриги не залишиться, адже перемогу здобуде чинний прем'єр. Проте, якщо до другого туру вийде інший кандидат, будь то Джоане, Чуке або Ласконі, це створить напруження, оскільки Чолаку не має бездоганної репутації. Чимало виборців можуть віддати свої голоси альтернативному кандидату, звичайно, якщо це не буде скандальний Сіміон.
Ризикована гра прем'єра
Попри те, що за результатами опитувань лідерство Чолаку виглядає безперечним, упродовж всієї передвиборчої кампанії ситуація була зовсім іншою. На початку року в Румунії на президентських виборах активним лідером був Мірча Джоане, який значно випереджав своїх суперників. Однак, незабаром проти нього розгорнулася потужна кампанія, що суттєво вплинула на його популярність. Крім того, сам екс-заступник генсека НАТО став причиною, чому виборці почали переглядати свої симпатії. Так, його помітили в ресторані в компанії сумнівних особистостей з румунської політики. Учасники вечері заперечили, що розмовляли про політику, стверджуючи, що обговорення стосувалося лише "спорту", але румунське суспільство в це не повірило.
Чому виникла така кампанія проти Джоане? Це свідома стратегія прем'єр-міністра Румунії Чолаку, який усвідомив, що Джоане може стати його серйозним суперником. Тому було ухвалено рішення не допустити реального конкурента до другого туру виборів. У цьому контексті він почав підтримувати несподіваних учасників. Багато румунських аналітиків вважають, що Чолаку свідомо почав співпрацювати з ультраправим Сіміоном, якого багато румунів сприймають негативно, щоб забезпечити його вихід до другого туру.
Схожу тактику в Україні колись використовував Леонід Кучма, коли намагався просунути неоднозначного лідера комуністів Симоненка до другого туру виборів. В результаті, українці змушені були вибирати з двох поганих варіантів і обрали менш відразливого — Кучму.
Таким же чином зараз діє і Чолаку. Він переконаний, що якщо одіозний Сіміон пройде до другого туру, то всі притомні люди проголосують за Чолаку, і він виграє. Головний ризик тут полягає в тому, що таким чином, не створюючи перешкод для лідера ультраправих на президентських виборах, Чолаку одночасно не створює їх і на парламентських, і відповідно результати у парламенті для ультраправих через це будуть вищими, ніж могли би бути, якби з Сіміоном вели політичну боротьбу, а не підігрували йому.
Антиукраїнські політичні сили зможуть потрапити до парламенту.
На перший погляд, парламентські вибори не представляють істотної загрози для України, оскільки, за прогнозами, більшість голосів отримає правляча коаліція, до якої входять соціал-демократи (PSD), які мають шанси здобути близько третини голосів, та націонал-ліберали (PNL), що сподіваються на 20 відсотків. Взаємодія з цими партіями є відносно зручною для України. Очікується також, що до парламенту потраплять політичні сили з Об'єднаного альянсу правих і Союзу порятунку Румунії, які дотримуються проєвропейських та проукраїнських цінностей, а також партія угорців Румунії.
Одночасно, в румунському парламенті також з'являться відкриті антиукраїнські партії, які суттєво покращать свої електоральні результати. Наприклад, підтримка антиукраїнської політичної сили "Альянс за об'єднання румунів" (AUR), яку очолює ультраправий політик Георге Сіміон, демонструє активне зростання. Ця партія вперше потрапила до румунського парламенту у 2020 році, коли ніхто не очікував на значний успіх ультраправих. Проте, на виборах до Європарламенту у червні цього року AUR отримала майже 15% голосів, що значно перевищило прогнозовані показники.
На нинішніх парламентських виборах партія Сіміона за соцопитуваннями претендує вже на 18-22 відсотка голосів, але як показує практика, може отримати більший результат, що стане великою проблемою для проєвропейських партій країни.
Хто стане супротивником України?
Попри численні корупційні скандали в минулому, Румунія протягом тривалого часу вважалася стабільним партнером НАТО у Східній Європі та країною, яка дотримується європейських норм у цьому регіоні. Це ставить її в особливу позицію в порівнянні з такими державами, як Угорщина, Словаччина та Болгарія, які викликають занепокоєння з приводу дотримання верховенства права та мають певну прихильність до Росії. Однак, існують побоювання, що ця ситуація може змінитися. Варто зосередити увагу на лідері ультраправих, який здобуває популярність, Георге Сіміоні. Він активно підтримує Росію та формує свою політичну програму на основі антиукраїнських, антинатівських і антиєвропейських настроїв. Від початку повномасштабної агресії Росії проти України цей політик виступає проти надання допомоги Україні, поширюючи кремлівські тези про війну та виступаючи проти вступу країни до ЄС і НАТО.
Після 24 лютого 2022 року Сіміон почав активно відстоювати припинення транзиту українського зерна через румунські порти, закликав до зупинки підтримки України та Молдови, а також наполягав на необхідності скасування санкцій проти Росії.
Набираючий популярності та впевненості Сіміон пообіцяв зайняти більш жорстку позицію щодо ЄС та захищати національні інтереси Румунії, навіть якщо це означає відмову від законів Євросоюзу. У разі обрання президентом, цей політик також пообіцяв призупинити військову допомогу Україні та підтримати мирну угоду, укладену за посередництва Дональда Трампа, навіть якщо це означатиме, що Україні потрібно буде погодитися на територіальні поступки.
Ще один неприємний фактор для України - до парламенту Румунії швидше за все потрапить і скандальна антисемітська, проросійська політикиня Діана Шошоаке, з партією SOS, яка відкололася від AUR і яка в червні цього року несподівано здобула два місця в Європейському парламенті. Ця політсила також відома тим, що виступає проти підтримки України, а її лідерка - тим, що регулярно і без жодного сорому відвідує російське посольство у Бухаресті. Хоча Конституційний суд Румунії зняв її з виборів президента, але у парламенті вона більш за все буде.
Свого часу саме Діана Шошоаке подала законопроєкт, який пропонує скасувати договір про добросусідство і співробітництво Румунії та України. Вона закликала "приєднати історичні території". Мова йде про Північну Буковину, Герцу, Буджак (Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний. Вона заявила, що Румунія "повинна відновити культурну ідентичність, традиції, звичаї та релігію населення". При цьому вона просить "врахувати" допомогу Бухаресту Україні у війні і "віддати території".
Поки не зрозуміло чи омине Румунія політичну турбулентність
Найвищі результати на парламентських виборах демонструють дві політичні сили - соціал-демократи та націонал-ліберали. Ці партії наразі формують правлячу коаліцію, що нагадує союз давніх суперників, адже довгий час вони змагалися один з одним. Лише в останній каденції їм вдалося досягти компромісу, погодившись на ротаційне керівництво. Спершу прем'єр-міністром став представник націонал-лібералів, згодом його змінив прем'єр від соціал-демократів, і саме в такому форматі уряд функціонував останні роки. Серед інших політичних сил, які заслуговують на увагу, варто згадати Союз порятунку Румунії - відносно нову партію, яка раніше також входила до складу урядової коаліції, але згодом її залишила. Таку точку зору в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
Експерт вважає, що Україні загрожують AUR і SOS, які очолюють відповідно Сіміон і Шошааке. Діана Шошааке, незважаючи на тривалий досвід у політиці, не є особливо впливовим політиком. Вона колись відійшла від AUR через свою надмірну радикальність, після чого заснувала власну політичну силу. Незважаючи на певні труднощі, їй вдалося потрапити до Європарламенту, хоча і з певними скандалами.
"Сімон вирізняється своїми проросійськими висловлюваннями. Також викликає занепокоєння, що його політична сила почала активно піднімати питання Великої Румунії, що включає території, які в даний час є частиною України та Республіки Молдова. Вони стверджують, що без цих земель та їх об'єднання Румунія ніколи не зможе стати справжньою державою", - зазначає Сергій Герасимчук.
Говорячи про парламентські вибори, Герасимчук висловлює занепокоєння щодо невизначеності остаточного формування альянсу. Він вважає, що Україні було б вигідно, якби цей альянс складався з чотирьох політичних сил: соціал-демократів, націонал-лібералів, угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії. Однак наразі залишається під питанням, чи можливо це. Приємною новиною є те, що жодна з основних політичних сил поки не готова співпрацювати з ультраправими та проросійськими партіями.
З точки зору стабільності Румунії, очевидно, що оптимальним рішенням є створення широкої коаліції. Проте наразі неясно, що переважатиме - політичний егоїзм на загальнонаціональному рівні чи усвідомлення того, що в разі політичної нестабільності Румунії вона може зіткнутися з серйозними проблемами. Ці проблеми можуть ускладнити повноцінне приєднання до Шенгенської зони, оскільки Румунія нещодавно отримала можливість долучитися до неї після тривалих переговорів, однак поки що лише в сфері авіаційного сполучення, тоді як у сфері сухопутного транспорту країна ще не є повноцінним членом Шенгену. Крім того, також виникне питання про приєднання до Єврозони, - коментує Сергій Герасимчук.
