Нова хвиля мігрантів: чому збільшення кількості українських чоловіків викликало негативну реакцію в Європейському Союзі.

В Європі спостерігається зростаюче невдоволення щодо нової хвилі українських біженців, які активно прибувають після ослаблення обмежень на виїзд за кордон. Політики з Німеччини та Польщі відкрито висловлюють своє занепокоєння, оскільки побоюються можливого зменшення громадської підтримки України.

Цю інформацію повідомляє видання Politico.

На тлі того, що війна Росії проти України наближається до четвертої зими, у Європі побоюються нового зростання кількості біженців -- мільйони українців можуть залишитися без тепла, води та електрики через російські обстріли енергетичної інфраструктури.

У Німеччині члени правлячої коаліції канцлера Фрідріха Мерца підкреслили, що країна продовжуватиме приймати українських біженців. Проте вони висловили побоювання щодо можливого зменшення суспільної підтримки щодо цього питання, якщо молодих чоловіків почнуть вважати такими, що ухиляються від мобілізації.

"Ми не хочемо, щоб молоді українці витрачали свій час у Німеччині, коли вони могли б захищати свою батьківщину. Україна має право на самостійні рішення, але нещодавні законодавчі зміни сприяли збільшенню еміграції, і на це ми повинні відреагувати", -- зазначив депутат Бундестагу від ХДС Юрген Гардт.

У Польщі права партія Конфедерація висловилася ще більш різко:

"Польща не може слугувати укриттям для тисяч чоловіків, котрі мають захищати свою країну, перекладаючи тягар свого дезертирства на плечі польських платників податків."

Згідно з інформацією, опублікованою в одній з газет, після оновлення правил виїзду кількість молодих українців, які вирушили за кордон, суттєво зросла. Лише за період з січня по серпень 2025 року до Польщі в'їхали приблизно 45 300 чоловіків у віці 18-22 років, а після послаблення обмежень цей показник зріс до 98 500 всього за два місяці, що становить близько 1600 осіб щодня.

Частина з українських чоловіків продовжує шлях далі на Захід -- зокрема до Німеччини, куди, за даними Міністерства внутрішніх справ ФРН, щотижня прибуває до 1800 чоловіків цієї вікової групи.

Понад 50% українських біженців, що перебувають у країнах Європейського Союзу, зараз мешкають у Німеччині (приблизно 1,2 мільйона) та Польщі (близько 1 мільйона).

Незважаючи на те, що українці становлять близько 6% робочої сили в Польщі, представники правих політичних сил звинувачують їх у зловживанні соціальними виплатами. Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон, що передбачав допомогу для українців, підкресливши, що пільги повинні отримувати лише ті, хто "працює і сплачує податки".

У Німеччині партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка наразі займає перші позиції в рейтингах, закликає зупинити фінансову підтримку українцям та зменшити військову допомогу Україні. Згідно з інформацією, близько 490 тисяч українців, які можуть працювати, отримують допомогу по безробіттю.

Коаліція Мерца, прагнучи скоротити бюджетні витрати, готує законопроєкт про обмеження соціальних виплат, утім соціал-демократи в уряді виступають проти різких кроків.

"Ми не повинні вирішувати, кого Україна відправляє на війну, а кого ні", -- наголосив депутат СДПН Себастьян Фідлер.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт повідомив, що уряд наразі не має намірів ухвалювати термінові рішення, оскільки чекає на нові статистичні дані. Він зазначив, що нещодавній зріст міграції може виявитися тимчасовим ефектом після введення нових правил виїзду для українців.

Прем'єр Баварії Маркус Зедер виступив з проханням до Європейського Союзу переглянути Директиву щодо тимчасового захисту, якщо українська влада не зможе контролювати виїзд громадян з країни.

Нагадаємо, що минулого тижня Зедер звернувся до Європейського Союзу та Берліна з проханням вплинути на Україну, аби вона переглянула послаблені правила виїзду для молодих чоловіків у віці 18-22 років. Політик підкреслив, що відтік молодих українців до Німеччини не сприяє захисту їхньої Батьківщини і не приносить користі.