Absolutely! Please provide the text you'd like me to revise, and I'll gladly assist you.

His unwavering commitment to enhancing the well-being of individuals in his community, paired with his steadfast devotion to his nation, marks him as a genuine symbol of bravery.

Сергій з'явився на світ у 1988 році в мальовничому селі Арбузинка, що знаходиться в Миколаївській області. У своїй юності він знайшов пристрасть до спорту, обравши тайський бокс як основне заняття, і досягнув звання кандидата в майстри спорту України. Після закінчення загальноосвітньої школи Сергій вирішив продовжити навчання в ліцеї, де здобув професії каменяра та зварювальника, отримуючи цінний досвід у Южноукраїнському професійному навчальному закладі.

З 2007 року цей цілеспрямований молодий чоловік розпочав свою кар'єру у військовій сфері, ставши частиною відомої 80-ї бригади у Львові, де він проходив строкову службу. Після завершення цього етапу він підписав контракт і продовжив служити в Національній гвардії України, постійно працюючи над покращенням своїх професійних вмінь.

Вже з дитинства Сергій прагнув стати військовим, віддаючи всі свої зусилля та енергію для реалізації цієї мрії. Він завжди дотримувався високих моральних принципів і сподівався, що люди навколо нього також поділятимуть ці цінності. Ця характеристика його особистості чітко проявлялася у його взаєминах з дружиною Жанною.

У травні 2014 року Сергій зробив важливий вибір, вирішивши приєднатися до військової частини, яка боролася за суверенітет України під час антитерористичної операції. Під час інтенсивних зіткнень поблизу Ясинуватої в Донецькій області він виявив неймовірну відвагу, протистоячи супротивнику, що перевершував його як у технічному забезпеченні, так і в чисельності.

С теплом в сердце и трепетными воспоминаниями, Жанна снова и снова погружается в сентябрь, когда указ о переводе её мужа Сергея и его команды в Славянск стал настоящим испытанием для их жизни. Эти смелые мужчины оказались в окружении противника и подвергались постоянным атакам. На протяжении девятнадцати дней украинские защитники проявили невероятное мужество, успешно сдерживая множество вражеских наступлений. Жанна испытывает гордость за ту смелость, стойкость и высокий уровень профессионализма, которые её супруг и его боевые товарищи продемонстрировали в условиях, требующих не только физической силы, но и душевного мужества. Им удалось пробиться сквозь вражеские линии и продолжить борьбу за свободу своей страны. В 2016 году Сергей был удостоен Почётной грамоты от Президента Украины за его значимый вклад в антитеррористическую операцию.

"Я впевнена, що багато з вас вже знайомі з моїм чоловіком, якого звуть 'Сієра'. Це ім'я втілює його силу та відданість, адже завжди були ті, хто щиро цінував його лідерські якості," — розповіла Жанна.

З червня 2024 року Сергій займає позицію командира об'єднаного взводу 3044-ї військової частини, яка входить до складу 15-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Цей військовий підрозділ розташований неподалік села Вербове в Запорізькій області.

17 липня, отримавши дані про можливу загрозу з боку противника, підрозділ на чолі з Сергієм посилив свої оборонні укріплення і вживав ряд заходів для підвищення рівня захисту. Завдяки швидким і зваженим рішенням їм вдалося відбити всі атаки без жодних втрат. Під час боїв Сергій особисто ліквідував двох супротивників.

Протягом останніх шістнадцяти годин супротивник істотно активізував свої наступальні операції, зокрема в районах Вербового, де активно залучаються бронетехніка, артилерія та безпілотники. Однак завдяки впровадженню новітніх оборонних технологій, наші збройні сили ефективно зберігають контроль над територіями, які раніше знаходилися під владою противника.

На лінії фронту троє військових отримали поранення. У цей критичний момент Сергій оперативно зібрав команду для надання медичної допомоги. На жаль, під час здійснення цього надзвичайно важливого завдання їхній підрозділ потрапив під мінометний обстріл та атаки ворожих дронів. Незважаючи на отримані травми, він залишався поруч із побратимами, активно координуючи їхні дії та намагаючись забезпечити їхню безпеку в цій небезпечній обстановці.

Сергій завжди вражав усіх своєю незламною рішучістю та винятковими лідерськими здібностями. Коли його товариші опинилися в небезпечній ситуації, він, незважаючи на отримані травми, зумів організувати їхню евакуацію в безпечні місця, залишаючись на передовій під постійним вогнем ворога. "Мій чоловік загинув, проявивши справжній героїзм та безмежну відданість своїй країні!" – з великою вдячністю згадувала його дружина Жанна.

Тринадцятирічний хлопець разом із молодшим братом опинилися в складній ситуації: їхній тато раптово помер.

У моїй душі оселилася важка тінь смутку, переплетена з спогадами про минулі часи. Сергій був справжнім джерелом радості для всіх оточуючих, невтомно відданим батьком для своїх дітей. Він щиро цінував кожну мить, мріючи про світле майбутнє для своєї маленької доньки та вірячи в безмежні можливості, що чекають на неї. Подібні почуття переживає і його дружина, яка втратила цього благородного чоловіка.

Вона ініціювала кампанію на офіційному сайті Президента України з метою присвоєння Сергію Добрутюну звання Героя України. На даний момент петиція не досягла необхідної кількості підписів для розгляду. У зв'язку з цим родина військового звертається до всіх небайдужих, закликаючи підтримати цю важливу ініціативу та долучитися до підписання петиції.

Увековечим память Великого Защитника! Пусть наш смелый герой всегда будет с нами, даже в самые трудные моменты!