Absolutely! Please provide the text you'd like me to rephrase, and I'll be happy to help you create a distinctive version.

Олексій Коновалов і Вадим Валько активно беруть участь у ініціативі "Автомайдан", що має на меті захист прав людини.

Паша, какие подходы можно использовать для оценки эффективности работы государственных организаций?

Не упусти свой шанс, Игорь!

Цей текст ґрунтується на відомих "аудіозаписах ОАСК" і аналізує фігуру Павла Вовка, який займав пост голови нещодавно ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Наприкінці минулого року ми виявили дві ключові дати, що стали визначальними для ліквідації цього судового органу. Варто підкреслити, що Вовк уже тривалий час не виконує своїх обов'язків, і ймовірність його усунення з посади судді зростає.

Дослідження механізмів притягнення до відповідальності колишніх керівників Окружного адміністративного суду Києва та їхніх спільників є вкрай важливим завданням у сучасних умовах. Нещодавно ці особи брали участь у багатьох судових справах, що збільшує ймовірність їхнього виклику до суду в найближчому майбутньому. У рамках ініціативи Автомайдану ми прагнемо зберегти пам’ять про численні скандали, пов’язані з відомими «плівками ОАСК». Наша мета полягає в глибокому аналізі їхньої діяльності та вивченні можливих шляхів реагування на дії цих суддів.

Вивчаємо значення Київського окружного адміністративного суду (ОАСК) у контексті розвитку правової системи України. Цей суд відіграє ключову роль завдяки кільком важливим аспектам: його вигідне географічне розташування сприяє швидкому розгляду справ. Цей чинник, у поєднанні з численними ухваленими рішеннями, істотно зміцнює репутацію ОАСК у юридичному середовищі, особливо серед професіоналів у правовій сфері.

У минулі часи, коли громадяни зіткнулися з необхідністю оскаржити рішення впливових державних інституцій, таких як Кабінет Міністрів, різні міністерства, Національний банк та Центральна виборча комісія, вони часто зверталися по справедливість до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Проте судді цього суду неодноразово виявляли упередженість, ставлячи інтереси більш сильних учасників процесу на перше місце. Яскравим прикладом такої поведінки стало висловлювання Павла Вовка в березні 2019 року, коли він сказав: "Якщо вони готові інвестувати, ми створимо всі необхідні умови; а якщо ні – нехай спробують самостійно".

У процесі формування цього "судового колоска" важливу роль відіграла складна мережа взаємозв'язків, яку вдалося налагодити Павлу Вовку. Він активно працював над укріпленням партнерських зв'язків із різними державними органами та політиками. Особливу увагу варто звернути на внесок Сергія Ківалова, який у часи президентства Віктора Януковича виступав у ролі "сірого кардинала" в юридичній галузі України. Не менш вагомим у цій сфері був Андрій Портнов — ще один ключовий "тіньовий куратор", чиї дії залишили значний слід у цей тривожний період.

З часом Київський окружний адміністративний суд (ОАСК) став важливим гравцем у політичному та економічному житті України. Чимало суддів цього органу змогли накопичити значні фінансові активи, що привернуло увагу не лише журналістів, а й правоохоронців, які почали детально вивчати їхню діяльність. Суд став місцем жвавих обговорень на фоні рішень, які викликали сумніви щодо їхньої відповідності чинному законодавству.

Один із ключових моментів у цій ситуації - коментар Олексія Данілова, колишнього голови Ради національної безпеки і оборони України. Він підкреслив, що на ранніх етапах російської агресії існувала суттєва загроза повернення Віктора Януковича до президентського крісла, якщо б Окружний адміністративний суд Києва ухвалив відповідне рішення. У матеріалі з назвою "Два сценарії Кремля: потенційні лідери України у разі поразки Києва" журналісти "Української правди" детально аналізують причини, чому судова система втратила доступ до реєстраційних даних, а також вивчають, як Служба безпеки України отримала контроль над будівлею суду.

Мы представляем собой особый судебный орган, который на протяжении последних пяти лет эффективно справляется с разнообразными вызовами и решает непростые задачи. Нам удалось сохранить независимость, избежать ликвидации, оперативно адаптироваться к изменениям в законодательстве и успешно пройти все проверки без единого замечания.

Хочу привернути вашу увагу до вражаючої цитати Павла Вовка, яка чудово ілюструє раніше обговорені питання. Цей вислів прозвучав на початку 2019 року, в контексті напруженої виборчої кампанії в Україні. Можливо, тоді Вовк та його команда не усвідомлювали, що їхні слова привернуть увагу правоохоронців.

У 2019 і 2020 роках Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило записи телефонних розмов, які стали підставою для нових підозр і звинувачень. У цих бесідах представники Окружного адміністративного суду Києва обговорювали свої наміри впливати на діяльність державних установ, заважати реформам і ухвалювати рішення, вигідні лише їм. Запрошуємо вас ознайомитися з цими матеріалами, представленими в перших двох випусках документального проекту "Слідство.Інфо".

Виникла потреба утриматися від глибокого аналізу всіх аспектів цієї ситуації, адже стало зрозуміло, що конфлікт, що стосується "плівок ОАСК", суттєво впливає на розвиток судової системи в Україні. Чимало суддів, які були залучені до цих подій, почали переглядати свої особисті рішення та дії.

Для Автомайдану ці питання є вкрай значущими, адже під час Революції Гідності правоохоронні органи активно впливали на діяльність Окружного адміністративного суду Києва. У 2013 році рішення цього суду значно ускладнили можливості проведення мирних протестних акцій у столиці. Під час розслідування цих подій прокуратура в партнерстві з НАБУ виявила низку інших можливих правопорушень, скоєних суддями.

Уважаемый директор! Мне было бы очень интересно узнать ваше мнение о возможностях, которые открывают современные технологии. Эта тема вызывает у меня живой интерес!

Виступи Євгенія Аблова, заступника Павла Вовка, набули великої популярності в соціальних мережах, що стало причиною для створення багатьох мемів на цю тему. Наразі Аблов опинився під прицілом розслідування, відомого як "плівки ОАСК", яке викликало активні дискусії щодо можливих зв'язків з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) та можливих спроб впливу на стабільність судових процесів. У ході розслідування були виявлені зв'язки між головою ОАСК Павлом Вовком, його заступниками Євгенієм Абловим та Ігорем Погрібніченком, а також суддею Іваном Шепітьком, який наразі обіймає посаду в Суворовському районному суді Одеси.

Цей текст підкреслює важливість реалізації ефективних стратегій, які стимулюють суддів до сумлінного виконання своїх обов'язків та залучають адвокатів і представників громадських організацій. Учасники конференції висловили свої занепокоєння стосовно можливих проблем, що можуть виникнути під час наступної оцінки суддів Окружного адміністративного суду Києва. Багато з них зазначили ризики, пов'язані з цим процесом, зокрема загрозу втрати робочих місць. Додатково, дослідження, проведене Вовком і його командою, детально вивчає механізми відбору кандидатів для Вищої кваліфікаційної комісії суддів, виявляючи певні зв'язки з окремими особами.

На ранніх стадіях розслідування виникли значні ускладнення. По-перше, Вища рада правосуддя вирішила не призупиняти виконання обов'язків Вовка, незважаючи на проведення слідчих дій. Це рішення викликало активну реакцію з боку Державного бюро розслідувань, яке розпочало перевірку можливих правопорушень, вчинених прокурорами, залученими до справи. У подальшому Печерський суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження, яке перебувало під контролем Офісу Генерального прокурора, а Шевченківський районний суд у Києві відмовив у продовженні термінів слідства. Це підкреслило термінову необхідність швидкого завершення розслідування щодо прокурорів та підготовки обвинувального акту.

Однак це не означає, що ми вже близькі до розв’язання цієї ситуації. Перед нами ще довгий і непростий шлях, схожий на сюжет знаменитого серіалу "Санта-Барбара". Нас очікують юридичні баталії, апеляційні процеси та затримки в оформленні потрібних документів.

Лише в травні 2024 року, після чотирьох із половиною років наполегливої праці, справа нарешті досягла свого заключного етапу, і обвинувачення було офіційно озвучено в судовому засіданні. Судовий процес стартував у Печерському районному суді Києва, який знаходиться неподалік від офісів Вовка та Аблова в Окружному адміністративному суді. Проте в умовах "печерського правосуддя" важко сподіватися на справедливе розслідування, адже постійно виникають побоювання щодо можливих відводів суддів.

Паша, какие подходы можно использовать для оценки эффективности работы государственных организаций?

Я полностью поддерживаю любые усилия, направленные на модернизацию судебной системы.

Запрошую вас зануритися в захоплюючу розповідь, відому як "фільми ОАСК". Цей судовий процес триває вже більше двох років у Вищому антикорупційному суді, і його повільний прогрес викликає безліч запитів, адже нагадує черепаху, яка лише розпочала свою подорож.

Під час проведення розслідування виникли серйозні підозри щодо Павла Вовка та ймовірних спільників, які можуть бути залучені до діяльності організованих злочинних груп. Їхні дії були спрямовані на встановлення контролю над державними установами. Зібрані матеріали свідчать про значний вплив цих осіб на функціонування ключових судових інститутів, що призводило до створення штучних бар'єрів і зниження їхньої ефективності.

Дослідження, проведене командою Вовка, дало можливість глибше розглянути механізми контролю, що впливають на діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. У рамках цього дослідження були проаналізовані можливі наслідки цих механізмів для функціонування Конституційного Суду і процесу призначення суддів Верховного Суду. Обговорення зосередилося на критичних моментах, пов'язаних з корупційними схемами та спробами дестабілізувати одну з сесій Дисциплінарної палати ВРП. Зокрема, йшлося про поширення неправдивих чуток про можливі вибухи, які активно циркулювали в цей період. Ця сесія була скликана для розгляду дисциплінарної справи стосовно заступника Вовка, Євгенія Аблова. В результаті "плівки ОАСК" стали символом "вовчої юстиції", яка, на щастя, поступово втрачає свою значущість.

У цій кримінальній справі фігурують десять осіб, серед яких особливо виділяється Павло Вовк, що займає посаду голови суду, а також його заступники Євген Аблов і Ігор Погрібніченко. Серед підозрюваних опинилися чотири судді: Ігор Качур, Олексій Огурцов, Богдан Санін та Володимир Келеберда. В процесі розслідування були отримані свідчення від колишніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зокрема Сергія Остапця та Миколи Сіроша, а також адвоката Олександра Кротюка. Крім того, у цій справі згадується колишній голова Державної судової адміністрації Назарій Холоднюк, хоча його справа була закрита через термін давності.

У цьому контексті важливо звернути увагу на кілька основних аспектів: можливі виклики, які можуть виникнути при впровадженні запланованих проектів, потенційні маніпуляції з боку учасників процесу, а також тиск, якому можуть піддаватися судді. Наприклад, Офіс генерального прокурора намагався ускладнити роботу НАБУ в справах, пов'язаних із суддями Окружного адміністративного суду Києва, погрожуючи прокурорам, які брали участь у цих розслідуваннях, "неочікуваними наслідками".

Суддя Сергій Вовк, що обіймає посаду в Печерському районному суді Києва, привернув увагу суспільства своїми нещодавніми коментарями. Він виступив з ініціативою звернутися до Генеральної прокуратури для розгляду можливості передачі справи, пов'язаної з діяльністю Національного антикорупційного бюро, до іншого суду. Як наслідок, суддя прийняв рішення виключити з офіційних документів інформацію про вручення підозри Павлу Вовку.

Вища рада правосуддя вжила всіх необхідних заходів для підтримки Вовка, одноголосно ухваливши рішення про його термінове звільнення на підставі ініціативи генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Члени ради акцентували увагу на тому, що матеріали, надані прокуратурою, не є достатньо переконливими для підтвердження висунутих обвинувачень. Варто зазначити, що на засіданні, де приймалося це рішення, були присутні представники ВРП, чиї імена також згадувалися в документах НАБУ. Через карантинні обмеження багато журналістів не змогли потрапити на захід, а біля будівлі ВРП була розгорнута охорона з боку Національної гвардії.

Вища рада правосуддя прийняла рішення не підтримувати пропозицію про звільнення суддів Окружного адміністративного суду Києва, серед яких Євгеній Аблов, Ігор Качур, Володимир Келеберда, Олексій Огурцов і Ігор Погрібніченко. Щодо трьох із цих суддів рада ухвалила рішення про скасування попереднього звернення генерального прокурора. Головною причиною, чому Аблов і Качур залишилися на своїх посадах, стало визнання, що підстави для їхнього тимчасового усунення були неправомірними.

Тиск на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) значно ускладнює процес правосуддя в Україні. Наприклад, суддя Тимур Хамзін зазнав дисциплінарних заходів після ухвалення рішення, яке дало змогу провести обшук у кабінеті його колеги Келеберди; це рішення згодом було скасоване Верховним Судом. Подібна ситуація трапилася й із суддею Андрієм Біцюком, який викликав Вовка на слухання. У день розгляду питання про продовження терміну слідства у справі "плівок ОАСК" він також отримав дисциплінарні санкції, а його ухвала була анульована Верховним Судом. Крім того, суддя Геннадій Салай з Чернігова також піддався дисциплінарним заходам за надання дозволу на прослуховування кабінету Вовка.

У давні часи, коли адвокати виконували як функції захисту, так і обвинувачення, вони часто вдавалися до різних хитрощів, щоб затягнути процес ознайомлення зі справою. Прекрасним прикладом цього є випадок, коли один з адвокатів, зіштовхнувшись із серйозними проблемами, попросив перевести всі 220 томів матеріалів справи на шрифт Брайля. Це спонукало прокурорів звернутися до суду з вимогою встановити чіткі терміни для дій захисту. Однак, коли справа нарешті дійшла до розгляду, затримки лише посилилися.

Перші місяці роботи Вищого антикорупційного суду зіткнулися з багатьма викликами. Судді не завжди демонстрували необхідну активність у процесі розгляду справ, а їхня участь у слуханнях нерідко не відповідала очікуванням громадськості. Лише у вересні 2022 року було створено новий склад суддів, до якого увійшли Віктор Ногачевський, Маркіян Галабала та Олена Танасевич. Варто відзначити, що цей склад є тимчасовим, і в майбутньому можливі зміни.

У ході досудового розслідування та судових засідань у справі Вовка і його спільників неодноразово виникали ситуації, коли запити та виклики залишалися без належної реакції. Іноді спостерігалися суттєві затримки у процесі пошуку адвоката для обвинуваченого або з'ясуванні причин його відсутності. Як правило, після отримання всіх необхідних документів судові слухання завершувалися передбачуваним рішенням.

Коли обвинувачені зрозуміли, що їм бракує ключових даних про можливі медичні ускладнення, а супутні документи залишилися недослідженими, їхні адвокати пояснили цю ситуацію нестачею часу. Суддя, з іронічним виразом обличчя, звернув увагу на те, що юристам слід більше уваги приділяти фінансовим аспектам справи та покращити комунікацію під час засідань. Декілька моментів викликали усмішки серед присутніх, зокрема, одне з засідань було скасовано через те, що один із адвокатів обрав провести час у аквапарку зі своїми дітьми.

У жовтні 2022 року суд ухвалив рішення про накладення штрафів на Вовка, Саніна, Аблова, Келеберду, Огурцова, Погрібніченка та Качура через їхню відсутність на шести засіданнях. Незважаючи на те, що суми штрафів сягнули максимальної межі, це не зіпсувало настрою Вовка та його колег. Кожен з них зобов'язаний сплатити по 5200 гривень, але, навпаки, це лише підняло їхній моральний дух.

З іншого боку, витрати на доставку повісток для підозрюваних та їхніх адвокатів склали приблизно 6 тисяч гривень. Хоча ці витрати можуть мати свої обґрунтування, не всі учасники процесу відразу оцінили їхню значущість. На початку листопада судді прийняли рішення про необхідність запровадження додаткових заходів і оголосили про примусове доставлення до суду Вовка, Аблова, Качура та Погрібніченка.

Саша, ты действительно думаешь, что в нашей политической системе нет сфер, где могут возникать коррупционные схемы?

Павло Вовк постійно ділиться своїми думками щодо подібних ситуацій, ретельно вивчаючи не лише власні дії, а й реакції своїх колег, спираючись на інформацію, зібрану Національним антикорупційним бюро. Це свідчить про його здатність швидко реагувати на різноманітні виклики. Після прийняття рішення про примусовий виклик, учасники процесу почали адаптувати свої стратегії, активно відвідуючи судові засідання. У своїх виступах вони часто роблять акцент на медичних аспектах, надаючи відповідні документи та посилаючись на медичні довідки, що підкреслює можливі труднощі, з якими можуть стикатися під час подорожей.

Після детального вивчення обставин, ВАКС з'ясував, що з червня 2022 року до травня 2023 року не відбулося жодного з 21 запланованого засідання, попри участь усіх ключових учасників. У зв'язку з цим, суд вирішив встановити конкретні терміни для подачі заяв, скарг і заперечень, з метою забезпечення всебічного та якісного розгляду справи.

З моменту, коли все почалося, ситуація перетворилася на справжній "лабіринт", заповнений абсурдними затримками та резонансними подіями. Погрібніченко вирішив влаштувати своєрідне "шоу", відмовившись від юридичної допомоги та просячи додатковий час для пошуку нового адвоката. Проте, новому захисникові довелося витратити чимало часу на детальне ознайомлення з усіма аспектами справи. Як наслідок, розгляд клопотань, відмова у закритті справи та повернення обвинувачення до прокуратури затягнулися приблизно на півроку.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд активно займався підготовкою до значущого слухання, обираючи дату для важливого розгляду справи. Водночас стартувала масштабна кампанія, що надала можливість сторонам висловити свої попередні позиції. Багато учасників процесу висловлювали невдоволення щодо висунутих їм звинувачень. Цей етап, відомий як "вступні доводи", тривав влітку та на початку осені, хоча його завершення зазвичай відбувається лише після ряду судових засідань.

На даний момент розгляд справи призупинено у зв’язку з декретною відпусткою судді Олени Танасевич. Відповідальність за ведення процесу під час її відсутності перейшла до Олексія Кравчука, який нещодавно висловив намір вийти з цієї справи. Він обґрунтував своє рішення тим, що у 2017-2018 роках працював разом з одним із підсудних на тому ж факультеті. Однак його прохання про самовідвід суд не задовольнив. Таким чином, слухання справи продовжиться з новим складом суддів, до якого увійдуть Ногачевський, Галабала та Кравчук.

Проте існує важлива проблема: додавання нового судді до складу колегії фактично означає, що розгляд справи доведеться почати заново. Це включає повернення до початкових стадій, зокрема необхідність повторної оцінки захисних аргументів, що може призвести до значних затримок, які можуть тривати кілька місяців. Крім того, варто підкреслити, що всі засідання в режимі реального часу транслюються на YouTube-каналі Вищого антикорупційного суду, що дозволяє всім зацікавленим сторонам слідкувати за розвитком справи.

В рамках совместного проекта, ориентированного на восстановление справедливости, было озвучено важное заявление, подчеркивающее, что незаконное обогащение противоречит основным принципам Конституции. Это открывает новые горизонты для осуществления ваших идей. Стоит отметить, что этические аспекты продолжают занимать центральное место в обсуждениях, и в настоящее время конкретные шаги по их решению еще не обозначены.

Які зміни відбулися в Київському окружному адміністративному суді після його закриття? Якщо у вас склалося враження, що всі судді втратили свої посади, це не зовсім так. Судді залишилися на своїх посадах і продовжують отримувати істотні виплати з державного бюджету. Важливо зазначити, що наразі вони не займаються розглядом справ, але все ще отримують значні зарплати, фактично не виконуючи свої професійні обов'язки.

Протягом минулого року 52 судді Київського окружного адміністративного суду не виконували свої обов'язки, що призвело до витрат державного бюджету приблизно 79 мільйонів гривень. Щомісяця їхня бездіяльність обходилася бюджету більш ніж у 6 мільйонів гривень. Якщо суд продовжить залишатися закритим ще протягом двох років, загальні витрати можуть перевищити 150 мільйонів гривень.

Павло Вовк, колишній керівник скасованого судового органу, щорічно отримує приблизно 2 мільйони гривень у вигляді компенсацій. Це викликає тривогу, оскільки державний бюджет продовжує фінансово підтримувати суддів, яких підозрюють у "політичній корупції". Ця ситуація активно викликає дискусії в суспільстві стосовно моральності подібних виплат.

У період з 2021 по 2023 рік команда, до складу якої увійшли Ігор Качур, Володимир Келеберда, Олексій Огурцов, Богдан Санін та Євгеній Аблов, заробила на 500 тисяч гривень менше, ніж їхній керівник, чий дохід становив 5,5 мільйона гривень на кожного члена команди. Качур та Аблов висловили намір вийти на почесну пенсію з гарантованими довічними виплатами. Однак Вища рада правосуддя вирішила тимчасово призупинити розгляд їхніх заяв через незавершені дисциплінарні розслідування, пов'язані з їхньою діяльністю в судовій системі.

В Україні нещодавно досягнуто важливих успіхів у реалізації ключових реформ. Зокрема, у травні 2022 року Національне антикорупційне бюро спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою отримали рішення Вищого антикорупційного суду, що дозволило конфіскацію активів на загальну суму понад 3,7 мільйона доларів, 840 тисяч євро, 20 тисяч фунтів стерлінгів і 230 тисяч гривень. Заплановано, що ці кошти будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України. Конфісковані активи були знайдені в сховищі, що належить брату Павла Вовка, Юрію Зонтову, який наразі підозрюється у можливих корупційних правопорушеннях, що перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду.

Нещодавно третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила важливе рішення щодо Павла Вовка, що полягає у тимчасовій зупинці виконання його суддівських функцій на невизначений термін. Крім того, йому заборонено брати участь у будь-якій професійній діяльності. У офіційному прес-релізі підкреслюється, що Вовк:

Сьогодні ми знаходимося на критично важливому етапі — чекаємо на фінальне рішення Вищої ради правосуддя. Для ефективного завершення процесу звільнення колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва надзвичайно важливо, щоб усі члени ради об'єднали свої зусилля та проявили єдність під час голосування.

Ця ситуація стала вирішальним чинником, що вплине на юридичні процедури, які, у свою чергу, просуваються повільніше через явище, відоме як "процесуальний спам". Варто відзначити, що ця тенденція може залишатися актуальною, оскільки етап судового розгляду вимагає ретельного аналізу доказів, що створює численні можливості для затримок. Наразі складається враження, що судді ліквідованого ОАСК продовжують отримувати значні щорічні виплати.

У нашій сучасній дійсності, коли світ стикається з безліччю викликів, важливо підтримувати позитивний підхід до подій. Закриття Окружного адміністративного суду Києва стало каталізатором для жвавих дискусій, оскільки ситуація виглядала не лише ускладненою, а й безвихідною. Вже минуло більше ніж півтора року з моменту, коли був внесений терміновий законопроект, що передбачає ліквідацію цього судового органу.

Усі ці зміни стали можливими завдяки сміливим особистостям, які не побоялися труднощів і невтомно прагнули реалізувати свої мрії. Вони стали рушійною силою багатьох протестів у місті, організовуючи масштабні акції, які вимагали перегляду судових рішень, незважаючи на скептицизм антикорупційних організацій та обмеження, накладені американською адміністрацією.

У Києві активно триває підготовка до формування нового адміністративного органу — Київського міського окружного адміністративного суду. Ця нова судова інституція буде створена на базі ліквідованого Окружного адміністративного суду столиці. Хоча новий суд вже отримав статус юридичної особи, його реальна діяльність ще не стартувала. На даний момент важко визначити, коли саме суд почне виконувати свої обов'язки.

В день, коли Україна святкує річницю закриття Окружного адміністративного суду в Києві, Верховна Рада прийняла знаковий законопроєкт, що передбачає створення Вищого суду з публічно-правових спорів (ВСПС). Це рішення знаменує важливий етап у реформуванні судової системи, оскільки новий суд покликаний вирішити численні проблеми, що виникли внаслідок закриття попередньої інстанції. Затвердження цього закону також відкрило шлях до отримання фінансової підтримки в розмірі 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Водночас варто зазначити, що Офіс Президента планує контролювати процес реформ у судовій системі, що може суттєво обмежити залучення міжнародних партнерів і представників громадянського суспільства до призначення нових суддів.