Absolutely! Just share the text you'd like me to modify, and I'll gladly assist in crafting a distinctive version for you.
У базі даних "Мартиролог України XX століття" на сьогодні зібрано дані про понад 140 тисяч людей, які постраждали від політичних репресій.
Під час урочистого відкриття експозиції "Жінки під прицілом НКВД" Анатолій Хромов, який очолює Державну архівну службу України, висловив свої думки щодо представлених матеріалів. Його коментарі стали підґрунтям для статті, підготовленої журналістом інформаційного агентства Укрінформ.
Протягом останніх п'яти років в Україні реалізується важливий проект "Мартиролог України XX століття", ініційований Державною архівною службою у співпраці з численними архівами. Основною метою цієї ініціативи є збір інформації про людей, які стали жертвами репресій. На сьогодні база даних містить дані про понад 140 800 осіб, які постраждали від дій радянської влади. Серед них є й ті, чиї долі тісно пов'язані з трагічними подіями, що відбулися в Биківнянських лісах.
Після детального аналізу інформації в цій базі, ми виявили значну проблему — відсутність можливості здійснення пошуку за гендерними характеристиками.
"Ми пропонуємо різноманітні методи збору даних, що дозволяють організувати інформацію відповідно до ключових критеріїв для прийняття рішень щодо осіб, які стали жертвами політичних репресій. Крім того, ми можемо формувати вибірки, враховуючи такі фактори, як етнічне походження, соціальний статус, імена та інші значущі характеристики. На жаль, наразі ми не маємо можливості проводити розподіл за статевою ознакою. Це питання потребує більш глибокого обговорення і співпраці з нашими партнерами, зокрема з фахівцями Центрального державного аудіовізуального електронного архіву, які мають відповідні знання. Сподіваємося, що в майбутньому зможемо інтегрувати гендерний аспект у нашу роботу або, принаймні, розробити план для його впровадження," - зазначив Хромов.
Ольга Бажан, очільниця Центрального державного архіву громадських об'єднань та українського народу, повідомила про виявлення понад 50 тисяч кримінальних справ у фондах архіву. Ці матеріали є надзвичайно важливими для комплексного вивчення історії затримань мешканців Києва та прилеглих районів у різні епохи.
Після ретельного вивчення як статистичних показників, так і індивідуальних чинників, Бажан з впевненістю стверджує, що його дослідження показало, що приблизно 60 тисяч осіб зазнали переслідувань.
Тетяна Шептицька, яка обіймає посаду заступника генерального директора з наукових питань у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили", повідомила, що на стінах Міжнародного меморіалу жертв тоталітарних режимів зафіксовано 18 462 імен. Це число лише частково відображає масштаб жахливих людських втрат, викликаних жорстокими репресіями в період комуністичного правління.
Проте, під час ретельного вивчення цього незвичайного списку слід звернути увагу на те, що він містить 651 жіноче прізвище, що належить різним особам. Ця цифра може зазнавати змін з часом. Головною метою нашого дослідження було проаналізувати вікові категорії, щоб виявити, які жінки привертали увагу чекістів, а також визначити можливі вікові групи. Зібрані дані свідчать про присутність 19-річних студенток, які тільки починають свій шлях у дорослому житті, а також жінок віком понад 85 років, – зазначила Шептицька.
Згідно з інформацією, отриманою від агентства Укрінформ, на 27 вересня 2024 року в "Українському мартирологу ХХ століття" зареєстровано 137074 особи, які постраждали від репресивних режимів.
