Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll get started on it.

Російські війська не зупиняються у своїх спробах прорватися або оточити агломерацію Покровськ - Мирноград. Обидва населені пункти зазнають постійних авіаційних та артилерійських атак. Незважаючи на це, тисячі місцевих жителів продовжують залишатися на своїй землі, відмовляючись покинути рідні місця.

На деяких ділянках російські війська наблизилися до околиць міст, відстань до яких становить менше двох кілометрів. Щоб не допустити наближення ворога до житлових районів, бійці 38 бригади ведуть оборонні дії на підступах до позицій противника.

Без нашої підтримки морські піхотинці не впораються. Тому команда "Подробиці" розпочинає збір коштів на дрони. Реквізити будуть наведені далі в репортажі з Мирнограда.

Реквізити збору на дрони:

Ось як виглядає Мирноград сьогодні: ще влітку минулого року тут активно працювали кав'ярні та магазини, а місцеві мешканці навіть не уявляли, що їхнє рідне місто за кілька місяців перетвориться на безлюдну руїну. Російські війська підійшли на відстань кількох кілометрів до житлових районів. У результаті, місто піддається обстрілам з різних видів артилерії, від мінометів до авіаційних бомб. Постійні атаки призводять до катастрофічних руйнувань, які важко описати словами...

Втім, артилерія й авіація не єдина біда. В небі над містом цілодобово полюють ворожі дрони. Вони б'ють і військову, і цивільну техніку - врятуватися від них майже не можливо. Дзижчання двигунів у небі тут просто не змовкає.

Станіслав Кухарчук, журналіст.

Наш бронеавтомобіль "Козак", як ви можете помітити, став жертвою цього російського ФПВ-дрона, виготовленого з алюмінієвої рами. Навіть наявність протикумулятивної антидронової сітки не змогла захистити техніку... Автомобіль згорів. Сподіваюся, що наші хлопці залишилися неушкодженими.

Весняне прибирання під звуки вибухів, серед руїн і спаленої техніки на вигляд процес геть сюрреалістичний. Але в цьому пеклі люди намагаються не тільки вижити, а й хоч якось організувати свій побут.

Володимир займається відновленням даху сусідського будинку, який постраждав від потужного вибуху. Він зняв шифер з поряд розбитого дому, оскільки через постійні обстріли нові будівельні матеріали сюди вже давно не доставляють. Чоловік поки що не планує залишати Мирноград.

Володимир - житель Мирнограда:

Я тут прописаний, пенсію носять - тут моя земля, тут я строился, тут мій дід жил, прадід... І що тепер, я кину, кому!? Все літає, шумить, гудить.

І таких людей у Мирнограді до трьох тисяч. Точну кількість жителів встановити нереально - каже офіцер військово-цивільної співпраці 38-ї бригади морської піхоти. Максим постійно вмовляє місцевих виїжджати до безпечних регіонів та марно.

Максим - офіцер військово-цивільної співпраці 38 ОБрМП:

Насправді є дуже велика кількість людей. Вони просто сидять, очікують і сподіваються - хтось на "руській мір", а хтось на те, що ми все-таки стримаємо ворога. І, на жаль, гинуть... На сьогодні статистика дуже погана, на день по 2-3 людини, які підпадають під ФПВ, під удари артилерії, мінометів і також КАБів.

Лише вночі, під завісою темряви та густого туману, морські піхотинці тихо просуваються вулицями Мирнограда. Вдень це заняття стає набагато небезпечнішим через численні ворожі дрони. На позиціях також оперативно проводять заміни, доставляють провізію та боєприпаси — транспорт повинен покинути небезпечну зону ще до світанку.

Ще з осені 38 бригада морської піхоти успішно тримає ворога на підступах до Мирнограда і не дає просунутись у забудову. Кожен новий ранок тут, на передовій, схожий на попередній - росіяни шаленіють від опору і щедро приправляють ранкову каву морпіхів смертоносним залізом.

Нічого, зараз і ми візьмемося за справу... У них - "Гради", а в нас - пукалка.

Так жартівливо морпіхи називають свій 120-міліметровий міномет. І його достатньо, щоб стримувати штурми на наш передній край. Втім, працювати доводиться часто...

Російські війська все ще мають значну перевагу в артилерії. Проте справжньою загрозою для мінометників є не лише снаряди, а й безпілотники. Незважаючи на це, під час оборони від атак бійці вже не звертають на них уваги...

Олександр - один з тих, хто може вважатися ветераном у цій справі. Він вирішив стати добровольцем для захисту батьківщини ще в березні 2022 року. За його плечима - оборонні бої на Донеччині, участь в операції в Кринках і знову повернення на Донеччину. У мирному житті він працює слюсарем, а на фронті проявляє себе як досвідчений командир міномета. І про свій вибір не шкодує ні на мить.

Олександр - військовослужбовець 38 ОБрМП:

Ситуація навколо зовсім не проста. Можна зазначити, що і в Кринки, і в Херсоні, і взагалі тут - всюди тривають бої... Ось таке воно... Якщо всі залишаться бездіяльними, то що з цього вийде? По суті, нічого не зміниться.

Поки бійці морської піхоти тримають позиції, Мирноград залишиться в безпеці.