Of course! Please provide the text you'd like me to rephrase, and I'll help you craft a distinct version.
У розмові з РБК-Україна в рамках проекту Styler Абіє висловила свої емоції щодо участі у цьогорічному Національному відборі. Співачка ретельно проаналізувала сенс своєї пісні у контексті конкурсу та поділилася своїми думками про музикантів, які обрали не виступати під час війни.
Запрошую вас розповісти про свої творчі успіхи, представлені на конкурсі. Які ключові ідеї ви реалізували у своїй роботі, і які почуття хочете викликати у тих, хто її спостерігає?
Композиція "Дім" є відображенням моєї особистої подорожі та знаходить відгук у багатьох слухачів. Цю пісню я написала, надихаючись власними переживаннями і емоціями. Вона малює образ жінки, яка символізує концепцію дому — місця, де може початися новий етап життя. Чому я обрала саме жіночий образ? Чому це питання настільки глибоко резонує в моїй душі? Безмежна сила жіночності надихає мене, і суть цього твору полягає в тому, що справжня сила не має жодних гендерних обмежень. Я часто спостерігаю, як жінки невтомно борються та несуть величезний тягар у важкі часи, такі як війна. Вони виконують як материнські, так і батьківські ролі, приймаючи на себе всі обов'язки задля добробуту своїх дітей.
Жінки відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні сімейних традицій, вихованні дітей та формуванні нашого повсякденного життя. Я щиро ціную їхню відданість і зусилля. Необхідно зазначити, що я рішуче засуджую будь-які прояви насильства. За статистикою, близько 70% жінок в Україні стикаються з різними формами агресії, що є серйозною соціальною проблемою. Я часто спілкуюсь із жінками, які діляться своїми переживаннями стосовно насильства, об'єктивізації та сексуалізації. Мене хвилює, що багато з них не мають можливості вільно обирати свій стиль одягу чи висловлювати свої думки. Надто часто ми змушені бути обережними, щоб уникнути небезпечних ситуацій. Нам потрібно залишатися уважними, усвідомлюючи, куди йдемо та як виглядаємо, аби почуватися в безпеці.
Ця тема справді захоплює мене, і я відчуваю потужне бажання поділитися своїми ідеями. Моя мрія полягає у створенні платформи в європейському контексті, де кожен матиме можливість вільно висловлювати свої думки, показувати свою індивідуальність і не боятися негативних реакцій через свій вигляд. Це питання глибоко пов’язане з традиційними стереотипами та радянськими моделями поведінки, які досі впливають на наше суспільство. Я щиро прагну звільнитися від цього тягаря і сподіваюся продемонструвати на Євробаченні, а також довести собі та іншим, що ми можемо бути незалежними, оригінальними та позбавленими застарілих упереджень.
Коли ж виникла ідея створення цього музичного твору?
Під час мого візиту до звільнених регіонів, зокрема у Херсон, я стала свідком жахливих подій, що стали наслідком злочинних дій російських військових під час їхньої окупації. Найбільше ці події вразили жінок. Спогади про побачене залишили глибокий слід у моїй пам’яті, адже усвідомлення того, що такі жахіття продовжують відбуватися, не дає мені спокою. Ми не маємо права залишатися байдужими до цієї катастрофічної ситуації, адже поруч з нами є люди, які все ще страждають. Це жорстока реальність, з якою стикаються тисячі українців. У мені зростає потужне бажання підтримати всіх жінок, які стали жертвами різних форм насильства.
Ваші коментарі висвітлюють усталені стереотипи, які пов'язують жінок з конкретними стилями блуз і сорочок у їхньому одязі. Таке уявлення часто сприймається як показник елегантності та гарного смаку. Крім того, різноманітність компонентів у їхньому гардеробі може свідчити про серйозне ставлення до моди та здатність адаптуватися до різних обставин.
Я обираю число 40 як ключовий елемент своєї творчої діяльності. Це число стає основою для різноманітних інтерпретацій, адже кожен мій проект перетворюється на своєрідне дослідження. Я уважно вивчаю та структурую інформацію, і час від часу до мене приходять ідеї, наповнені таємницями.
Близько шести років тому я вперше занурилася в дослідження фольклорних значень, пов'язаних із числом сорока. Коли я почала працювати над своєю піснею, це число стало її ключовим мотивом, і я вирішила ретельно дослідити всі його трактування. Моя композиція зосереджена на концепції дому та образі жінки, яка втілює цю ідею. Одним із найцікавіших відкриттів стало те, що вагітність триває 40 тижнів — це стало першим важливим аспектом моїх роздумів. У нашій культурі також існує повір'я, що через 40 днів після смерті душа залишає тіло. Ці спостереження справили на мене глибоке враження, адже вони тонко підкреслюють основну тематику моєї пісні.
Протягом чотиридцяти років Мойсей вів свій народ через безмежні піски пустелі, в пошуках надії та порятунку. Ця подорож стала символом сучасних зусиль у прагненні до свободи та відновлення. Число 40 має глибоке символічне значення, яке відображає процеси трансформації та змін, а в біблійних оповідях підкреслює важливі етапи розвитку. 40 — це не просто цифра, а знакова віхи в історії нашого народу. Уявіть, що кожна з наших прабабусь зберігала у своїх скринях по 40 вишитих сорочок, адже наша культура є надзвичайно багатою, незважаючи на жорстокі напади, зокрема з боку Росії. На жаль, багато спогадів про моїх предків було втрачено, оскільки численні елементи нашого минулого зникли з плином часу.
Абіє поділилася своїми причинами, які підштовхнули її до участі в Національному відборі (фото були надані нею).
Які обставини спонукали вас обрати ім'я Абіє? Розкажіть, як з'явився ваш творчий псевдонім і яку значущу історію він відображає.
Цей термін має багатогранну та складну історію, яка завжди привертала мою увагу. Я вперше зустрілася з ним під час навчання у старшій школі, і він швидко став асоціюватися в моїй свідомості з такими поняттями, як "неочікуваність", "еволюція" та "раптові зміни". Вибір конкретних прикладів його використання та сучасних тлумачень виявився для мене досить непростим завданням, проте цей термін залишив яскравий слід у моїй пам’яті, спонукаючи до глибоких роздумів. Це явище може виникати раптово, тривати певний час, а згодом знову з’являтися, захоплюючи мою уяву. Я навіть почала помічати його у своїх снах. Хоча його точне значення залишалося для мене загадкою, я вирішила назвати його – АбІє.
Що ви сподіваєтеся отримати від цьогорічного Національного відбору? Які почуття вас супроводжують під час вашої участі в цьому конкурсі?
Сподіваюся, що мої зусилля виправдають усі сподівання (усміхається). Я дійсно вражений, що моя презентація може стати важливим моментом для всіх, хто тут присутній. Кожен член команди, що працює над фіналом Національного відбору, вніс свою унікальну ноту, і я прагну не лише насолодитися моментом виступу, а й досягти нових вершин. Це буде моя перша можливість виступити на такій значущій сцені, і я з нетерпінням чекаю незабутніх вражень та шансів вразити аудиторію.
Чи відчуваю я напруження перед конкурсами? Це зовсім не означає, що я слабкий. Кожен учасник має свою унікальність і приносить на змагання свою індивідуальну точку зору. Дати можливість страху перед конкурентами вплинути на мої рішення — це не найкращий підхід. Головне — втілити свої ідеї на найвищому рівні. Я планую зосередитися на детальному вивченні своєї теми та прагну донести її до слухачів у найбільш зрозумілій і доступній формі.
Розкажіть про емоції, які вас переповнювали під час підготовки до заключного виступу. Які почуття охопили вас, коли ви отримали відгук від Тіни Кароль щодо вашої роботи? Чи виявили ви в її рекомендаціях аспекти, які можуть бути корисними для вашого подальшого професійного зростання?
Тіна не надала мені жодних порад щодо покращення моєї роботи. Хоча вона висловила своє захоплення моєю музикою, конструктивної критики не було. Проте я вирішила внести деякі зміни: перезаписала вокал і ще раз прослухала трек, адже попередня версія була записана ще в минулому році. Я вклала чимало зусиль у цю композицію і хотіла, щоб її звучання максимально відображало мої справжні емоції.
Абіє висловила свої думки про конкурс, що відбувався в рамках Національного відбору, і доповнила свої коментарі фотографіями, які вона представила.
Ви стали частиною проекту "Культурний десант", який має на меті організацію музичних подій для військових. Чи відчували ви коли-небудь занепокоєння або сумніви щодо проведення концертів, враховуючи можливі ризики?
Страх є незмінною частиною нашого емоційного спектра, супроводжуючи нас на всіх етапах життя. Він походить з нашого минулого і сучасних викликів, постійно нагадуючи про свою присутність. Ця емоція підштовхує мене до глибшого самопізнання. Я переконаний, що цікавість є важливим аспектом нашої природи, тому намагаюся уважно слухати свої внутрішні пориви. Коли я виходжу на сцену, страх стає моїм незмінним партнером під час кожного виступу. Проте, спостерігаючи за іншими, які також відчувають страх, але не дозволяють йому керувати своїм життям, я відчуваю, як моя власна сила зростає. Вони стають для мене джерелом натхнення, що мотивує до досягнення нових вершин.
Чи задумувалися ви коли-небудь над тим, як події, що відбуваються в найвіддаленіших куточках планети, відрізняються від тих, що розгортаються в центрі конфлікту?
У нашому житті існує безліч аспектів, що потребують нашої уваги. Багато ветеранів, а також тих, хто постраждав від наслідків російської агресії, переживають значні труднощі. Встановити чіткі межі між військовими та цивільними особами є надзвичайно складним завданням. Я намагаюся висловлювати свої думки максимально чесно. Це не означає, що я не відчуваю співчуття до людей, які живуть у мирних зонах; проте відкритість у зонах конфліктів має свої особливості. Якщо у вас немає щирого бажання допомагати іншим, ділитися своїм досвідом, проявляти вдячність і любов, життя в таких умовах може стати справжнім випробуванням, оскільки атмосфера там дійсно унікальна.
Ця унікальна взаємодія між людьми створює особливий зв'язок. У скрутні часи вони дійсно стають одне для одного ніби рідними. Коли ти входиш у їхнє товариство, відразу відчуваєш тепло і затишок, ніби повертаєшся додому. Щоб здобути їхню довіру, потрібно проявити таку ж щирість, відкритість та сміливість, як і вони.
Багато художників вирішують утриматися від участі у військових формуваннях, особливо в зонах, де тривають активні бойові дії, адже в таких обставинах ймовірність небезпеки значно зростає. Які ваші думки щодо цього питання?
Тривога — це абсолютно нормальна реакція, і я не маю наміру засуджувати тих, хто відчуває страх і невпевненість перед відправленням на фронт. Якщо хтось бажає підтримати військових і внести свій вклад у нашу перемогу з тилу, беручи участь у благодійних заходах або надаючи гуманітарну допомогу, це також є важливим елементом нашої спільної мети.
Кожен із нас робить вибори, грунтуючись на своєму життєвому досвіді, емоційному стані та усвідомленні відповідальності. Чимало людей переживають занепокоєння за своє благополуччя та безпеку рідних, що може ускладнити їхнє прагнення шукати нові можливості та альтернативи. Це питання дійсно вимагає ретельного обговорення. Я вважаю, що засуджувати тих, хто стикається з подібними викликами, є неправильно, оскільки кожен має право на свої власні рішення та точки зору. Проте, коли з’являється шанс дослідити нові горизонти, не варто його втрачати. Адже кожен вибір стає унікальним досвідом для кожної особи.
Представниця національного відбору висловила свої міркування щодо послання, яке вона хотіла б донести до світової спільноти через творіння, створене художником.
Які таємні прагнення та мрії заховані в глибинах вашої душі?
Моя мрія є основою всіх моїх вчинків. Вона веде мене через шлях, сповнений досягнень і тріумфів. Це захоплююча подорож до самопізнання, яка пронизує мою музику, моє бажання зануритися в культуру та залишити свій слід в історії мого народу. Завжди це було моїм справжнім покликанням. Моя мрія яскраво світить у моєму серці, і завдяки Національному відбору я поступово наближаюся до її втілення.
Який етап у вашому житті став тим вирішальним моментом, який спонукав вас зануритися у світ музики? Що стало тим джерелом натхнення, яке дало вам усвідомлення, що музика займе важливе місце у вашій життєвій подорожі?
З самого початку свого життя я спостерігала, як мистецтво пронизує всі аспекти нашого буття, адже виросла в родині, де культура і креативність завжди були на першому місці. Моє оточення складається з яскравих особистостей, кожна з яких має власні унікальні погляди на життя. Вони невпинно прагнуть до нових відкриттів, що дало мені змогу вільно висловлювати свої думки ще з раннього дитинства. Протягом останніх 15 років я повністю занурена у світ танцю, намагаючись продовжити спадок своєї бабусі — відомої балерини. Моя мама є талановитою художницею та гончаркою, яка створює вражаючі керамічні роботи. Я також активно займаюся живописом, черпаючи натхнення з дизайнерських ідей та реалізації нових творчих проектів.
Раптово, без будь-яких передзнаменувань, в моєму житті відбулася подія, що кардинально змінила мій курс: я зустріла людину, яка відкрила мені нові перспективи у світі музики. У цей знаковий момент я усвідомила, яке велике щастя приносить мені спів, і наскільки я ціную своє унікальне звучання, його різноманітність і безмежні можливості. Це стало істинним джерелом моєї внутрішньої сили. Музика і мій голос перетворилися на незамінну частину мого натхнення та радості в житті.
Коли ви думали про своє залучення до Національного відбору, чи виникали у вас якісь сумніви або запитання щодо процедури? Які почуття охоплюють вас на цьому етапі, зважаючи на те, що ви вже досягли фіналу? Чи справдилися ваші сподівання?
Прагнення висловлювати свої емоції та думки завжди знаходить відображення в поведінці людей. Можливо, я вже не раз стикалася з подібними моментами, але не приділяла їм уваги. Я просто реагувала на ситуації, вважаючи, що в ці хвилини важливіше зосередитися на вирішенні термінових завдань.
Якщо цього року ви не досягнете успіху на Національному відборі, чи маєте намір знову випробувати свої сили в наступному сезоні?
Чому б не скористатися цим унікальним моментом, коли я відчуваю потужний потік космічної енергії, щоб втілити свої творчі задуми, поетичні роздуми та нестандартні ідеї? Я завжди готовий до нових викликів. Це чудова нагода для самовираження, щоб висловити важливі думки та зосередитися на суттєвих аспектах. Я щиро вдячний таким платформам, як Національний відбір і Євробачення, які активно піднімають важливі питання. Вірю, що ці можливості варто використовувати на всі сто.
Абіє розповіла про свій досвід, який міг небезпечно вплинути на її зір, підкреслюючи значення візуальних образів і їх роль у її щоденному житті.
Не так давно ви згадали про деякі проблеми зі здоров'ям. Чи могли б ви розповісти, що саме вас турбує?
Коли я дізналася, що потрапила до фіналу, мене охопили неймовірні емоції — це був справжній шок, переповнений щастям. Ми вирішили взяти під опіку кішку з Сумщини, сподіваючись, що вона стане чудовим компаньйоном для нашої улюбленої кішки, яку ми врятували на початку війни. Проте нова мешканка виявилася старшою і не змогла знайти спільну мову з нашою досвідченою подружкою. На жаль, стара кішка проявила агресію: раптово стрибнула мені на обличчя, вдарила лапою по оці, завдавши серйозних ушкоджень своїми кігтями. В результаті мені довелося звернутися за медичною допомогою, а лікування виявилося тривалим і важким. Найгірше було те, що травма виявилася серйозною, і лікарі не змогли дати жодних обнадійливих прогнозів щодо мого одужання.
Відновлення зору після серйозних травм — це складний і тривалий шлях, який часто супроводжується відчуттям безвиході. Я не раз чула, як люди висловлювали свої сумніви: "Ніхто не може з упевненістю стверджувати, що ви знову зможете бачити". Однак я щиро вдячна за те, що змогла вчасно отримати медичну допомогу. Лише через тиждень після початку лікування ми помітили перші позитивні зміни, які здивували лікарів. Вони підкреслили важливість цього досягнення, оскільки раніше існувала реальна загроза повної втрати зору. Сьогодні моє зір покращилось на 50%, і цей прогрес надихає мене — око поступово відновлюється. Сподіваюся, що через півроку зможу досягти ще більш вражаючих результатів. Хоча, можливо, ідеального зору я не зможу отримати, я продовжую боротьбу, дотримуючись усіх рекомендацій і вірячи в позитивні зміни.
Під час проходження лікування, коли я брала участь у прослуховуваннях, я несподівано зіткнулася з алергічною реакцією на призначені мені препарати. Це призвело до виникнення набряку Квінке, оскільки медикаменти виявилися невідповідними в критичний момент. Лікарі попередили, що з таким рівнем набряків мої шанси на успішний виступ були вкрай низькими. Проте я була сповнена рішучості і прагнула вийти на сцену. Врешті-решт, мені вдалося досягти бажаного результату, якого я так сильно прагнула.
