Олег Шарп: Стратегія Трампа - створити Україну як буферну територію -- Блоги | OBOZ.UA

Ви знаєте, що у передвиборчій гонці у США я підтримую демократів. Бо вважаю їх кращим вибором з точки зору інтересів Києва. Ми ж відкрито говоримо про вибори у Молдові та Грузії з цієї позиції - так чому не можемо говорити так само про США? Можемо, і це не втручання у вибори, а аналіз наслідків для України.

Щоб уникнути враження однобокої пропаганди в моєму викладі, я звернуся до думки експертів у сфері зовнішньої політики від республіканської партії, висловленої в New York Times. Це позиція Роберта О'Брайєна, який займав пост радника з національної безпеки у адміністрації Трампа, та Елбріджа Колбі, який був помічником міністра оборони в той же період.

Зокрема, Колбі зазначив, що Трамп відкритий до діалогу зі своїми опонентами та готовий їх вислухати. За його словами, нинішня позиція Білого дому щодо України обумовлена браком гнучкості та практичності, які завжди характеризували Трампа.

Колбі висловив думку, що під час президентства Трампа Україна не повинна приєднуватися до НАТО. Він також зазначив, що з Росією необхідно укласти реалістичну угоду, яка допоможе уникнути конфлікту із західними країнами в цілому.

О'Брайєн, в свою чергу, зазначає, що Трамп також дотримуватиметься курсу на непередбачуваність, адже росіяни "залишаться в невіданні щодо наших дій, але водночас ми підтримуватимемо діалог і будемо проявляти доброзичливість у спілкуванні з ними".

Це те, що, здається, залишається поза увагою багатьох. Трамп мав досить теплі стосунки з Путіним та Сі Цзіньпіном. Проте він використовував цю відкритість, щоб висловлювати їм складні та непрості речі, - зазначив фахівець.

Головним інструментом тиску на Росію стосовно України він вважає санкції.

"Я ввів би масштабні санкції -- не символічні санкції -- наклав би повні санкції на Центральний банк рф, наклав би вторинні санкції на китайські компанії, які ведуть бізнес з росією, скоротив би прибуток, який отримують путін та олігархи. Це може призвести до того, що вони сядуть за стіл переговорів з українцями в дусі доброї волі. Це один із підходів".

Експерт вважає, що Трамп не піде на військову ескалацію, але він може піти на економічну ескалацію і стимулювати їх до досягнення рішення.

Колбі також вважає, що військового рішення щодо України у США не буде, тому що "українці стикаються з дуже серйозними проблемами з робочою силою, нестачею боєприпасів, яка не має нічого спільного лише з силою волі, але пов'язана з виробничими потужностями західного світу".

"І зрештою, потрібно укласти перемир'я десь уздовж лінії зіткнення, на лінії фронту, тому що саме так закінчуються війни, подібні до цієї", - додав Колбі.

Брайєн вважає, що необхідно перенести відповідальність за подальше озброєння Києва на європейські країни.

"Лише Німеччина володіє економікою, що перевищує російську. В принципі, Німеччина здатна самостійно впоратися з російською загрозою, використовуючи звичайні озброєння," - зазначив він.

Іншими словами, завершення конфлікту на фронті, ведення переговорів з Путіним, перекладання відповідальності за війну на європейські країни, відмова від членства в НАТО та перетворення України на буферну територію. Ось який сценарій може реалізувати Трамп, якщо знову опиниться при владі.

* * *Тепер від себе... Буферною зоною з багатьох об'єктивних причин Україна більше не буде. І ніякі концепції нейтралітету тут вже не допоможуть. Або ми до останнього бʼємося за НАТО, або ми станемо частиною руского міра.

На сьогоднішній день 60% українців (порівняно з 72% у лютому) висловлюють готовність витримувати війну стільки, скільки це знадобиться. Проте існує вимога про справедливий розподіл навантаження від війни.

Журналіст, якого я давно шаную, висловив свою думку, що спочатку потрібно захистити державність, а питання корупції можна вирішити пізніше. З одного боку, з цим можна погодитися. Але з іншого — коли українці спостерігають, як високопосадовці з інвалідністю і керівники медичних комісій володіють величезними статками, це викликає гнів і розчарування. І повірте, з тих 60%, хто був готовий терпіти війну "до останнього", незабаром залишиться лише 50%, а потім і ще менше.

Бо людям важлива не тільки перемога, але й СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Так що саме з причини того, що тягар цієї війни розподілений в Україні дуже несправедливо, більшість людей може у серцях погодитись на трампівський підхід до завершення війни.

Я усвідомлюю серйозність цих наслідків, але вважаю, що, перебуваючи в Америці, не можу дати поради українцям, які кожного дня стикаються з ракетними обстрілами, бомбами та безперервним стресом.