Свіжі результати роботи амбіційного радіотелескопа можуть відкрити нові горизонти в космології.
Атакамський космологічний телескоп завершив свою місію. Нещодавно з'явився останній, шостий випуск його даних. Цілком ймовірно, що ці дані можуть виявитися вирішальними для розкриття однієї з найбільш складних загадок сучасної науки – напруження Габбла.
Протягом майже двох десятиліть Атакамський космологічний телескоп заглядав у найглибші куточки минулого Всесвіту, розкриваючи його численні загадки для наукової спільноти. Однак зараз його місія досягла свого завершення. Незважаючи на це, дослідники з нетерпінням очікують на останній, найповніший набір даних, який був опублікований у журналі Journal of Cosmology and Astroparticle Physics. Ці дані можуть стати важливим кроком у нашому розумінні еволюції всього, що нас оточує.
Мова йде про явище, відоме як напруга Габбла, яке проявляється в тому, що вимірювання одного з ключових фізичних параметрів показують різні результати в залежності від застосованого методу. Це стосується сталої Габбла — величини, що характеризує швидкість розширення нашого Всесвіту.
Традиційним способом вимірювання цієї величини є визначення швидкостей і відстаней до сусідніх галактик за допомогою специфічного типу зірок — цефеїд, які в них присутні. Однак існує й інший метод, який дозволяє отримати цю інформацію, а саме — аналіз реліктового випромінювання, тобто світла, що доноситься до нас з епохи, коли Всесвіт тільки починав своє існування.
Обидва ці підходи не забезпечують надзвичайно високої точності, але суттєва різниця між ними ускладнює можливість впевненого пояснення цієї неточності. Це породжує безліч теорій, щодо яких науковці обговорюють протягом десятиліть, і які можуть сприяти більш точному картографуванню реліктового випромінювання та його всебічному вивченню.
Для цієї мети було розроблено Атакамський космологічний телескоп. Він здатен з високою точністю вимірювати інтенсивність реліктового випромінювання на різних частинах небесної сфери. Ця інтенсивність виявляється нерівномірною, що вказує на те, що навіть на ранніх стадіях свого існування наш всесвіт мав неоднорідну структуру. Це відкриття пов'язане з багатьма іншими космологічними теоріями та загадками, які ще чекають на своє розв'язання.
Крім того, Атакамський космологічний телескоп із високою точністю вимірював поляризацію реліктового випромінювання. Це -- характеристика, яка показує, як вирівняні в одній площині електромагнітні коливання. Вона може багато розповісти про те, в яких умовах утворилися фотони і що вони зустріли на своєму шляху.
Взагалі-то такі вимірювання вже проводилися раніше. Цим займався запущений у 2009 році європейський телескоп Planck і саме на його даних багато в чому ґрунтується сучасне розуміння напруження Габбла. Однак його дані були неповними, зокрема він досить поверхнево вивчав поляризацію реліктового випромінювання.
Головний результат роботи Атакамського космологічного телескопа полягає в тому, що цей інструмент, який має діаметр тарілки у 6 м проти 1,5 у Planck отримав значно точнішу картину раннього Всесвіта і водночас підтвердив його загальні висновки.
Неузгодженість дійсно існує, це -- не артефакт і вона саме така, як було встановлено раніше. Водночас нові дані вже дозволили спростувати близько 30 різноманітних теорій, які могли б пояснити, що ж відбувається і це добре, боколи їх забагато -- це навіть гірше, ніж коли немає жодної.
Вчені висловлюють надію, що дані, отримані завдяки телескопу, дозволять створити надзвичайно детальну картину подій, що відбувалися в ранньому Всесвіті. Це, в свою чергу, може допомогти вирішити суперечності, пов’язані з числовими показниками, які надає телескоп Габбл.
