Пакистан висунув кандидатуру Трампа на здобуття Нобелівської премії миру.
Уряд Пакистану номінував президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру "на знак визнання його рішучого дипломатичного втручання" в конфлікт Індії та Пакистану.
"У контексті загострення регіональної напруги президент Трамп проявив значну стратегічну прозорливість і виняткові навички державного управління, активно взаємодіючи як з Ісламабадом, так і з Нью-Делі. Це сприяло деескалації швидко погіршуючої ситуації, в результаті чого було досягнуто припинення вогню та запобігання більш масштабному конфлікту", - зазначається у заяві уряду Пакистану.
Ісламабад вважає, що це втручання є "свідченням його ролі справжнього миротворця та його відданості вирішенню конфліктів шляхом діалогу".
Номінаційний процес розпочався після того, як у п'ятницю журналісти запитали Трампа про Нобелівську премію. Він висловив думку, що має отримати цю нагороду з кількох причин, зокрема за свою діяльність щодо Індії та Пакистану, а також за організацію мирної угоди, яку, за його словами, планується підписати для завершення конфлікту між Конго та Руандою.
"Я повинен був отримати цю нагороду чотири або п’ять разів. Нобелівську премію миру мені не вручають, адже її отримують тільки представники ліберальної течії", - зазначив президент.
Трамп висловив своє невдоволення щодо того, що не отримає цю нагороду. У своєму пості на платформі Truth Social 20 червня він зазначив: "Я не отримую Нобелівську премію миру, незалежно від моїх зусиль".
Індія та Пакистан досягли угоди про припинення вогню в травні, після кількох днів інтенсивних ракетних атак між ними. За словами Трампа, він зіграв важливу роль у цьому процесі.
Раніше Дональд Трамп не раз висловлював думку, що заслуговує на ту ж нагороду, яку отримав колишній президент Барак Обама в 2009 році. Під час своїх бесід із журналістами Трамп також регулярно характеризує себе як миротворця.
Висунення Трампа Пакистаном стало його п'ятою номінацією. Коло осіб, які можуть подавати кандидатури на здобуття премії, дуже широке, включаючи університетських професорів і членів національних асамблей.
