Паливний дефіцит у Росії: яким чином Білорусь підтримує агресора постачанням пального.

Які потужності має нафтопереробна промисловість Білорусі та яку вигоду країна отримує з експорту пального до РФ - у матеріалі РБК-Україна.

З серпня Україна посилила удари по російських нафтопереробних підприємствах, намагаючись зменшити фінансові надходження агресора від експорту енергії, а також ускладнити постачання пального для російських військових. Протягом останніх кількох місяців українські безпілотники здійснили атаки на принаймні 15 НПЗ у Росії.

Обсяги обробки нафти на російських НПЗ зменшилися до рівня нижче 5 мільйонів барелів на добу, згідно з даними Bloomberg. У порівнянні з показниками до атак, нафтопереробка в Росії скоротилася на 9%, що становить приблизно 500 тисяч барелів на добу.

Це, своєю чергою, поглибило дефіцит палива всередині Росії. У відповідь уряд РФ ввів заборону на експорт дизельного пального для трейдерів до кінця поточного року та повну заборону на експорт бензину продовжив до кінця 2025 року. В останні тижні в декількох російських регіонах було введено нормування палива.

Щоб компенсувати внутрішній дефіцит, Росія значно збільшила обсяги імпорту пального з Білорусі. У вересні експорт бензину з Білорусі залізничним транспортом зріс у чотири рази в порівнянні з серпнем. Постачання бензину з білоруських нафтопереробних заводів до російського ринку досягло 49 тисяч тонн, що становить приблизно 14,5 тисячі барелів на день, повідомляє Reuters. Обсяги постачання дизельного пального у вересні становили близько 33 тисяч тонн.

У період радянської епохи в Білорусі було зведено значний нафтохімічний комплекс. Ключовими підприємствами в сфері нафтопереробки країни є Мозирський завод нафти і "Нафтан", розташований у Новополоцьку. Загальна потужність цих заводів дозволяє обробляти до 22 мільйонів тонн нафти щорічно.

У період 2023-2024 років обсяги переробки нафти в Білорусі становили близько 15 мільйонів тонн на рік, згідно з даними Deutsche Welle. Перед початком війни постачання нафти до Росії були незначними, оскільки їх рентабельність не могла конкурувати з експортом до країн Європейського Союзу та України. З 2022 року інформація про напрямки експорту нафтопродуктів з Білорусі залишалася недоступною, а індентифікація покупців залишалася під питанням.

Енергетичний сектор Білорусі насправді вже давно не контролюється виключно цією країною, підкреслив Андрій Закревський, директор Асоціації "Нафта і газ України". Він також зазначив, що серед акціонерів білоруських нафтопереробних заводів присутні російські компанії.

"В цьому регіоні постійно існує необхідність знаходити компроміс між інтересами місцевої адміністрації, державних підприємств та Росії", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна, підкресливши, що атаки на трубопровід "Дружба" позначилися на поставках російської нафти до Білорусі.

В умовах, коли Росія стикається з дефіцитом пального внаслідок українських ударів по нафтопереробним підприємствам, Білорусь має шанс скористатися цією ситуацією для нарощування експорту. Проте не варто сподіватися, що вона зможе повністю перенаправити весь свій експорт на російський ринок.

Виробництво на нафтопереробних заводах регулюється довгостроковими угодами, тому значно збільшити обсяги постачання до Росії виявиться складно, зазначив у коментарі для РБК-Україна директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

"Росіяни не можуть просто прийти і заявити: 'Ми потребуємо, тож тепер давайте постачайте нам'. У них все сплановано на тривалий термін, тому це може накладати обмеження на обсяги," - зазначив експерт.

Білорусь не надає інформації щодо статистики енергетичного сектору, що ускладнює оцінку прибутків від експорту бензину до Росії. Співрозмовники зазначили, що вигідність для Мінська є більше політичною та ситуативною, аніж реальною фінансовою.

"Для Білорусі питання постачання нафти є не лише економічним аспектом, а й питанням безпеки. Енергетична співпраця слугує важливим інструментом у політичних переговорах з Китаєм та США," - зазначив Закревський.

Паливна криза у РФ має короткостроковий характер і невдовзі ситуація може вирішитися і без допомоги білоруських НПЗ, зазначив Куюн. Дефіцит пального у Росії виник не тільки через удари по НПЗ, а й через сезонний фактор, пов'язаний зі жнивами, коли попит на пальне значно зростає.

"Вони потребують місяця, зараз вони якось впораються з нестачею, але згодом усе вщухне, і всі забудуть про цей дефіцит, а про Білорусь більше не згадуватимуть," - зазначив він.