Вшанування пам'яті Романа Зеленського, героя поліцейського спецпідрозділу TacTeam.
Загинув на Сумському напрямку під час зачистки одного з населених пунктів від російських військових
Роман Зеленський був членом елітного спецпідрозділу TacTeam. Кажуть, що в Україні налічується всього лише 150 бійців з таким рівнем підготовки, яких використовують для затримання найнебезпечніших злочинців.
У 2022 році чоловік вирішив стати добровольцем і приєднався до зведеного загону поліції України "Хижак", виконуючи бойові завдання на фронті. Протягом цього року Роман пройшов через найгарячіші точки конфлікту: Буча, Ірпінь, Бахмут, Торецьк, Часів Яр, Мала Токмачка та Серебрянський ліс. Він займався командуванням групи аеророзвідки та FPV.
У Запорізькому регіоні було виявлено три одиниці ворожої військової автомобільної техніки. Завдяки коригуванню артилерійського вогню вдалося знищити як техніку противника, так і його особовий склад. Під час розвідки також була виявлена позиція ворожої протитанкової керованої ракети, яка була ліквідована.
За проявлену відвагу, відданість і героїзм Роман Зеленський був удостоєний золотого "Хреста хоробрих", який вручив йому на той час Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, а також отримав нагородну зброю від Міністерства внутрішніх справ.
Так сталося, що Роман знайшов своє кохання у Запоріжжі.
- Війна мене з моїм Ромою познайомила, війна його від мене і забрала, - говорить наречена бійця, запорізька журналістка Луїза Шубіна.
Вона ласкаво називала свого коханого Ромашиком, а він відповідав їй іменами Лу, Луша, Луня, Лузонька, Лулу. Цього літа Роман і Луїза зробили важливий крок у своєму житті — заручилися. Пара мріяла про спільне подружнє життя та бажала стати батьками, адже у Романа вже є двоє дітей: 15-річний син Артем і 10-річна донечка Софія. Однак ці плани, на жаль, вже ніколи не реалізуються.
У серпні 2024 року Роман разом із товаришами здійснював операцію з очищення населеного пункту на Сумському напрямку. У одному з будинків переховувалися російські військові, і саме Роман став першим, хто увійшов до цього приміщення.
Він помітив на підлозі російську військову форму. Підготувався до дій, але раптово росіянин, що ховався в глибині кімнати і спостерігав за тим, як наші бійці проводять зачистку, відкрив вогонь з автомата. Одна куля потрапила в руку, а інша - в голову. Через близьку відстань куля пробила шолом, і Рома втратив свідомість, - поділилася спогадами про той бій Луїза, розповідаючи журналістам.
Брати по зброї, які знаходилися на сусідніх вулицях, почули постріли. Вони кинулися до будівлі і знищили ворогів.
Пораненого Романа транспортували до медичного закладу, де лікарі двічі намагалися відновити роботу його серця. Проте 22 серпня воно зупинилося назавжди.
У Кременчуці відбулись похорони 36-річного поліцейського. Він залишив після себе батьків, сестру, двох дітей та наречену. Їх ініціативна група розпочала збір підписів для петиції, що просить присвоїти загиблому звання Героя України. На даний момент триває активна кампанія збору підписів.
- Загиблі захисники та захисниці не мають голосу, але ми можемо стати їхнім голосом і маємо віддати шану. Це найменше, що можете зробити ви, і найбільше, чого прагне наша родина. Памʼять про Рому має жити вічно. Бо він - справжній Герой України!, - говорить Луїза.