Вшанування пам'яті старшого стрільця-оператора Миколи Остап'юка, який був відомий під позивним "Остап".

Мріяв досягти перемоги в боротьбі заради своїх дочок.

Микола Остап'юк народився 27 травня 1993 року в селі Яблуниця, що на Івано-Франківщині. Родина була багатодітною, тож батьки змалку привчали дітей до працелюбності та готовності допомогти ближньому.

"З раннього віку він вражав оточуючих своєю щирістю та невичерпною енергією. Завжди мав безліч друзів, адже вмів підтримати і підбадьорити в найскладніші моменти. Він цінував життя, з повагою ставився до старших і безмежно любив свою родину. Як люблячий батько двох донечок, він був добрим і світлим чоловіком, завжди готовим прийти на допомогу," - так згадує про брата його сестра Ганна.

У 2012 році чоловіка було призвано на строкову військову службу, а через два роки його мобілізували до зони антитерористичної операції.

"Переживання в АТО суттєво змінили мого брата. Після повернення з армії він намагався знайти своє місце в мирному житті, але його серце все ще прагнуло служити. Він мріяв про перемогу та робив усе можливе, щоб наблизити її, а також мріяв про подорожі зі своїми доньками, адже дві маленькі принцеси були його найвищою мотивацією," - пригадує Ганна.

У 2016 році чоловік уклав контракт на військову службу в Краматорську, де оселився та отримав вищу освіту за напрямком "Менеджмент".

Ганна розповіла, брат був настільки чуйною людиною, що просив не говорити матері про те, що він на передовій.

"Я дуже переживав за її самопочуття і не хотів засмучувати її неприємними новинами. Кожного разу, коли мама запитувала: 'Чому немає зв'язку?', я вигадував різні історії, тож нам доводилося викручуватись по-різному", - з ніжністю згадує жінка.

Микола був ветераном, який багато років старанно служив у війську. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, він отримав звання старшого солдата та став старшим стрільцем і оператором стрілецької роти 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Як розповідає Ганна, товариші по службі запам'ятали Миколу як людину з незламним духом, завжди сповнену оптимізму. Його улюблена фраза була: "Ми переможемо орду загарбників, і все буде добре".

Проте 22 серпня 2024 року родина отримала жахливу новину: під час захисту України від російських агресорів Микола Остап'юк загинув неподалік від міста Вугледар у Донецькій області.

"Я безмежно ціную, вдячна і пишаюся своїм братом. Він був не лише люблячим батьком і турботливим сином, а й найкращим братом, сміливим воїном і справжнім патріотом, який ризикнув своїм життям, аби захистити нашу сім'ю та країну", - з гордістю говорить Ганна.

У воїна залишились дві донечки.

Родина воїна подала на веб-сайті Президента петицію з вимогою надати Миколі Остап'юку звання Героя України.

Вічна пам’ять Герою!