ПДВ для фізичних осіб-підприємців: чи буде введено та при яких обставинах?
Починаючи з 2027 року, фізичні особи-підприємці з річним доходом, що перевищує один мільйон гривень, можуть бути зобов’язані сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду. За попередніми оцінками, ця нова норма торкнеться більше ніж 600 тисяч ФОПів. Які можуть бути наслідки таких змін?
Український уряд розглядає можливість скасувати пільгове оподаткування для фізичних осіб підприємців (ФОП), які працюють за спрощеною системою оподаткування. ФОП з оборотом більше одного мільйона гривень повинні будуть сплачувати податок на додану вартість (ПДВ). Цей податок в Україні становить 20%.
"Запропоновані підходи мають забезпечити умови, коли підприємці працюють за рівними для всіх правилами, а ті, хто використовує спрощену систему для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, "сірого імпорту", контрабанди тощо, не отримують необґрунтованих переваг", - говориться у повідомлені міністерства фінансів України, розміщеного на урядовому порталі. Там зауважують, що уряд не планує підвищувати базові ставки податків, натомість фокусується на детінізації. Почнуть з ФОП на спрощеній системі оподаткування. Це начебто обумовлено вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) в обмін на отримання Україною кредиту у вісім мільярдів доларів США. Для України - це prior action, тобто маяк, який є обов'язковою передумовою ухвалення рішення МВФ. Тож поки Україна його не виконає, нова кредитна програма не запрацює.
"Постає завдання - забезпечити рівні умови гри для "спрощенців" та суб'єктів господарювання, які є платниками ПДВ, а також визначити спільні ліміти для цих категорій платників", - зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю для LB.ua. Він підкреслив, що спрощена система оподаткування в Україні використовується не лише малими підприємствами, а й великим бізнесом, що може призводити до ухилення від сплати податків. У Міністерстві фінансів наголошують, що мова йде про різні схеми заниження податкових зобов'язань, які щорічно призводять до значних втрат державного бюджету — на десятки мільярдів гривень, що є критично важливими для фінансування сектору безпеки та оборони, а також інших важливих витрат.
Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету з фінансів, податків і митної політики, вказав, що відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, уряд повинен внести законопроєкт до Верховної Ради, який зобов'яже реєстрацію платників ПДВ з 1 січня 2027 року. "Проте цей закон має бути ухвалено за іншими критеріями та до дедлайну в кінці березня 2026 року. Це, без сумніву, є наслідком непомірного популізму влади, оскільки МВФ вважає, що всі ці кешбеки та чекапи мають фінансуватися через підвищення податків", - зазначив Железняк у своєму Telegram-каналі.
Ознайомтеся також: Державний бюджет-2026: Національна програма кешбеку, телемарафон та дефіцит на рівні 18,4% від ВВП.
Плани уряду отримали гостру критику з боку фракції "Слуга народу". Депутат Ігор Марчук під час свого виступу на пленарному засіданні 3 грудня наголосив, що в умовах повномасштабної війни влада повинна уникати будь-якого тиску на малий та середній бізнес. Він зазначив, що запроваджена у 1998 році спрощена система оподаткування стала важливим кроком, який дав можливість мільйонам українців започаткувати власну справу та здобути економічну незалежність. На його думку, заплановані зміни в податковій системі можуть знищити ці позитивні досягнення. "Уряд має припинити втручатись у справи підприємців до завершення воєнного стану та зосередитись на вирішенні проблем, пов'язаних з корупцією в державних закупівлях, контрабандою та митними зловживаннями", - підкреслив депутат.
Голова комітету Верховної Ради з фінансових питань, Данило Гетманцев, закликав до стабільності податкових умов для ФОПів, які працюють за спрощеною системою оподаткування. "Бізнес-асоціації виступають за збереження поточної моделі оподаткування для малого підприємництва. Необхідно утриматися від будь-яких змін у "спрощенці" до завершення війни", - зазначив Гетманцев під час Форуму "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека", інформацію про що опублікував FinClub.
Національна бізнес-коаліція мікро- та малого підприємництва висловила думку, що зобов'язання для фізичних осіб-підприємців з річним доходом в один мільйон гривень реєструватися як платники ПДВ не сприятиме зменшенню тіньових практик або збільшенню надходжень від ПДВ. Навпаки, це може призвести до негативних наслідків, включаючи дроблення бізнесу та приховування доходів.
Зниження порогу ПДВ не є дієвим методом вирішення проблеми і може завдати шкоди добросовісним представникам мікробізнесу, які обрали спрощену систему оподаткування для полегшення обліку. В Україні, як і в багатьох інших країнах, ця система була запроваджена для підтримки мікробізнесу, який не має можливості здійснювати складний облік і взаємодіяти з державними органами. Надмірні вимоги, такі як облік товарів або обов'язковий ПДВ, лише збільшують транзакційні витрати, сприяють корупційним ризикам і не приносять очікуваних результатів, - йдеться в заяві.
Читайте також: Зимова підтримка 2025: допомога чи популізм влади?
Немає одностайності щодо ініціативи уряду й серед експертів. Зниження порогу реєстрації платників ПДВ до одного мільйона гривень може призвести до масової тінізації малого бізнесу та недоотримання сотень мільярдів гривень податків, застерігає старший економіст CASE Україна, експерт Економічної експертної платформи з питань податкової та бюджетної реформи Володимир Дубровський. За його словами, перехід на сплату ПДВ означає не просто вищий податок, а насамперед необхідність ведення повного бухгалтерського обліку згідно з законом, що є дорогою процедурою. "Бізнес з оборотом в один мільйон, як правило, просто не може собі цього дозволити, бо він стає збитковим при цьому", - пояснив DW економіст.
На його думку, замість детінізації економіки реформа матиме протилежний ефект. "Скоріше за все, ті, хто має оборот вище одного мільйона гривень, будуть просто подрібнюватися далі, щоб не перевищувати встановлений ліміт і не платити ПДВ. Ті ж, хто має дохід набагато вище, просто підуть у повну тінь", - прогнозує Дубровський.
Експерт висловлює критику на адресу відсутності адекватного економічного обґрунтування для проведення реформи. Він підкреслює, що такі зміни повинні супроводжуватися детальним аналізом регуляторного впливу, в якому враховуються всі переваги та витрати. Володимир Дубровський пропонує узгодити пороги спрощеної системи з переходом на ПДВ і вважає доцільним встановити цей поріг на рівні ліміту другої групи спрощеної системи, тобто на рівні шести мільйонів гривень.
Про збільшення порогу доходу ФОП говорять і в Центрі економічної стратегії. Там порахували, що якщо поріг доходу, за якого треба буде сплачувати ПДВ, становитиме один мільйон гривень, то ПДВ доведеться сплачувати 644 тисячам ФОП, при порозі у два мільйони гривень - 437 тисячам ФОП, у три мільйони гривень - 322 тисячам ФОП.
Експерт з податкової політики Богдан Слуцький вважає, що встановлений у 2015 році поріг в один мільйон гривень є предметом дискусій. "У Податковому кодексі зазначений поріг в один мільйон гривень, який стосується загальної системи оподаткування, але не поширюється на спрощену систему. Наразі, в контексті вимог Міжнародного валютного фонду, розглядається можливість скасування цієї пільги для спрощеної системи. Проте один мільйон гривень у 2015 році та зараз - це зовсім різні величини. Цей поріг вже не відповідає сучасній економічній реальності," - зазначив Слуцький у коментарі DW. Він підкреслив, що навіть мікробізнес може досягти доходу в один мільйон гривень на рік, але сплата ПДВ може стати для нього значним тягарем. Експерт вважає, що необхідно знайти баланс між вимогами МВФ, потребами держави та реальними можливостями бізнесу, і підвищення порогової суми могло б стати компромісом.
