На території Китаю знайдено давні архітектурні споруди, які можуть змінити наше уявлення про історію планети.

Дослідники знайшли великий ряд скам'янілих вулканів, які збереглися в первозданному вигляді протягом майже 800 мільйонів років.

Недавнє дослідження виявило великий ланцюг скам'янілих вулканів, похованих під Сичуаньською западиною на півдні Китаю. Ця знахідка може перевернути уявлення вчених про тектонічну та кліматичну історію Землі. Як пише DailyGalaxy, проєкт, очолюваний дослідниками PetroChina і Нанкінського університету, поєднував аерофотозйомку з глибоким бурінням, щоб виявити вулканічну систему, яка була неактивною майже 800 мільйонів років.

Згідно зі статтею, опублікованою в журналі Geology, датчики виявили смугу багатої на залізо породи завширшки 50 кілометрів на глибині близько 6 кілометрів під землею - ознака, яку зазвичай пов'язують із давньою вулканічною активністю.

Для підтвердження відкриття команда здійснила буріння семи свердловин, глибина яких коливалася від 3,6 до 6,5 кілометра. Взяті зразки порід явно вказували на їх магматичне походження. За допомогою радіометричного датування вчені встановили, що ці породи виникли між 770 і 820 мільйонами років тому, в період неопротерозою, коли відбувався розпад суперконтиненту Родінія.

Це відкриття відзначається не лише своїм віком, а й унікальним місцем розташування. Вулканічні дуги, як правило, формуються поблизу країв континентів, де океанічні плити занурюються під континентальну кору. Проте цей ланцюг знаходиться на відстані більше 800 кілометрів від того регіону, де його зазвичай можна було б знайти.

Науковці вважають, що цю аномалію можна роз'яснити явищем субдукції плоскої плити. У ході цього процесу океанічна плита ковзає майже паралельно поверхні під континентом на значну відстань, перш ніж різко зануритися в мантію. Подібна незвичайна геометрична структура здатна формувати два вулканічні фронти: один розташований біля краю континенту, а інший – глибоко всередині його.

Масштаб цієї вулканічної дуги дає змогу припустити, що вона могла впливати на клімат Землі в неопротерозої, періоді, відзначеному різкими змінами навколишнього середовища.

Вчені давно сперечаються про причини, що викликали глобальне похолодання, коли крижані щити могли простягатися близько до екватора. Деякі припускають, що велика вулканічна активність у поєднанні з ерозією масивних вулканічних гірських хребтів могла зіграти свою роль у дестабілізації клімату. Хоча Сичуаньська дуга сама по собі не може пояснити ці зрушення, вона надає важливі докази того, що динаміка надр Землі була тісно пов'язана з атмосферними змінами того часу.

Дослідники раніше з'ясували, що температура Урана є вищою, ніж це було припущено раніше.