Підлітковий стрес: невидимі сигнали, на які батьки часто не звертають уваги.

Батьки часто сприймають зміни в поведінці своїх підлітків як звичні труднощі, пов'язані з віком, проте інколи за цими змінами може стояти спроба впоратися зі стресом.

Стрес у підлітків рідко проявляється яскраво або помітно. Частіше за все він приховується за спокійною, звичною, а навіть "нормальною" поведінкою, що притаманна цьому етапу життя.

У час, коли підлітки зазнають впливу академічного, соціального, особистісного та технологічного тиску, стрес поступово накопичується у прихованій формі, як зазначає Times of India. Батьки часто не звертають уваги на певні зміни у поведінці своїх дітей, вважаючи їх просто проявом характеру чи ставлення, а не ознаками боротьби зі стресом. Дуже важливо вміти розпізнавати такі сигнали і, замість того, щоб чинити додатковий тиск, надавати підліткам підтримку, сповнену співчуття і довіри, у цей критично важливий етап їхнього життя.

Коли підліток починає більше часу проводити на самоті, батьки часто помилково вважають це нормальним етапом досягнення самостійності. Проте надмірна ізоляція повинна викликати занепокоєння, особливо якщо вона переростає у повне уникання сімейного спілкування чи взаємодії. Така поведінка може свідчити про те, що підліток зазнає стресу та внутрішньо переживає тривогу, вважаючи за краще мовчати, а не ділитися своїми відчуттями.

Стрес справляє істотний вплив на якість сну. У підлітковому віці це може виражатися у вигляді безсоння, підвищеної сонливості або постійної втоми. Батьки зазвичай вважають, що причинами таких проблем є використання гаджетів або лінь підлітків, але рідко замислюються про можливість емоційного напруження. Пізнє засинання може бути пов'язане з тривожними думками або тиском, спричиненим навчанням і іншими обов'язками. Спостерігаючи за регулярними змінами в режимі сну дитини без критики чи осуду, можна зрозуміти, що за цим може стояти стрес, який потребує уваги та підтримки.

Роздратованість або різкість часто приписують звичайній підлітковій поведінці. Утім, це також є типовим сигналом стресу. Особливо коли емоційне перевантаження робить пояснення власного стану складним для підлітка. Фрустрація стає єдиним способом вираження внутрішньої напруги. Це не означає, що батьки мають терпіти некоректну поведінку, але варто змінити підхід у розмовах і будувати діалог так, щоб зрозуміти справжню причину внутрішнього напруження.

Поступова втрата цікавості до занять, які раніше приносили задоволення, таких як спорт, хобі чи творчість, може здатися природною зміною вподобань. Та насправді це ще один прояв стресу - діяльність більше не викликає радості або мотивації. Шкільне навантаження, вплив соціальних мереж та інші зобов'язання можуть ставати таким великим випробуванням, що те, що раніше приносило щастя, стає джерелом напруги і перевтоми. За умови створення сприятливого психологічного клімату і підтримки без створення додаткового тиску батьки можуть допомогти дитині повернути інтерес до улюблених занять і асоціювати їх із позитивними емоціями.

Підлітки, які переживають стрес, іноді не віддаляються від оточення, а навпаки, починають активно шукати способи справити враження. Вони можуть стати занадто відповідальними, тривожними або схильними до перфекціонізму, переживаючи за свої досягнення та результати. Батьки, можливо, не усвідомлюють, що їх похвали за таку поведінку можуть лише підсилювати прихований стрес, який викликаний постійним тиском досягати успіху без права на помилку. Відчуття, що любов і визнання залежать виключно від успіхів, є не менш виснажливим, ніж страх відкрито висловлювати свої емоції.

Раніше портал Знай писав, що приватні школи викликають занепокоєння: нічого не можна контролювати.

Крім того, ми повідомляли, чого не можна робити та говорити при дитині: психологи назвали 6 речей, які повинні бути табу у люблячих родинах.

Також портал інформував, що підлітків атакують психічні розлади: науковці пояснили, хто у групі ризику.