Дії з територіями та забезпечення безпеки: Україні пропонують "обмежений" вступ до НАТО за аналогією з Західною Німеччиною, згідно з інформацією FT.

На Заході активно розглядаються різноманітні можливості для завершення російсько-українського конфлікту, принаймні його активної стадії. Серед запропонованих варіантів є ідея про вступ України до НАТО, але лише стосовно тих територій, які контролює український уряд.

У відповідь на частковий вступ до Північноатлантичного альянсу, а також гарантії безпеки та запобігання новій агресії з боку РФ, деякі західні прихильники цієї ідеї пропонують Україні віддати частину своїх суверенних територій, які наразі знаходяться під російською окупацією. Про можливість такого сценарію повідомляє Financial Times.

Згідно з інформацією, яку оприлюднили, на Заході активно обговорюється концепція, що зводиться до формули "території в обмін на безпеку". Ця ідея стала однією з пропозицій для завершення активних бойових дій між Росією та Україною, при цьому Київ отримуватиме гарантії щодо відсутності нових атак з боку Москви.

Прихильники цієї концепції (як зазначає Financial Times, їх можна знайти і в Україні) висловлюють думку, як анонімно, так і відкрито, що надійні безпекові гарантії від партнерів України могли б суттєво прискорити старт переговорів щодо завершення активних бойових дій. Такі гарантії могли б бути реалізовані через можливе приєднання до НАТО тих територій України, які залишилися поза контролем Росії.

Однак, за цим розвитком подій, Україні фактично доведеться визнати окупацію певних територій Росією, які є частиною її суверенітету. З юридичного погляду ці території залишатимуться невід'ємною складовою нашої країни, хоча й перебуватимуть під контролем загарбників. Перспектива "повернення" через дипломатичні канали залишиться невизначеною і залежатиме від можливостей, які можуть виникнути в майбутньому.

При цьому, як зазначив неназваний західний дипломат, фактична поступка своїми територіями для України залишається єдиним реальним шляхом до НАТО.

Трохи обережніше, проте цілком у дусі згадуваної теми, у одному з недавніх інтерв'ю висловився колишній генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Цього тижня він підкреслив, що хоча війна і часткова окупація нашої країни тривають, це не означає, що союзники однозначно відмовлять Україні в можливості стати повноправним членом цього військового блоку.

Столтенберг підкреслив, що в історії НАТО траплялися аналогічні ситуації. Він згадав приклад Японії, для якої США надали гарантії безпеки, які не охоплюють окуповані Росією Курильські острови. Крім того, Столтенберг зазначив, що у 1955 році до НАТО спочатку приєдналася тільки Західна Німеччина.

"За наявності політичної волі завжди можна знайти рішення. Проте необхідно визначити певну межу, що буде критичною для активації статті 5 Північноатлантичного договору, і Україна повинна забезпечити контроль над усією територією до цієї межі", - підкреслив Столтенберг.

За даними FT, ця ідея вже відносно не нова: розмови про "сценарій Західної Німеччини" для України тривають у колах фахівців вже понад півтора року. Про це публічно заявляв ексзаступник держсекретаря США у справах Європи Ден Фрід, спеціальний уповноважений США у справах України часів адміністрації Трампа Курт Волкер та низка інших політиків, державних діячів та посадовців.

Наприклад, у одному з інтерв'ю президент Чехії Петр Павел висловив свою думку, що серйозні переговори щодо членства України в НАТО можуть стартувати навіть до того, як країна відновить контроль над усіма своїми територіями, визнаними міжнародно.

"Якщо існує демаркаційна лінія або навіть адміністративний кордон, це дозволить нам вважати ситуацію тимчасовою і в той момент прийняти Україну до НАТО з тими територіями, які вона контролює," - підкреслив він.

Цей сценарій опосередковано відстоювала й американський історик Мері Саротт, що спеціалізується на дослідженні періоду Холодної війни. Науковиця наголошувала, що умови вступу до Альянсу час від часу адаптовувалися під конкретних претендентів на членство. Зокрема, Норвегія долучилася до блоку попри відмову від розташування баз НАТО на своїй території. А ту ж ФРН приймали до Альянсу з чітким розумінням, що тодішні кордони Німеччини - явище тимчасове.

Таким чином, Україна могла б визначити умовний тимчасовий кордон, вздовж якого буде розміщена лінія оборони, а також прийняти певні умови, такі як заборона на постійне розміщення союзницьких військ і ядерної зброї, за винятком випадків, коли існує загроза нападу. Крім того, можна було б офіційно оголосити про відмову від використання сили за межами цієї "демаркаційної лінії", за винятком ситуацій, що потребують самозахисту.

Мері Саротт вказала на те, що "частковий" вступ України до НАТО за аналогією із Західною Німеччиною може стати реалістичним сценарієм умовної перемоги для України. У такому випадку наша країна отримала б захист, свободу та можливість для подальшого розвитку, тоді як Росія залишалася б у стані ізоляції. Вона вважала, що цей розвиток подій є значно більш оптимістичним, ніж ситуація, коли Захід не готовий прийняти Україну до НАТО, очікуючи, що Росія сама залишить нашу територію у спокої або, навпаки, розширить свою окупацію.

Однак д еякі аналітики вважають, що серйозно розглядати "сценарій Західної Німеччини" для ситуації України - погана ідея вже хоча б через те, що лінія фронту нині змінюється постійно, тоді як у Німеччині в 1950-х тимчасовий кордон був сталим і його визнавали обидві сторони. При цьому вони наголошують, що й Україна, і Росія за таких умов зберігатимуть прагнення змінити ситуацію на свою користь. А деякі особливо обережні члени НАТО так і не переборють страх перед тим, аби дати Україні гарантії, передбачені ст.5 статуту організації.

Нагадаємо, що раніше Столтенберг висловив свої шкоду як колишній генеральний секретар НАТО. Він підкреслив, що Захід мав би надати Україні більше військової техніки ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, а також оперативно постачати необхідні озброєння вже на старті великої війни. Це могло б суттєво зміцнити позиції української армії. Проте, на жаль, цього не було зроблено.