Повернення Іванішвілі: чому правляча партія Грузії готується до можливих неприємностей на виборах.
Бідзіна Іванішвілі не раз висловлював намір остаточно покинути політичну арену. Вочевидь, існували серйозні підстави, які змусили його змінити свою позицію.
Цей тиждень став визначальним моментом у політичному житті Грузії. Країна офіційно розпочала виборчу кампанію, і вже 26 жовтня відбудуться вибори нового парламенту.
На цьому тлі партія влади представила свій "виборчий взвод мрії" - і цей список виявився дуже показовим.
Перш за все, варто зазначити, що "Грузинська мрія" оголосила про повернення до великої політики свого засновника та почесного голови Бідзіни Іванішвілі, який очолить виборчий список на майбутніх виборах.
Список був представлений на яскравому мітингу, і новина про повернення Іванішвілі викликала у членів партії справжній захват. На перший погляд, це виглядає цілком зрозуміло, адже Бідзіна Іванішвілі завжди вважався "ключовим активом і рятівником" для "Мрії".
Якщо розглядати цю ситуацію з погляду логіки (хоча це може бути незвично для політичного контексту Грузії), рішення партії виглядає дещо суперечливим. За умови, що рівень підтримки "Мрії" дійсно досягає 60% (як свідчать соціологічні дослідження, замовлені провладними телеканалами), виникає питання:
Чому виникла потреба так ризикувати, застосовуючи свій найважливіший (і, безперечно, останній) аргумент?
Бідзіна Іванішвілі вже не раз висловлював намір остаточно покинути політичну арену. Безсумнівно, існували серйозні підстави, які змусили його змінити своє рішення.
Однак повернення Іванішвілі стало не єдиною сенсацією цього списку.
Аналіз списку свідчить про відсутність інтересу грузинської влади до будь-яких значних змін. Друге, третє і четверте місця в списку знову посіли старі обличчя, які неодноразово пропонувалися публіці: чинний прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе, колишній прем'єр-міністр і нинішній голова партії Іраклій Гарібашвілі, а також спікер парламенту Шалва Папуашвілі.
Ясна річ, що у списку є і незмінне обличчя партії та незмінна членкиня уряду "Мрії" Теа Цулукіані.
Щодо нових представників, вони безумовно є в команді, проте викликають чимало питань. Серед них варто відзначити появу в "топдвадцятці" золотих призерів останніх Олімпійських ігор Лаші Талахадзе та Гено Петріашвілі.
Попри те, що участь спортсменів у політичному житті Грузії не є новинкою і раніше викликала певне незадоволення в суспільстві, цього разу реакція значної частини громадськості виявилася особливо різкою. Багато хто вважає, що "перехід чемпіонів з олімпійського п'єдесталу прямо до виборчого списку" є абсолютно неприйнятним кроком.
Решта нових облич - це здебільшого "імпортовані" з бізнесу особи, чия місія, напевно, для багатьох не є загадкою.
Проте справжньою сенсацією виявилося те, кого в переліку не знайшлося.
У першій двадцятці не виявилося місця для мера Тбілісі та голови політради партії Кахи Каладзе — ймовірно, найвідомішого політика в рядах "Грузинської мрії". Проте, останнім часом його репутація стала такою ж спірною, як і у його колег по партії.
Вважається, що Каладзе мав намір зайняти пост прем'єр-міністра, і на це у нього були всі необхідні підстави. Проте, амбіції такого масштабу явно не вписувалися в плани Іванішвілі. Цікаво, що до цього часу цей конфлікт залишався прихованим. Але тепер він нарешті став відомим.
Проте, ще більш значущим і вражаючим, ніж цей перелік, виявилася передвиборча стратегія правлячої партії, яка викликає цілковиту плутанину навіть серед її власних прихильників.
Розпочнемо з того, що наразі партія не оприлюднила жодної чітко сформульованої виборчої програми, якщо не рахувати кілька обіцянок, які Іванішвілі висловлював під час мітингів.
Однак його обіцянки виявилися настільки скандальними, що шокували значну частину громадянського суспільства, а також (що особливо важливо) наших західних партнерів.
Наприклад, під час поїздки до міста Амбролаурі Бідзіна Іванішвілі заявив про переслідування опозиційної партії "Єдиний національний рух" та її зникнення з грузинської політики разом із "сателітами" одразу після закінчення парламентських виборів.
Не слід забувати, що керівництво "Грузинської мрії" вважає "сателітами" ЄНР усі ті політичні партії, які їм принципово неприйнятні, і називає їх єдиною назвою - "Колективний національний рух".
Виявляється, що
"Грузинська мрія" має на меті кардинально усунути політичні сили опозиції, запроваджуючи однопартійний режим.
Західні партнери вже почали активно висловлювати свої зауваження щодо цих планів.
У тому ж місті Амбролаурі Бідзіна Іванішвілі висловив ще одну ключову думку, що стосується надзвичайно чутливого і болючого питання для грузинського суспільства — відновлення територіальної цілісності Грузії.
Відновлення територіальної цілісності є однією з ключових національних пріоритетів для нашої країни. Тому ми повинні бути завжди готові до моменту, коли з’явиться така можливість, та до мирного повернення територій.
У такому разі виникне необхідність приведення системи управління нашою країною та державно-територіального устрою у відповідність до нової реальності, єдиний шлях досягнення якої - здійснення конституційних змін.
Можна стверджувати, що сучасна опозиція, яка має тісні зв'язки з агентурними структурами, знову не буде діяти в інтересах Грузії. Вона продовжить виконувати свої завдання під патронатом агентів і чинитиме опір необхідним перетворенням, які сприятимуть відновленню територіальної цілісності. Саме тому нам необхідна конституційна більшість, щоб у разі потреби жодна сила не змогла перешкодити внесенню змін до Конституції.
Іншими словами, Іванішвілі проголошує максимальну підтримку суспільства та отримання конституційної більшості необхідною передумовою відновлення територіальної цілісності.
Проте він не наводить конкретних деталей щодо того, як планує реалізувати свої наміри, обмежуючись лише загальними висловлюваннями та "вдохновленими сподіваннями на відкриття нових можливостей".
Цікавий факт: в умовах напружених відносин із Заходом партія "Грузинська мрія" виходить на вибори під слоганом "Гідно в Європу" та зобов'язується, що Грузія стане членом Європейського Союзу до 2030 року.
Для великої долі населення ця стратегія здається очевидно безглуздою, особливо на фоні зростаючої критики з боку наших західних союзників.
Ситуація виходить за межі простих заяв. Вже вжито ряд дуже неприємних практичних заходів.
Зокрема, і Євросоюз, і США призупинили фінансування низки важливих проєктів у країні, а також пряму фінансову допомогу.
Також призупинено військову співпрацю зі Сполученими Штатами, що є вкрай тривожним для такої вразливої країни, як Грузія.
І, зрештою, вже існують грузинські високопосадовці, які підпали під заходи санкцій з боку Заходу.
Наразі, замість того щоб налагоджувати стосунки зі своїми союзниками, грузинська влада, навпаки, ще більше ускладнює ситуацію, звинувачуючи їх у спробах організації революційних дій у державі.
Також їх іменують "партією світової війни", яка, як виявилося, прагне започаткувати другий фронт конфлікту з Російською Федерацією в Грузії.
Sure! Here’s a unique version of your text: ##### Let me know if you need further modifications!
Усі ці обставини вказують на те, що ситуація в Грузії є надзвичайно напруженою, і в контексті наближення виборів спостерігається прояви серйозної конфронтації.
Уряд, попри свої яскраві заяви, явно не користується довірою населення. Це підтверджується численними незалежними соціологічними дослідженнями, які свідчать про те, що офіційні заяви про значну перемогу є значно перебільшеними.
Одночасно "Грузинська мрія" категорично відкидає не лише можливість перемоги опозиції, але й навіть ризик втрати абсолютної більшості. Більш того, висловлення про потребу в конституційній більшості свідчить про глибоку невпевненість серед представників влади.
Висновки не надто оптимістичні: ймовірність того, що «гарячі голови відступлять» та вибори відбудуться відповідно до конституційних норм, швидко зменшується.
Грузія стоїть на порозі складного та ризикованого етапу. Від того, яким чином держава впорається з цими викликами, може залежати її доля на багато років уперед.
Автор: Аміран Хевцуріані,
професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру,
