Раритет Петра Могили, плащаниця XVII сторіччя і колекційні писанки

У Києві відкрилася масштабна виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності"

Уперше за понад три роки повномасштабної російсько-української війни у великій залі першого поверху Національного музею декоративного мистецтва України відкрилася велика виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності". Упродовж цього періоду в закладі було представлено чимало проєктів, проте нинішній наймасштабніший, коли залучили багатьох партнерів і зі сховищ дістали унікальні раритети: атрибут для богослужінь - антимінс митрополита Петра Могили (1596-1647) та плащаницю - ікону на полотні, якій понад 220 років - із церкви Сорока Святих міста Конотопа, пов'язаної з нащадками роду гетьмана Івана Самойловича (1630-1690).

Давній символ в українських традиціях та візуальній культурі - дерево життя - дав змогу поєднати у виставковій залі писанки, витинанки, живопис, вишивку і гончарство. Через цей символ відчувається зв'язок поколінь від найдавніших часів і тяглість сенсів, що проходять крізь століття.

Укрінформ побував на відкритті виставки "Дерево життя: Великодній символ єдності" і розповідає про експонати, які укріплюють віру в перемогу світла.

ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНЦІВ: У МИСТЕЦТВІ ВІД ДАВНІХ ЧАСІВ ДО СУЧАСНОСТІ

"Дерево життя, з одного боку, - це образ, який ми дуже часто можемо бачити в різних виставках, різних інтерпретаціях, на рушниках. Утім, він тим і цікавий, що гнучкий, легкий, його можна по-різному використовувати", - каже співкураторка проєкту Анна Гудімова.

Починається виставка з палеоліту - кам'яної доби, найдавнішого періоду людського суспільства; із розповіді про Мізинську стоянку на Сіверщині (Чернігівська область), яка стала відома завдяки виявленим там понад сто років тому, зокрема, мистецьким творам. Один з них - браслет із бивня з орнаментом. Таке занурення в історію може когось здивувати. Утім, саме з такої глибини маємо формування української культури.

"Це диво, генетична пам'ять", - каже керівниця проєкту "Дерево життя: Великодній символ єдності" Людмила Строкова, генеральна директорка Національного музею декоративного мистецтва України. І підкреслює, що головною ідеєю виставки є показ через мистецькі трансформації символу дерева життя минулого української нації, яке сягає давніх часів, сьогодення і майбутнього.

Дерево життя - один із найвідоміших архетипів у візуальній культурі, який уособлює зв'язок між трьома світами - підземним світом, землею та небом, а також між минулим, теперішнім і майбутнім. У нашій традиції ці смисли збережені й продовжують жити в декоративному мистецтві, обрядах і сучасних художніх творах.

"Люди не часто у повсякденному житті задумуються про мистецькі знаки, образи, семантику у святкових обрядах, про які знають і яких багато хто дотримується", - зауважує Людмила Строкова. Тож експонати виставки допоможуть подивитися на оздоблені орнаментами порохівниці, скрині, кахлі, форми для пряників та пасок як на твори мистецтва; а також зчитати закладений культурний код у предметах чи елементах, які пов'язані з богослужінням.

Побудова виставки слідує за логікою дерева: коріння - стовбур - крона. У першому розділі представлені артефакти із символами, що мають давнє походження: меандри, солярні знаки та архаїчні орнаменти.

Ці знаки простежуються як в археологічних знахідках від часів палеоліту, так і в ужиткових предметах XIX століття, якими користувалися українці. В експозиції можна роздивитися орнаментований браслет із бивня мамута (Мізинська стоянка, 19-18 тис. років тому); кубок Трипільської культури, (середина 4 тис. до н. е.), писанки XI-XII століть. А поряд дерев'яні - різьблені 200-літні форми для пряників медяників, які візуально відразу сприймаються як художні вироби.

ПИСАНКИ, "СОЛДАТКА" ЗАРЕЦЬКОГО І РАРИТЕТ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ

В експозицію вкраплено живопис. Поряд із бароковою вишивкою священицьких підризників XVII століття, від яких не відірвати очей, розміщені такі ж різнокольорові квіти на картинах Ганни Собачко-Шостак (1883-1965). Просторово поєднані пасхальна "Солдатка" Віктора Зарецького, чиє 100-ліття від дня народження відзначаємо нині, та "Великодня заутреня" Микола Пимоненко - на жаль, фотокопія, бо Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка у період кількамісячної тимчасової російської окупації міста у 2022 році ворог пограбував.

Які ще експонати з кількох сотень представлених на виставці не варто пропустити? Радить Ксенія Башуцька, завідувачка виставково-експозиційного відділу НМДМУ, співкураторка проєкту "Дерево життя: Великодній символ єдності". Кілька - відгороджені у глибині зали ліворуч. Там справжні раритети колекції Національного музею декоративного мистецтва України, які не часто показували навіть у період до повномасштабної війни.

Представлені два антимінси - унікальні атрибути для богослужінь: порівняно невеликого розміру зображення на тканинній основі, куди зашиті мощі святих. Один (орієнтовно 1633 р.) належав митрополиту Петру Могилі. Про інший відомо лише те, що походить з першої половини XVII століття. Загалом антимінси (у перекладі "замість престолу") з'явився тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у походних умовах.

Ще один раритет, представлений на виставці, - унікальна плащаниця з церкви Сорока Святих міста Конотопа, пов'язана з нащадками роду гетьмана Івана Самойловича (1630-1690). По суті, це ікона на полотні, якій понад 220 років.

Плащаниця тривалий час була на реставрації, з 2014 по 2021 рік. І виставлялася після цього лише раз упродовж тижня, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, уточняє Ксенія Башуцька.

Центральна частина виставки присвячена великоднім святковим традиціям, у яких Дерево життя є символом оновлення, родинної єдності та тяглості мистецьких традицій. Можна уявляти, як сирну паску робили у родині Михайла Грушевського, роздивляючись родинну відтворену дерев'яну різблену копію форми для її приготування. Поряд - фрагменти автентичної такої форми позаминулого століття з Полтавщини.

Представлені також десятки писанок з однієї з найбільших в Україні колекцій - Національного музею декоративного мистецтва України. Всього в ній майже 5 тисяч одиниць зберігання - писанки, зокрема Курщини й Кубанщини. Історія створення цієї музейної колекції розпочалася понад 100 років тому.

ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАХИСНИКІВ ІЗ ВИТИНАНКАМИ ДАРІЇ АЛЬОШКІНОЇ

Центром експозиції є "Дерево пам'яті" - інсталяція, створена на основі трьох витинанок Дарії Альошкіної: "Дерево життя", "Насіння" і "Молитви". Четверта сторона обрамленого білосніжними витворами простору - це стрічки, на які кожен відвідувач може повісити білосніжну пташку як подяку захисникам, які загинули в борні за Україну. Це простір тиші, вдячності всім, хто боронить країну, й глибокої спільної пам'яті про тих, хто поклав своє життя за майбутнє, підкреслюють куратори.

Дарія Альошкіна, яка не змогла приїхати у Київ на відкриття виставки "Дерево життя: Великодній символ єдності", розповідає Укрінформу: "Дерево життя - мій улюблений мотив! Це не просто красивий елемент мистецтва, а глибокий символ, що несе в собі віковічну мудрість та зв'язок поколінь. Його можна знайти майже в кожній культурі світу, адже воно уособлює безперервність життя, єдність минулого, теперішнього і майбутнього, а також гармонію між людиною та природою".

Центром витинанки "Насіння" є образ жінки - берегині, яка є основним носієм інформації, її збереження та передачі новому поколінню. Образ жінки обплетений мереживом із символами - кодами, які ми зустрічаємо на традиційних рушниках, килимах, писанках... Це витинанка про близькість природи до людини; про ресурс який допомагає і відновлює.

"У витинанці "Молитва" зображено два скорботних ангели, що стоять біля вікна, сповнені жалю та співчуття. Їхні схилені голови й опущені крила передають глибокий смуток та біль, адже в кожний дім прийшла біда, - розповідає художниця Дарія Альошкіна. - Ці небесні істоти ніби охороняють оселю, несучи світлу молитву за тих, хто страждає, за тих, хто втратив рідних або переживає важкі часи.

Вікно символізує межу між світом людей і вищими силами, через нього ангели передають прохання про захист, надію та спокій. Ангели уособлюють не лише сум, а й духовну підтримку, їхня присутність нагадує, що навіть у найтемніші часи молитва залишається незгасним вогником віри".

Ми наближаємося до Великодня - четвертого, який зустрічаємо в умовах повномасштабної війни. Попри втрати й виклики, знаходимо сили глибше осмислювати спадщину та з особливою відповідальністю її зберігати, бо код нації треба передати майбутнім поколінням.

Виставка "Дерево життя: Великодній символ єдності" триватиме до 25 травня.

Самченко Валентина, м.Київ