Роботи-убивці: Україна впроваджує штучний інтелект у свої дрони, повідомляє WSJ.

Водночас українські розробники не мають на меті створення "пташок", які функціонуватимуть повністю самостійно, без необхідності управління з боку оператора БПЛА.

У 2024 році основним елементом української оборони стали маневрені дрони, що нагадують обідні тарілки за розміром. Ці високошвидкісні пристрої виявилися надзвичайно дієвими у протистоянні масованим наземним атакам з боку Росії, повідомляє The Wall Street Journal.

У 2025 році на фронтах війни прогнозується впровадження бойових роботів, які поступово замінюють людський фактор у виконанні завдань, пов'язаних з управлінням польотами та наведенням на ціль. Ця автоматизація може стати важливим ресурсом для України у боротьбі проти суттєво сильнішого ворога, навіть у випадку зменшення постачань озброєння з боку західних союзників.

Однак основна увага продовжує зосереджуватись на підтриманні людського контролю. "Ми вже багато років працюємо над розробкою автономних автомобілів, проте водії залишаються необхідними", — зазначає Андрій Звірко, стратегічний директор компанії Sine.Engineering, яка спеціалізується на технологіях для дронів.

Українські підприємства реалізують поетапні інновації, які мають на меті спростити управління дронами. Такий підхід зменшує вимоги до кваліфікації операторів, водночас підвищуючи продуктивність. Схожі принципи вже давно застосовуються в інших секторах, зокрема в авіаційній промисловості, автомобільному виробництві та електронній торгівлі.

Україна застосовує десятирівневу систему поступового впровадження автоматизації дронів. Вже нині використовуються моделі, які можуть автономно наводитися на ціль за допомогою комп'ютерного зору. Макс Макарчук, керівник відділу ШІ платформи Brave1, каже:

"Ми рухаємося поступово, адаптуючи технології до масового виробництва лише після підтвердження їхньої практичної користі".

У 2024 році Україна випустила більше мільйона малих безпілотників, які стали важливим елементом на лінії фронту. Переважна частина з них – це FPV-дрони, які управляються операторами за допомогою окулярів, що транслюють відеосигнал. Ці апарати здатні доставляти вибухові пристрої на відстань до 20 км і вражати визначені цілі.

Однак основними викликами залишаються російські системи радіоелектронної боротьби, які блокують управлінські сигнали та ускладнюють навігацію дронів. Українські стартапи, такі як Sine, активно шукають шляхи вирішення цих проблем. Наприклад, ця компанія створила модуль, здатний автоматично обходити перешкоди, використовуючи багаточастотні канали зв'язку.

Ще одна інновація компанії Sine — це навігаційна система, що забезпечує точне визначення позицій дронів без використання GPS. Це дає можливість пілотам ефективно діяти навіть у середовищах з активним радіоелектронним впливом.

Сучасні технології, які реалізують Sine та інші підприємства, ведуть до зменшення вимог до підготовки операторів дронів і підвищують результативність військових операцій. Окрім того, впровадження самонавідних систем дозволяє одному оператору контролювати декілька дронів одночасно, що істотно спрощує управлінський процес. Андрій Чулик, один із засновників Sine, зазначає:

"Усі наші дії націлені на спрощення кваліфікаційних вимог для користувачів."

Війна в Україні виявилася першою в історії, де безпілотники використовувалися в настільки великих масштабах — від повітряних до наземних і морських апаратів. Українські сили успішно знищували ворожі підрозділи, техніку і кораблі завдяки цим технологіям.

В Україні була сформована нова структура — Сили безпілотних систем. Командує цими військами Герой України Вадим Сухаревський. Він увійшов в історію російсько-українського конфлікту як перший офіцер Збройних Сил України, що віддав наказ про відкриття вогню на ураження російських бойовиків у районі Словʼянська в квітні 2014 року.

Українські виробники активно розвивають цю галузь. До прикладу, нещодавно повідомлялося про те, що в Україні завершили етап випробувань нових БПЛА оптоволоконним зв'язком. Вони здатні долати ворожі засоби РЕБ.