Росія безумовно намагатиметься вплинути: Аналітичні прогнози щодо перших виборів після війни.
Панельна дискусія на тему виборів в Україні та Молдові. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.
Коли ж в Україні відбудуться вибори? Це питання викликає багато суперечок і обговорень. Хоча більшість людей вважає, що голосування має проходити лише після завершення військових дій, підготовку до них необхідно розпочати вже зараз. Досвід інших держав, наприклад, Молдови, свідчить, що Росія використовує вибори не лише для просування своїх наративів, а й для безпосереднього впливу на результати голосування. Які виклики постають перед Україною, та чи становлять соціальні мережі загрозу — цими питаннями займалися експерти і журналісти під час однієї з панелей Донбас Медіа Форуму.
Протягом минулого року Молдова стала свідком як президентських, так і парламентських виборів. Додатково, у жовтні минулого року у країні пройшов референдум, що стосувався питання приєднання до Європейського Союзу. Усі ці політичні кампанії піддавались спробам зовнішнього втручання з боку Росії.
"Ми здійснили таємне розслідування і виявили численні трольові ферми, які отримували фінансування з Москви. Вони почали з'являтися і активно розвиватися з минулого року. Це виявилась величезна мережа, що налічує понад сто тисяч осіб. Їм виплачували гроші за участь у різних подіях — протестах, поширенні дезінформації на вулицях Молдови, а зрештою, людям навіть платили за їхні голоси," — розповіла журналістка-розслідувачка Наталія Захареску з видання "Ziarul de Garda".
Наталія Захареску під час панельної дискусії щодо виборів у Молдові та Україні. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025
Ці особи мали проголосувати проти європейської інтеграції на референдумі та підтримати певних кандидатів на президентських виборах. Як зазначає Наталія Захареску, ті, хто був частиною цієї мережі, отримували фінансування від "Промсвязьбанку", який є структурою Міністерства оборони Росії. Після того як стало відомо про факти підкупу, було розпочато розслідування. Багато людей у Молдові, які продали свої голоси, отримали штрафи, що перевищують 1500 євро — значна сума, враховуючи, що середня зарплата в країні становить близько 700 євро. Проте це викриття не зупинило Росію. Менш ніж за тиждень після президентських виборів (другий тур відбувся 3 листопада 2024 року) РФ почала готуватися до парламентських виборів, які пройшли 28 вересня 2025 року. Наталія Захареску зазначає, що першим кроком стали тренінги з використання соціальних мереж.
"Це повторювалося щодня, кожного вечора. Аудіозв'язки. Вони організовували навчальні заняття. У складі команди були куратори, які спілкувалися російською. Вони навчали сотні осіб з тієї ж самої мережі, що займалася продажем голосів. Їх навчали, як стати тролями у Фейсбуці та ТікТоку," -- розповідає Наталія Захареску.
Спочатку ця мережа не ставила акцент на конкретних політиках, а більше на поширенні певних наративів, що стосуються зв'язків із Росією та нібито відмінностей у цінностях між Молдовою та Європейським Союзом. Окрім Facebook і TikTok, активно використовувалися чат-боти у Telegram. Незважаючи на ці багатогранні дії з боку Росії, проєвропейські сили здобули перемогу в Молдові. Проте Наталія Захареску вважає, що це не зупинить Росію від спроб втручання у внутрішні справи її країни.
Аналітики вказують на те, що в даний момент Росія застосовує різноманітні тактики щодо виборів у країнах, які знаходяться в її зоні впливу. Найбільш відома з них – це явне втручання, коли Москва не приховує своїх дій.
"Вони фактично готові до того, що їх можуть викрити. Свої дії вони пояснюють певній групі виборців, стверджуючи, що захищають цінності, які резонують з цією аудиторією," - зазначає радник голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев.
Олександр Клюжев, консультант голови Центральної виборчої комісії України. Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.
Інша практика, яку Росія освоїла на високому рівні, є значно небезпечнішою. Росія вміло підлаштовується під місцеві умови.
"Це свідчить про те, що ні один професійний журналіст, ні співробітник виборчої комісії, а також жоден кандидат не зможе визначити, де саме має місце російське втручання, а де - внутрішні корупційні практики, що порушують стандарти," - зазначає Олександр Клюжев.
Він підкреслює, що антидемократичні режими, яким власне і є РФ, дуже часто використовують саме локальні вибори для подальшого серйозного впливу на національний рівень. Це втручання не таке помітне та такі кампанії дешевші. В Україні навіть після припинення вогню залишаться доволі вразливі категорії населення на прифронтових територіях. Ймовірно, саме на цих виборцях Росія може практикувати свої технології.
Отже, аналітики вважають, що механізми для запобігання іноземному втручанню потрібно створювати вже сьогодні. Україні може стати в нагоді європейський досвід, включаючи приклади зокрема з Молдови.
"Ці механізми не виникають за один день. Вони явно не створюються безпосередньо під час виборів. Кожному демократичному суспільству потрібен час для вироблення компромісів та спільного бачення, як забезпечити захист своїх демократичних інститутів, зокрема виборчого процесу," -- зазначає Олександр Клюжев.
Він наголошує, що для протидії спробам втручання у виборчий процес необхідно залучити всю громаду – державні органи, недержавні організації, бізнес-середовище та політичні сили. Олександр Клюжев вважає, що лише об'єднавшись, можна розробити ефективну національну політику у цій сфері.
Проте ми завжди повинні знаходити компроміс між потребою захисту виборів та необхідністю підтримувати демократичні цінності. Ваша боротьба з обмеженим втручанням втрачає сенс, якщо сторона, що захищається, вдається до аналогічних методів, підриваючи саму суть демократії, - зазначає Олександр Клюжев.
На сьогоднішній день невідомо, коли в Україні відбудуться перші вибори після війни, але вже можна з упевненістю стверджувати, що соціальні мережі стануть інструментом для Росії, щоб впливати на громадську думку. Ці платформи дозволяють створювати та розповсюджувати інформацію з будь-якої країни, досягаючи аудиторії в іншій частині світу. Це підтверджує досвід Молдови. Таким чином, це найбільш простий шлях для РФ та серйозний виклик для України.
"Я думаю, що держава-агресор буде використовувати ці можливості, намагатись розколювати українське суспільство, впливати на користь тих чи інших суб'єктів виборчого процесу, можливо, яких вони будуть вважати своїми сателітами, критикувати чинну владу та вище військово-політичне керівництво", -- вважає член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.
Олександр Бурмагін, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.
Проте розробити ефективні механізми регулювання соціальних мереж є досить складним завданням, оскільки більшість платформ управляються з території США або Китаю.
"Вони дуже погано йдуть на контакт з точки зору системних запобіжників, наприклад, під час виборчих процесів в тих чи інших країнах. Звісно, ми на нашому національному рівні будемо збирати всіх дотичних з державних органів, починаючи з Міністерства цифрової трансформації, кіберполіції та думати, як ефективно протидіяти", -- коментує Олександр Бурмагін.
На його думку, вирішити цю проблему можуть європейські інституції, які вже успішно співпрацюють з різними платформами. Найбільшою складністю, вірогідно, стане взаємодія з Телеграмом.
"В Нацраді зареєструвались декілька десятків Телеграм-каналів як медіа, але це ресурси легальні, які працюють в білу, дотримуються стандартів. Вони готові нести відповідальність за контентні порушення і таких суб'єктів в загальній масі не так багато. Виклик Телеграму, що якщо інші компанії йдуть на контакт погано, але вони говорять з Єврокомісією, Євросоюзом, то він працює практично під чорним прапором. Незрозуміло, хто за що відповідає, хто здійснює модерацію", -- каже Бурмагін.
Отже, за словами фахівця, необхідно буде знаходити нестандартні підходи до реагування на дезінформацію та спроби зовнішнього втручання у виборчий процес в Україні.
Окрім зовнішніх викликів, Україна також стикається з численними внутрішніми проблемами, які потребують термінового вирішення. Їх існує безліч, і найактуальнішими є ситуації в прифронтових районах, де організація голосування є ризикованою. Окуповані населені пункти, які навіть після звільнення залишаться в стані руйнування та з загрозою мінування, також становлять серйозну проблему.
"Ми прекрасно розуміємо, що в умовному Бахмуті, навіть уявивши, що війна реально закінчилась, -- як проводити вибори? А в Богородичному, де до 15 людей залишилось. Питання Маріуполя, де незрозуміло, скільки людей загинуло. Весь цей блок дуже важкої роботи він буде до того, як взагалі почнеться виборчий процес", -- вважає шеф-редакторка "Новин Донбасу" Юлія Діденко.
Юлія Діденко, головний редактор порталу "Новини Донбасу". Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.
Проблема голосування мільйонів переселенців і біженців, які залишаться у інших країнах навіть після припинення бойових дій, також вимагатиме уваги. Не менш важливими залишаються українські питання, які супроводжують нас від одних виборів до інших. Серед них — недостатня увага медіа до стандартів висвітлення, необхідність детінізації фінансування виборів та заходи для протидії корупції.
"Забезпечення безпеки виборчої інфраструктури від кіберзагроз та нападів на компоненти, що стосуються виборів, є визнаним пріоритетом Європейського Союзу в період голосування. Це питання тісно пов'язане з необхідністю захисту виборчих процесів від атак, які можуть підірвати довіру громадян до них," — зазначає Олександр Клюжев.
Підходи певних медіа до виборчих кампаній, коли інформація подається однобоко, з перекосом у бік того чи іншого кандидата формує у людей викривлену картинку. Але цю проблему частково вирішує новий закон про медіа, вважає Олександр Бурмагін.
Законодавство щодо медіа визначає, що недотримання стандартів висвітлення виборчих кампаній і неналежне ведення агітації є серйозними правопорушеннями для всіх медіа, що автоматично тягне за собою накладення штрафів. Ситуація, що існувала раніше, більше не повториться. Національна рада більше не буде лише спостерігачем; ми активно контролюватимемо, документуватимемо, виявлятимемо порушення та відповідно реагуватимемо на них, — зазначає Олександр Бурмагін.
За словами експерта, нове медійне законодавство надає Національній раді достатньо засобів для боротьби з анонімними джерелами інформації. Проте, питання узгодження виборчого та медійного законодавства все ще залишається відкритим, зокрема в частині соціальних мереж, онлайн-агітації та іноземних медіа. Аналітики вважають, що вже зараз необхідно розпочати розробку законопроєкту для перших виборів після війни, навіть якщо вони відбудуться не найближчим часом.
