Полювання на людей: як російські дрони переслідують мирних жителів Херсона.
З літа російські загарбники тероризують мешканців Херсона та його околиць, використовуючи дрони для точкового скидання вибухових пристроїв на людей. УНІАН провів розслідування, щоб з’ясувати, як цивільне населення справляється з цими жахливими обставинами та чи існують ефективні способи захисту жителів півдня України від подібних нападів.
Після деокупації Херсон та правобережна частина області опинилися під безперервним вогнем російських військ, які знищують критичну та соціальну інфраструктуру, а також житлові будинки. Майже щодня цивільні особи зазнають загибелі та травм. Окупанти використовують проти мирного населення артилерійські обстріли, керовані авіабомби, ракети та безпілотники. З середини літа вони почали також атакувати людей за допомогою дронів Mavic, перетворюючи їхнє повсякденне життя на справжній кошмар.
З серпня міська адміністрація розпочала спеціальний облік громадян, які стали жертвами вибухівки, скинутої з безпілотників. Відповідно до інформації з Херсонської обласної військової адміністрації, з того часу понад 500 осіб отримали поранення, а більше 40 людей загинули.
Під час нещодавнього засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, голова Херсонської МВА Роман Мрочко звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням про направлення додаткових підрозділів до регіону. Він запропонував створити своєрідний "купол" над містом, щоб захистити населення від атак ворожих дронів. У відповідь Зеленський запевнив, що питання збільшення мобільно-вогневих груп буде детально розглянуто.
Однак, попри всі труднощі, мешканці Херсона та його околиць не зупиняють своє життя. УНІАН провів розслідування, щоб дізнатися, що допомагає їм залишатися оптимістами та адаптуватися до складних обставин. Також було вивчено можливість захисту міста за допомогою антидронової "парасольки".
За словами місцевих жителів, через постійні атаки БПЛА в регіоні немає безпечних місць, але найбільша небезпека - на територіях поблизу Дніпра - це Дніпровський район Херсона, мікрорайон Острів, селища у передмісті, зокрема, Антонівка, Кіндійка. Люди розповідають, що майже на кожній зупинці громадського транспорту на низці вулиць можна встановлювати меморіальні дошки: "Тут загинули" і перелік прізвищ...
Як повідомила УНІАН в. о. голови Дніпровської районної організації Товариства Червоного Хреста України в Херсоні Наталія Шатілова, усі об'єкти, які пересуваються, такі як автомобілі, самокати, велосипеди або пішоходи, становлять ціль для російських військ.
Вона ділиться своїм досвідом, розповідаючи про свій унікальний маршрут, який розробила сама, намагаючись уникати небезпечних територій. Проте, якщо ситуація вимагатиме, вона старається якомога швидше виконати необхідні справи та залишити цю місцевість. Влітку та восени автомобілістам і пішоходам вдавалося пересуватися в прибережній зоні, ховаючись від дронів під кронами дерев. Але зараз, коли настала зима, така можливість більше не існує.
Крім того, за допомогою безпілотників вороги розкидають протипіхотні міни, які називаються "пелюстками". Ці небезпечні пристрої вже не раз знаходили на шляхах і дахах споруд. Вони майже невидимі серед опалого листя та гілок і здатні вибухати, коли людина активує датчик, наступивши на нього.
"Внаслідок дистанційного мінування у місті багато людей отримали поранення. Серед них – моя колега, яка намагалася допомогти іншим, коли вони опинилися в небезпечній ситуації. На жаль, вона наступила на 'пелюсток' і втратила ногу..." – поділилася пані Наталя.
Наталія Маркович, волонтерка з Киндійки, що представляє Антонівський старостівський округ, переконана, що окупанти використали дрони Mavic для створення справжнього "сафарі" для місцевих жителів.
Кіндійка, що знаходиться на східній периферії Херсона, являє собою приватний сектор, в якому до початку масштабного вторгнення Росії проживало близько 13 тисяч осіб. Тут було близько чотирьох тисяч домогосподарств, з яких вціліло приблизно півтори тисячі. На сьогодні в селищі залишилося приблизно 2200 мешканців, здебільшого літніх людей. Унаслідок постійних обстрілів в Кіндійці було зупинено постачання електрики та газу, знищено всі магазини, три навчальні заклади та старовинний храм.
Як підкреслює жінка, безпілотники, що ворог використовує з лівого берега, здатні в режимі реального часу спостерігати за людьми та їх переміщенням, будь то пішки або за допомогою приватного, службового чи громадського транспорту.
Ось альтернативна версія вашого тексту: "Наприклад, зловмисники діють таким чином: вони скидають вибухівку на автомобіль цивільних осіб. Водій та пасажири отримують поранення і потребують термінової допомоги. Оператори дронів спостерігають на екранах, що поруч з машиною знаходиться поранена особа (або кілька осіб), які чекають на медичну допомогу. Тим часом, два дрони очікують у повітрі на прибуття спецтранспорту, і коли він з’являється, скидають вибухівку на медичних працівників", - розповідає волонтерка.
Вона поділилася трагічною історією про те, як більше ніж місяць тому внаслідок вибуху, що стався внаслідок детонації вибухівки під час поїздки на роботу, загинула працівниця регіонального онкологічного диспансеру - старша лаборантка патологоанатомічного відділу Ольга Моісєєва.
"Унаслідок обстрілів онкодиспансер, що знаходиться в Антонівці, вже зупинив свою діяльність. Тролейбусні маршрути не курсують туди з минулого року — окупанти зруйнували мережі снарядами, а нині, через підвищену активність безпілотників, перестали їздити також маршрутні таксі...", - поділилася жінка.
Маркович також згадала випадок, коли безпілотник скинув вибухівку на 91-річну жінку, яка просто йшла вулицею. В результаті бабуся отримала вибухову травму та уламкове поранення ноги. Крім того, окупанти влаштували справжнє полювання на 11-річного хлопця, який їхав на велосипеді. Перелякана дитина намагалася втекти від дрону, але той переслідував її, як мисливець дичину. Хоча хлопчик зумів знайти укриття, безпілотник все ж скинув вибухівку, що призвело до травмування його ніг.
Пані Наталія вже двічі стала жертвою таких атак. Вона вважає, що їй пощастило, оскільки постраждала лише їхня автівка, на якій разом з чоловіком везли хліб мешканцям прибережних районів. Волонтерка зазначила, що через ці інциденти їм довелося призупинити гуманітарні виїзди. Проте в ряді небезпечних зон все ще залишаються люди, які терміново потребують допомоги. Нещодавно їй зателефонував літній сусід і розповів, що кілька днів не наважується вийти за дровами до хліва, оскільки під час минулого виходу на нього полювали "мавіки". Він повідомив, що як тільки зайшов на подвір'я, з’явилися три дрони, які "зависли" і чекали, коли чоловік повернеться в будинок. Як пояснила Маркович, дідусь вчасно почув звуки дронів і пересувався обережно, ухиляючись від небезпеки.
"В Кіндійці можна зустріти чимало літніх людей, які рішуче не бажають залишати свої домівки. Проблема в тому, що транспорт тут не функціонує, і немає змоги ані придбати хліб, ані доставити дрова. "Швидка" допомога сюди також не доїжджає", - зазначає пані Наталія.
Згідно з інформацією, наданою Олександром Толоконніковим, керівником управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської обласної військової адміністрації, лише у цьому році російські солдати завдали ушкодження 30 автомобілям швидкої допомоги. Більшість із цих інцидентів сталися внаслідок скидання вибухівки з безпілотників.
"На жаль, ми маємо трагічні втрати серед медичних працівників. Наприклад, коли бригада швидкої допомоги прибула до Антонівки за викликом, російські війська скинули на них вибухові пристрої. Внаслідок цього загинув 64-річний лікар, а 26-річна медсестра, водій та фельдшер отримали серйозні поранення. Міни-пелюстки, розкидані ворогом, становлять загрозу не лише для швидкої допомоги, але й для рятувальників та звичайних пішоходів. Існують випадки, коли люди піднімали ці міни і в результаті втрачали кінцівки. Це справжній жах," - зазначає посадовець.
Згідно з даними Толоконнікової, в прибережних населених пунктах правобережної частини Херсонщини, що найбільше страждають від російських атак, нині проживає близько 10% місцевих мешканців.
"Ми весь час пояснюємо людям - приватна власність не варта ні життя, ні здоров'я. Постійно вмовляємо їх переїхати в безпечніші населені пункти, хоча б, тимчасово", - розповів він.
Згідно з отриманою інформацією, людям, які можуть стати переселенцями, надається можливість безкоштовно проживати в шелтерах протягом трьох місяців. Ці місця забезпечені водою, газом, електрикою та опаленням. Також створено спеціальні модульні містечка, зокрема в більш безпечних зонах Херсонської області, що дозволяє не віддалятися далеко від рідних місць. Проте, чимало людей відмовляються від евакуації.
"Нещодавно до мене звернулись за допомогою - у селі Бургунка живуть бабуся з дідусем без світла, газу, під постійними ударами окупантів. Ще й з водою проблема - волонтери не можуть її привезти, бо миттєво "накривають" російські дрони чи артилерія. Просять вирішити питання хоча б із водою... Що робити? Будь-яку автівку там одразу обстріляють, будуть загиблі, поранені. Питаю: "Може, краще ви виїдете? У нас є центр, де можна перечекати". А вони відповідають, мовляв, ні, будемо доглядати свій будинок...", - зазначає Толоконніков.
На думку Наталії Маркович, існує кілька факторів, чому люди не прагнуть змінювати своє місце проживання. Однією з основних причин є небажання залишати своїх домашніх улюбленців та житло без нагляду. Зазвичай це стосується літніх людей, які вже досягли 70-річного віку, та їхніх дітей, які не можуть залишити своїх батьків. Ще одна група – це родичі осіб з інвалідністю або хворобами, які потребують постійного догляду.
Проте існує ще одна група людей — ті, хто не має куди поїхати! Будемо відверті. Я, наприклад, на пенсії і отримую 3400 гривень. Як можна на ці гроші вижити, ще й орендувати житло?! Влада, безумовно, займається евакуацією та пропонує кілька варіантів безкоштовного проживання в готелях і гуртожитках. Але це лише тимчасове рішення. Що буде далі? — з тривогою запитує волонтерка.
Як додає Наталія Шатілова, через проблеми з житлом переселенці з правобережжя Херсонщини повертаються додому із західної України, Вінниці, Одеси: "Після завершення строку користування безоплатним житлом, потрібно його шукати самотужки, а ціни дуже високі. Навіть за умови працевлаштування, наприклад, двох дорослих, родина з дітьми не вкладається в бюджет. Адже дітям потрібен одяг, їжа, школа, дитсадок, необхідно купляти ліки... Ба більше, є місця, де взагалі немає роботи, освітніх закладів. Так, там безпечніше, але немає гідного життя. На жаль, це - гірка правда".
За інформацією Олександра Толоконнікова, представника Херсонської обласної військової адміністрації, російські військові відкрито визнають, що цілеспрямовано обстрілюють цивільних осіб. Дронові атаки, які вони виконують, зокрема за допомогою "мавіків", вони самі називають "сафарі". Цю інформацію вони публікують у спеціально створених Telegram-каналах, де також діляться відеозаписами своїх "героїчних" вчинків. Наприклад, на одному з роликів можна побачити, як підліток прогулюється вулицею, а на нього накидаються дрони, або як "мавік" переслідує звичайний автомобіль чи маршрутку.
"Вони самостійно називають це 'фільмом', публікують у соціальних мережах і додають підписи на кшталт 'сафарі в Херсонщині'. Це означає, що вони фактично фіксують свої злочини", - зазначає чиновник.
Він вважає, що, перш за все, росіяни хочуть залякати місцеве населення. У своїх соцмережах вони розповідають, що атакуватимуть будь-яку людину, яку помітять у "червоній зоні". Інша версія - російські загарбники таким чином влаштували своєрідний "полігон" з цивільними цілями, на якому навчають своїх операторів дронів.
Як повідомили у Херсонській обласній прокуратурі, правоохоронці намагаються ідентифікувати та притягнути до відповідальності росіян, причетних до обстрілів регіону. Станом на зараз викрито та заочно притягуються до кримінальної відповідальності шість представників вищого військового керівництва РФ - командувачів, командирів, які з 2022 року ведуть агресивні воєнні дії на території Херсонської області. Також слідством встановлено солдата, який за допомогою БПЛА дистанційно скидав на людей боєприпаси типу ВОГ-17.
У цілому правоохоронні органи висунули підозри 118 особам, а до суду направили 55 обвинувальних актів стосовно 99 осіб. Вже винесено вироки 11 агресорам. Однак, очевидно, що наразі можливість покарати російських військових злочинців виглядає досить сумнівною.
Місцеві мешканці, щоб вижити, змушені адаптуватися до складних умов, усвідомлюючи, що неможливо розмістити військового з антидроновою рушницею біля кожного дому. Тому вони розробили власні алгоритми безпеки, наприклад, переміщуючись від зупинки до зупинки, де є укриття, і обираючи безпечні маршрути для своїх "прогулянок". Деякі навіть придбали спеціальні детектори, відомі як "Цукорки", які виявляють активність дронів. Ці пристрої сповіщають про наближення "мавіків", даючи можливість людям встигнути сховатися.
"Ситуація така: попри жахіття, херсонці життя на стоп не ставлять. У місті вижити важко, але працюють магазини, супермаркети, малий бізнес - кав'ярні, перукарні, гуманітарні штаби, майстерні, навчальні простори, де проходять майстер-класи. Зокрема, я - інструктор первинної меддопомоги - разом з колегами навчаємо, як використовувати турнікети, зупинити кровотечу... Наближається Новий рік і ми в укриттях організуємо свято для діточок", - розповіла Шатілова.
Наталія Маркович додає, що вражена людьми, які, ризикуючи життям, доглядають в "червоній зоні" безпритульних, кинутих тварин. Кожен день цих відчайдушних сміливців починається з того, що вони пішки йдуть купувати корм для кішок і собак, а потім повертаються, щоб їх нагодувати. Як пояснює Маркович, якщо не годувати тварин в Кіндійці, Антонівці тощо, станеться катастрофа: спочатку вони почнуть пожирати один одного, а потім - кидатися на людей.
Життя в Херсонщині можна порівняти з гонкою за виживання. У "червоній зоні" водії, які користуються автомобілями, мчать на межі можливостей, розганяючись до 100 км на годину і навіть швидше, намагаючись втекти від "мавіка".
Проте російські війська продовжують створювати нові хитрощі. Нещодавно окупанти намагалися зірвати процес евакуації цивільних осіб із небезпечного регіону. Як повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко, під час вивезення людей з Антонівки дві машини — одна від міської військової адміністрації, інша — волонтерська — натрапили на пастки у формі "їжаків", які російські терористи дистанційно розкидали по дорозі.
Небезпеку не лише в тому, що колесо може бути пошкоджене при контакті з металевим трикутником: "Виходячи з логіки загарбників, екіпаж повинен зупинитися для заміни колеса, а в цей момент на них може чекати дрон із вибуховим пристроєм... На щастя, в Антонівці обидва водії швидко зорієнтувались — продовжили рух і дісталися в безпечне місце".
Як зазначив військовий аналітик та співзасновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний в інтерв'ю УНІАН, оператори дронів з Росії розташовані на лівому березі Дніпра і здійснюють запуск "мавіків" з визначеної відстані від річки.
Херсон знаходиться на правому, піднесеному березі, тоді як російські сили розташувалися на лівому, нижчому. Ширина річки приблизно становить 1 кілометр. Важко визначити точне місце перебування операторів, але відстань, на якій вони можуть працювати, коливається від 5 до 10 кілометрів за допомогою просунутої антени. Використовується стандартна технологія – скидання гранат, що закріплені на безпілотниках "Мавік". Скидають на всіх, кого помічають – автомобілі, скупчення людей... Це є терором проти мирного населення, впевнений він.
За словами джерела, принцип функціонування Mavic з прикріпленим боєприпасом полягає в наступному: оператори мають можливість спостерігати на екрані за автомобілем або маршруткою, які рухаються вулицею. Влучити в ціль під час руху можливо, але це досить складно, тому зазвичай окупанти чекають, поки транспортний засіб зупиниться — на парковці, біля магазину або на зупинці громадського транспорту. Дрон, здатний перевозити до п'яти гранат, зависає над об'єктом, наводить умовний приціл, після чого оператор натискає кнопку, і боєприпас відпускається з безпілотника.
Експерт у сфері військових технологій зазначає, що застосування херсонцями радіоелектронного засобу розвідки "Цукорок" може суттєво підвищити їхню безпеку від нападів дронів. Цей компактний детектор, який за розмірами нагадує половину мобільного телефону, коштує від 3000 до 3600 гривень. Коли дрон наближається, екран "Цукорка" відображає тип безпілотного літального апарату і активує звуковий сигнал.
"Mavic летить на невеликій швидкості, десь до 50 км/год, щоб перетнути річку, йому потрібно декілька хвилин. Тобто у людини досить часу, щоб, наприклад, вийти з машини, пройти в укриття. На жаль, тут є проблема - "Цукорки" не так просто придбати, на них величезна черга. Після подачі заявки на сайті виробника очікувати доведеться щонайменше декілька тижнів", - пояснив Нарожний.
На думку експерта, одним із способів захисту населення від безпілотників є застосування засобів радіоелектронної боротьби. Він зазначає, що дальність польоту дронів серії Mavic залежить від того, чи використовуються засоби РЕБ. Однак для цих БПЛА існують різні версії програмного забезпечення, включаючи ті, що були розроблені в Росії. Модифіковані варіанти можуть працювати без GPS, що робить їх менш уразливими до звичайних систем радіоелектронної боротьби. Отже, необхідно впроваджувати спеціалізовані засоби РЕБ для ефективної протидії.
Він підкреслює, що аналогічні системи вже існують і теоретично над Херсоном можна реалізувати своєрідну "парасольку" для Mavic. Проте залишається питання вартості та доступності цих ресурсів, яких наразі не вистачає навіть на передовій.
"Досить часто ми стикаємося із збором коштів на так звані окопні РЕБ, які здатні захистити лише в радіусі 200-300 метрів. Ціна одного з них складає близько 5 тисяч доларів. Існує безліч виробників, моделей та частот, які вони можуть перекривати. Якщо говорити про більш професійні системи РЕБ, необхідні для міста, як Херсон, то їхня вартість може досягати сотень тисяч доларів," - зазначив експерт.
Водночас він зазначив, що якщо буде забезпечена "парасолька" від дронів "Mavic", загарбники можуть почати активно використовувати FPV-дрони, здатні долати відстані від 5 до 15 кілометрів. Проте тут існує важливий фінансовий аспект. Після скидання гранати, дрон "Mavic" зазвичай залишається цілим і повертається до свого оператора, що забезпечує низькі витрати на одну операцію: вартість гранати становить близько 20-30 доларів, а також необхідно врахувати оплату операторів, які зазвичай працюють у командах по двоє-троє. Натомість, одинична вартість FPV-дрона починається від 500 доларів, і він використовується лише раз. Саме через свою високу вартість ці дрони зазвичай рідко застосовуються для атак на людей, здебільшого їх використовують для знищення військової техніки.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
Крім постійних дронових атак та обстрілів з інших видів озброєнь, жителів Херсона та передмістя непокоїть ще одна загроза - можливий новий наступ ворога. Росіяни накопичили на лівобережжі велику кількість військових та близько трьох сотень човнів, нібито призначених для форсування Дніпра. 20 грудня стало відомо, що диверсійно-розвідувальні групи спробували просунутися в напрямку Херсона. Сили оборони України їх своєчасно виявили та знищили. Та, на жаль, очікувати, що російські окупанти відмовляться від намірів розпочати наступальні дії на півдні України, не доводиться.
