Сир, розроблений за методами NASA. Як українці винайшли суперфуд, який здобув визнання на престижному конкурсі у Франції.

Брати Вадим і Пилип Гришини протягом двох років проводили експерименти зі сушінням сиру, втрачаючи при цьому сотні кілограмів продукту в гонитві за ідеальним смаком. В результаті їм вдалося розробити снеки, які не містять жодних барвників чи консервантів і складаються виключно з натурального сиру.

Після кількох років наполегливої праці продукція під брендом snEco почала з'являтися на полицях усіх провідних супермаркетів України. На сьогоднішній день компанія випускає приблизно 100 тисяч упаковок снеків щомісяця, при цьому щорічно подвоює свої доходи. Нещодавно розроблені українцями сирні кульки здобули визнання на одній з найавторитетніших продуктових виставок SIAL Paris у Франції, отримавши нагороду за інноваційний продукт.

Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.

ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії - не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.

Гришини походять з Харкова. Більше 15 років тому вони заснували бізнес, основним напрямком якого стало виробництво наборів для рукоділля. У 2015 році сім'я вирішила розширити свій асортимент і почала виготовляти снеки. Перший раз вони спробували подібний сирний продукт під час подорожі до США, і в Україні на той час не існувало аналогічних товарів.

"Спочатку ми думали виробляти сир. Проте мене бентежило, що його треба зберігати в холодильнику, а це труднощі з логістикою. До того ж у сиру дуже короткий термін зберігання", - каже співзасновник snEco Вадим Гришин.

Підприємці розпочали пошуки нових методів для зберігання сиру на тривалий термін без використання холодильного обладнання.

"Ми проводили різні експерименти, поки не дійшли до технології мікрохвильової вакуумної сушки. Цю технологію розробили в NASA у 1960-ті роки через високу вартість доставки кожного кілограма на орбіту. Тож було вирішено, що астронавтам не варто споживати їжу з вмістом води до 80%," - розповідає Гришин.

Засновники підприємства вирішили впровадити цю технологію та розпочали дослідження процесу сушіння сиру. Першої комерційної партії вдалося досягти лише через два роки. "Ми втратили тисячі кілограмів продукту. Іноді з камери витягували сирний батон, який злипався та зливався в одне ціле," - згадує підприємець.

Сир сушиться за низької температури у вакуумі, тому висихає всередині і ззовні. Там сир спінюється, стає повітряним і хрустким, як попкорн. З кілограма сиру виходять 500 грамів снеків, які можуть зберігатися без холодильника два роки.

"При зменшенні тиску температура, при якій вода кипить, також знижується. В умовах глибокого вакууму вода може кипіти вже при температурі 24-28 градусів. Гришин зазначає, що завдяки вакууму сир під час процесу сушки не плавиться, а висихає зсередини."

Брати визначили свої ролі наступним чином: Пилип курує виробництво та технологічні аспекти, тоді як Вадим займається маркетингом, продажами та розвитком бізнесу.

"Починали з того, що на звичайному побутовому принтері друкували етикетки і наше виробництво обмежувалося кількома сотнями упаковок. Зараз обсяги становлять 100 тисяч упаковок на місяць", - розповідає співзасновник snEco.

На початку сирні закуски реалізовувалися в магазинах, які спеціалізуються на екологічних та натуральних товарах. Пізніше з'явилися перші великі партнери: ОККО та "Сільпо", з якими компанія продовжує співпрацювати і до сьогодні. За словами співзасновника, в розширення виробництва було інвестовано щонайменше мільйон доларів.

Протягом останніх кількох років компанія успішно встановила партнерські відносини з усіма значними національними ритейлерами, за винятком Metro, з якою тривають переговори. Нещодавно до списку великих партнерів приєдналася мережа "АТБ".

За обсягом виручки компанія щороку зростає майже вдвічі. Винятком став 2022 рік, коли довелося релокувати виробництво з Харкова. Проте навіть того року оборот був більший, ніж у 2021 році. За 2023 рік оборот становив 27 млн грн.

"Ми обираємо сири, вироблені в Україні та країнах Європейського Союзу. Італійський пармезан, німецька та голландська гауда – це наші імпортні фаворити. З українських сирів ми віддаємо перевагу копченому сулугуні. Для дитячих перекусів ми використовуємо твердий сир, що виготовляється нашими партнерами в Пирятині", - розповідає Гришин.

Сьогодні у виробника представлено дев'ять різноманітних смаків, і оновлення асортименту триває. У процесі виготовлення не застосовують барвники чи консерванти — лише натуральні спеції. Завдяки абсолютній відсутності води, продукт може тривалий час зберігатися без необхідності охолодження.

Підприємці отримали патент на корисну модель виробництва продукції, розроблену за їхньою технологією в Україні. "Ця технологія забезпечує можливість обробки різноманітних продуктів. Наразі ми проводимо випробування на фруктах, овочах та травах. У майбутньому плануємо реалізувати проєкти в області переробки рослинної продукції," - повідомив Гришин.

У Харкові виробництво компанії розташовувалося в приміщенні колишнього радянського заводу. Багато років тому воно було стратегічним підприємством. "Коли почалася війна, ми втратили доступ до виробничих приміщень. Військові взяли завод під охорону", - пригадує співзасновник snEco.

Коли почалися обстріли Харкова, підприємець вивіз співробітників із сім'ями, які зголосилися покинути місто, на захід України. "Спочатку була релокація людей, бо люди - це найголовніше. Далі ми почали шукати варіанти, як зберегти хоч щось з наших активів. Нам дали два-три дні доступу до приміщення і ми вивезли основне обладнання та частину продукції", - розповідає Гришин.

Основну частину сиру, що зберігалася в холодильниках, безкоштовно розподілили серед мешканців Харкова. Релокацію здійснили власними силами. Хоча державна програма релокації пропонувала залізничну логістику, цей варіант не відповідав потребам компанії через специфіку обладнання та розташування виробництва.

Поки засновники займалися пошуками приміщення та його адаптацією до вимог харчової безпеки, обладнання залишалося на складі. Згодом брати зуміли ввести його в експлуатацію.

"Деякі співробітники змінили місце роботи, що спростило нам процес відновлення. До осені 2022 року ми не лише повернулися до попередніх обсягів, а й навіть перевищили показники продажів 2021 року. Нових працівників ми частково залучали на місці. Наразі більше половини нашого колективу складають внутрішньо переміщені особи," - ділиться інформацією один з засновників компанії.

Місто для переїзду бізнесу обирали передусім з огляду на безпекову ситуацію. Згодом підприємці зрозуміли, що близькість до кордону з ЄС сприятиме експорту.

"На початку процесу вибору нового міста для переїзду у нас виникло безліч емоцій: у Мукачеві живуть наші родичі. Це, безумовно, найвіддаленіша локація від Харкова, проте ми усвідомлювали, що незабаром почнемо займатися експортом, і саме це місто є найзручнішим з логістичної точки зору," - зазначає підприємець.

Після переїзду засновники активно долучилися до кількох програм надання грантів. Завдяки фінансуванню від Міжнародної організації з міграції була зведена сонячна електростанція на даху виробничого приміщення, що сприяло підвищенню енергонезалежності підприємства.

"Влітку ми практично повністю покриваємо свої потреби в електроенергії. Взимку, коли ефективність сонячних панелей падає до 10%, маємо можливість забезпечувати себе енергією на кілька годин. Крім того, у нас є акумуляторні станції для зберігання енергії," - зазначає Гришин.

Грант від USAID компанія отримала на обладнання для розширення експортних потужностей. Суттєву підтримку на цьому шляху фірма отримала і від держави, яка покрила значну частину витрат на участь у міжнародних заходах.

"Завдяки програмі підтримки від Офісу з розвитку підприємництва та експорту, нам вдалося взяти участь у міжнародних виставках. Це дозволяє зменшити витрати на дослідження популярності нашої продукції на закордонних ринках. Однак участь у таких заходах обійдеться в десятки тисяч євро, що є суттєвим фінансовим навантаженням для стартапів", - зазначає підприємець.

Експортна діяльність компанії стартувала у 2024 році. Перші вантажі сирних снеків були відправлені до Чехії, Польщі, Німеччини, Японії та Сполучених Штатів. Частка експорту становить 6-7% від загального обсягу виробництва. Вся продукція, що експортується за межі країни, виготовляється в Мукачеві.

"У 2023 році ми планували розпочати експорт, однак наш продукт тваринного походження підлягає суворим нормам харчової безпеки в різних країнах. В Євросоюзі існує детальний список виробників, яким дозволено постачати свою продукцію на європейський ринок. У Закарпатті ми стали першим виробником, який отримав ліцензію на експорт молочних товарів", - зазначає один із співзасновників компанії.

За його словами, щоб отримати дозвіл, необхідно виконати вимоги, викладені на 300 сторінках. Серед цих вимог – проведення інспекції виробництва з відеофіксацією та погодження з місцевими і центральними органами Держпродспоживслужби.

У 2024 році компанія вперше стане учасником однієї з найбільших продовольчих виставок в Європейському Союзі – SIAL, що відбувається кожні два роки. Це захід демонструє найсучасніші продукти, технології та інновації у сфері харчової промисловості.

Цьогоріч на виставці представлені 7,5 тис. компаній із 130 країн. Хоча виставка пройде 19-24 жовтня в Парижі, але переможців журі вже визначило. Фірма snEco отримала нагороду SIAL Innovations 2024 в галузі молочної продукції.

"Ми вирішили, що наш продукт інноваційний, то чому б не спробувати? Був складний відбір. Спочатку - опис, фото виробництва і продукції. Коли коло учасників звузилося, журі попросило зразки для дегустації", - пояснює Гришин.

Компанія отримала схвалення на застосування спеціального логотипу на упаковці своїх товарів. Один із співзасновників підкреслив, що це визнання відкриває численні можливості для експорту продукції до різних куточків світу.

"Вперше в українській історії наш продукт здобув визнання на престижній виставці завдяки інноваціям. Ми горді тим, що демонструємо світові: в Україні випускають не лише сировину, а й продукти з високою added value," - зазначає Гришин.